Ранок 24 лютого 2022р. Я прокинулася, того дня настрій був трохи сумний, бо цей день - день нашого весілля. Але мій чоловік пішов з життя ще у 2018р., з тих пір в цей день мені сумно і боляче.
Хоча життя триває, я збиралася на роботу. За планом у нас була нарада при директорові, потім привітання з 8 Березня. Більше такої нагоди зібратися усім колективом до свята вже не буде. В бібліотеці все було підготовано до святкового чаювання, навіть торти в холодильнику стояли.
Аж раптом дзвінок директора. Я одразу трохи захвилювалася, бо так рано директор додому без причини дзвонити не буде. Але й гадки не мала допустити, що вона повідомить про війну в нашій країні. Я спочатку і не повірила зовсім. На жаль, це була страшна правда.
... Читати далі »
24 лютого 2022 року о 5:00, за Києвом, міжнародний військовий злочинець на прізвисько путін, намагаючись «остаточно вирішити українське питання», розпочав масовану атаку із застосуванням усіх видів озброєння на всі великі міста вільної України.
Війна прийшла в кожен дім ... здебільшого в кожен український дім. У когось загинув брат або син, батько чи мати, знайомі, діти, хтось залишився без даху над головою, хтось без засобів до існування або роботи. Війна не щадить нікого, вона безжальна.
На жаль, біда не обійшла і моє рідне місто Бахмут. Кажуть, надія помирає останньою. У мене була велика надія на те, що мій будинок, будинки моїх рідних, друзів, колег вціліють, проте сталося по- іншому. 80 відсотків мого міста зруйновано…Моя надія померла.
Я вірю, що Бахмут «розіп’яли» не даремно. Фортеця-Бахмут буде символом Перемоги над ворогом! Віримо у Збройні Сили України!
