Бахмутська ЦБС

75 років від дня народження Катерини Штанко (1951)

AdministratoR — Sun, 26 Jul 2026 08:41:06 GMT

24 липня виповнюється 75 років від дня народження Катерини Володимирівни Штанко - української художниці-графіка, ілюстраторки, письменниці, Заслуженої художниці України, чиї дивовижні ілюстрації вже багато десятиліть відкривають дітям двері у світ казки, фантазії та пригод.$CUT$

Катерина Штанко народилася 24 липня 1951 року в Сімферополі. Любов до малювання проявилася ще в ранньому дитинстві. Після навчання в Кримському художньому училищі вона закінчила Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), а згодом удосконалювала майстерність у творчій майстерні книжкової графіки. З 1985 року є членкинею Національної спілки художників України.

Усе життя мисткиня присвятила книжковій ілюстрації. Її роботи легко впізнати завдяки вишуканій акварельній техніці, теплій кольоровій гамі, увазі до найдрібніших деталей і вмінню створювати справді чарівний світ. Персонажі Катерини Штанко здаються живими: вони мають власний характер, емоції та настрій, а кожна сторінка її книжок сповнена світла й доброти.

За роки творчої діяльності Катерина Штанко оформила кілька десятків дитячих книжок, співпрацюючи з провідними українськими видавництвами - «Веселка», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Видавництво Старого Лева», «Грані-Т», «Дніпро» та іншими. Вона також створювала ілюстрації для журналу «Соняшник» та художнє оформлення поштових марок України.

Згодом Катерина Штанко відкрила для читачів ще один свій талант -письменницький. У 2014 році побачила світ її фантастична повість «Дракони, вперед!», у якій вона виступила і авторкою тексту, і художницею-ілюстраторкою. Книга була відзначена престижною нагородою «Дитяча книга року BBC - 2014» та здобула любов юних читачів завдяки захопливому сюжету, гумору й неповторному художньому оформленню.

Творчість Катерини Штанко неодноразово відзначалася на всеукраїнських і міжнародних конкурсах книжкової графіки. У 2018 році їй було присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».

Книжки, оформлені Катериною Штанко, - це більше, ніж ілюстрації. Це маленькі витвори мистецтва, які допомагають дитині не лише читати, а й мріяти, фантазувати та відкривати красу української книги. Її творчість доводить, що малюнок може розповідати історію не менш захопливо, ніж слова.

Радимо звернути увагу на книги Катерини Штанко:

«Дракони, вперед!» - фантастична повість, удостоєна звання «Дитяча книга року BBC - 2014»;
«Кобзарик» (ілюстрації);
«Лісова пісня» Лесі Українки (ілюстрації);
казки Лесі Ворониної, Всеволода Нестайка, Івана Малковича, Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро та багатьох інших українських і зарубіжних авторів, оформлені Катериною Штанко.

«Книжка починається не з першої сторінки, а з першого погляду на її ілюстрацію».

Саме такими є книги Катерини Штанко - вони запрошують у світ пригод ще до того, як читач прочитає перше речення.

155 років від дня народження Марселя Пруста - видатного французького письменника

AdministratoR — Sat, 11 Jul 2026 05:32:40 GMT

10 липня минає 155 років від дня народження Марселя Пруста (Валантена-Луї Жоржа-Ежена-Марселя Пруста) - видатного французького письменника, есеїста, літературного критика, одного з найвпливовіших авторів ХХ століття. Його творчість стала справжнім проривом у світовій літературі, а ім'я назавжди увійшло до історії як символ психологічної прози та мистецтва художнього осмислення людської пам'яті.$CUT$

Марсель Пруст народився 10 липня 1871 року в передмісті Парижа - Отеї. Його батько, Адрієн Пруст, був відомим лікарем і професором медицини, а мати Жанна Вейль походила з освіченої родини та прищепила синові любов до літератури, мистецтва й мов. Уже в дитинстві Марсель страждав на тяжку форму бронхіальної астми, яка супроводжувала його все життя і значною мірою визначила його замкнений спосіб існування.

Навчаючись у престижному ліцеї Кондорсе, Пруст виявив неабиякий літературний талант. Пізніше він здобув освіту в галузі права й політичних наук, однак справжнім покликанням для нього стала література. Молодий письменник активно відвідував паризькі літературні салони, знайомився з митцями та інтелектуалами своєї доби, працював журналістом і перекладачем.

Першою книжкою Пруста стала збірка (1896), проте справжнє світове визнання прийшло до нього значно пізніше - після виходу багатотомного роману-епопеї «У пошуках втраченого часу». Над цим грандіозним твором письменник працював понад чотирнадцять років, майже до останніх днів життя.

Семитомний роман став одним із найвидатніших літературних творів ХХ століття. У ньому Пруст майстерно досліджує природу людської пам'яті, плин часу, кохання, ревнощів, мистецтва, самотності та пошуку власного «я». Особливе місце займає знаменита сцена зі смаком маленького бісквіта мадлен, який, занурений у чай, пробуджує в героя несподівані спогади дитинства. Саме цей епізод став класичним прикладом феномену мимовільної пам'яті й навіть отримав назву «ефект мадленки».

Цікавим є й те, що перший том роману «На Сваннову сторону» був відхилений кількома видавництвами. Не бажаючи відмовлятися від свого задуму, Пруст власним коштом оплатив його видання у 1913 році. Згодом цей роман було визнано шедевром світової літератури.

У 1919 році другий том епопеї - «У затінку дівчат-квіток» - був удостоєний найпрестижнішої літературної нагороди Франції - Гонкурівської премії. Це остаточно закріпило за письменником репутацію одного з найвизначніших майстрів художнього слова.

Останні роки життя Марсель Пруст майже безперервно працював над завершенням свого головного твору. Через погіршення здоров'я він майже не залишав своєї кімнати, працюючи переважно вночі. Письменник помер 18 листопада 1922 року в Парижі, залишивши після себе літературну спадщину, яка й сьогодні надихає читачів, письменників, філософів і дослідників усього світу.

Цікаві факти про Марселя Пруста

Письменник писав переважно вночі, працюючи в кімнаті, стіни якої були оббиті корковими панелями, щоб захиститися від шуму.
Речення Пруста нерідко займають кілька сторінок, але саме завдяки цьому він досягав надзвичайної психологічної глибини та точності.
Вираз «ефект мадленки» сьогодні використовують не лише літературознавці, а й психологи та нейробіологи для позначення несподіваного спалаху спогадів, викликаного запахом, смаком чи звуком.
Роман «У пошуках втраченого часу» налічує понад три тисячі сторінок і входить до списків найкращих книг усіх часів.

Минуло понад століття від часу написання творів Марселя Пруста, але вони й сьогодні залишаються надзвичайно сучасними. Його романи навчають уважніше ставитися до власних спогадів, цінувати миті життя, відкривати красу у звичайному та пам'ятати: інколи найважливіші подорожі відбуваються не дорогами світу, а в глибинах людської душі.

90 років від дня народження Валентина Лукича Чемериса (1936–2016), українського прозаїка, гумориста

AdministratoR — Wed, 08 Jul 2026 11:13:32 GMT

8 липня виповнюється 90 років від дня народження Валентина Лукича Чемериса - талановитого українського письменника, чиє ім'я добре відоме шанувальникам гумористичної прози, історичних романів та пригодницької літератури. Його творчість вирізняється яскравою мовою, тонким почуттям гумору, глибоким знанням історії України та щирою любов'ю до рідного слова.$CUT$

Валентин Чемерис народився 8 липня 1936 року в селі Заїчинці на Полтавщині. Дитинство письменника припало на важкі воєнні та повоєнні роки, що загартували його характер і навчили цінувати людську гідність, доброту та справедливість. Закінчивши навчання, працював журналістом, редактором, а згодом повністю присвятив себе літературній діяльності.

Перші твори Валентина Чемериса привернули увагу читачів дотепністю, легкою іронією та влучними життєвими спостереженнями. Він став одним із найпомітніших українських майстрів гумору й сатири. Його оповідання, фейлетони та повісті не лише викликають усмішку, а й спонукають замислитися над людськими вадами, суспільними проблемами та моральними цінностями.

Особливе місце у творчому доробку письменника займає історична проза. Валентин Чемерис умів захопливо відтворювати події минулого, поєднуючи достовірність історичних фактів із художньою майстерністю. Його романи знайомлять читачів із визначними постатями української історії, пробуджують інтерес до минувшини та зміцнюють національну пам'ять.

Письменник створив десятки книг для дорослих і юних читачів. Серед найвідоміших творів - романи «Ольвія», «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «Анна Київська - королева Франції», історико-пригодницькі та гумористичні повісті, збірки оповідань і сатиричних творів. Його книги неодноразово перевидавалися, а окремі твори входили до шкільних і позашкільних списків рекомендованого читання.

За свою багаторічну творчу працю Валентин Чемерис був удостоєний престижних літературних відзнак, зокрема став лауреатом Премія імені Остапа Вишні та Літературна премія імені Дмитра Яворницького. Його внесок у розвиток української літератури високо оцінений читачами, критиками та літературною спільнотою.

Творчість Валентина Чемериса залишається актуальною і сьогодні. Вона вчить любити рідну землю, шанувати історію свого народу, цінувати чесність, мужність і людяність. Його книги поєднують пізнавальність і захопливий сюжет, тому й нині знаходять нових прихильників серед читачів різного віку.

День звільнення міст Краматорська та Слов’янська від проросійських терористів

AdministratoR — Mon, 06 Jul 2026 08:42:17 GMT

Є сторінки історії, які не можна перегорнути, є дати, які назавжди залишаються в пам’яті народу. Вони нагадують про ціну свободи, силу людського духу й незламність тих, хто став на захист рідної землі.

5 липня 2014 року стало днем, коли українські військові, добровольці та правоохоронці повернули свободу Краматорську та Слов’янську, звільнивши міста від проросійських терористичних угруповань. Тоді вся країна затамувала подих. Після довгих місяців страху над ними знову замайорів Державний Прапор України - як знак життя, надії та віри у майбутнє.$CUT$

Для жителів Донеччини це було повернення надії. Для всієї країни - доказ того, що українська держава здатна захищати своїх громадян, а правда й свобода сильніші за страх і насильство.

Сьогодні ми з глибокою вдячністю згадуємо всіх, хто боронив і боронить українську землю. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героїв, які віддали найдорожче - своє життя - за право України бути незалежною.

На жаль, історія не завершилася у 2014 році. Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році знову принесло війну на українську землю. Але так само незмінними залишилися віра українців у Перемогу, єдність і прагнення жити у вільній державі.

Кожна така дата - це не лише спогад про минуле. Це нагадування про відповідальність перед майбутнім. Пам’ятати. Берегти правду. Передавати її наступним поколінням. Бо народ, який пам’ятає своїх Героїв, - непереможний.

Нехай цей день нагадує кожному з нас: свобода ніколи не дається легко. Вона виборюється мужністю, єдністю та любов’ю до Батьківщини.

75 років від дня народження Вадима Григоровича Бойка

AdministratoR — Sat, 04 Jul 2026 14:10:35 GMT

3 липня виповнюється 75 років від дня народження Вадима Григоровича Бойка - талановитого українського поета, драматурга, прозаїка, перекладача, людини, яка присвятила своє життя художньому слову, театру та українській культурі. Його творчість поєднала щиру лірику, глибокий психологізм, тонке почуття гумору й любов до рідної мови.$CUT$

Вадим Бойко народився 3 липня 1951 року в Донецьку в родині відомого українського дитячого поета Грицько Бойко. Атмосфера творчості панувала в сім'ї змалку, тому літературний талант майбутнього письменника проявився ще у шкільні роки. Його перші вірші друкувалися в українській періодиці, а юний автор неодноразово ставав переможцем літературних конкурсів. Згодом він закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві. У 1979 році став членом Спілки письменників України.

Свою літературну діяльність Вадим Бойко розпочав як поет. Уже студентом став одним зі співавторів поетичної збірки «Трилисник». Проте найбільше його ім'я пов'язують із драматургією. За роки творчої праці він написав понад тридцять п'єс різних жанрів - історичних драм, сучасних комедій, казок, лібрето та телевізійних сценаріїв. Його твори неодноразово ставилися на сценах українських театрів, знаходячи відгук у глядачів різного віку.

Особливе місце у творчому доробку письменника посідають твори для дітей. П'єси-казки «Даринка, Гриць і нечиста сила», «Старе сідло», численні сценки та комедії відкривали юним читачам світ добра, мужності, дружби й любові до Батьківщини. Вони поєднували народні традиції, український гумор та сучасне бачення світу, тому й сьогодні не втратили своєї актуальності. Саме за цикл драматургічних творів для дітей Вадим Бойко був удостоєний премії імені Івана Котляревського.

Не менш вагомим є його внесок у перекладацьку діяльність. Завдяки Вадиму Бойку українською мовою заговорили персонажі творів багатьох відомих драматургів світу. Він перекладав п'єси для театрів, працював над телевізійними проєктами, створював тексти пісень до художніх і дитячих фільмів, а також був автором і ведучим телевізійної художньо-публіцистичної програми «Ситуація», у якій порушувалися важливі моральні та суспільні проблеми.

Цікаві факти:

Літературний талант успадкував від батька. Вадим Бойко був сином відомого українського дитячого поета Грицька Бойка, чиї вірші й сьогодні із задоволенням читають кілька поколінь українців. Саме сімейна атмосфера творчості визначила його майбутній життєвий шлях.
Понад тридцять театральних творів. Вадим Бойко створив більше тридцяти п'єс, комедій, казок, лібрето та сценаріїв, багато з яких ставилися на сценах українських театрів.
Поєднував творчість і перекладацьку діяльність. Він перекладав драматичні твори зарубіжних авторів українською мовою, допомагаючи українським театрам знайомити глядачів зі світовою драматургією.

Життя письменника обірвалося 11 червня 2005 року, однак його творчий спадок і сьогодні залишається важливою частиною сучасної української літератури й театрального мистецтва. Його твори нагадують, що справжня література не лише розважає, а й виховує, допомагає замислитися над людськими цінностями, зберігати історичну пам'ять і духовні традиції.

140 років від дня народження Івана Петровича Крип'якевича (1886 -1967)

AdministratoR — Fri, 26 Jun 2026 04:57:45 GMT

Історію творять люди, але зберігають її для нащадків ті, хто невтомно досліджує, осмислює та передає правду про минуле. Саме таким подвижником був Іван Крип'якевич - один із найвидатніших українських істориків XX століття, археограф, педагог, журналіст, громадсько-освітній діяч і дослідник, який усе своє життя присвятив служінню українській історичній науці.$CUT$

25 червня 2026 року виповнюється 140 років від дня його народження.

Іван Петрович Крип'якевич народився 25 червня 1886 року у Львові. Його батько, священник і письменник Петро Крип'якевич, прищепив синові любов до української культури, книги та науки. Уже в юнацькі роки Іван виявив неабиякий інтерес до історії рідного краю, який згодом став справою всього його життя.

Навчаючись у Львівський університет, він став учнем видатного історика Михайло Грушевський. Саме під керівництвом свого наставника молодий дослідник опановував мистецтво роботи з історичними документами, літописами та архівними матеріалами. Цей досвід визначив його подальший науковий шлях.

Протягом десятиліть Іван Крип'якевич досліджував історію України від княжої доби до козацького часу. Особливу увагу він приділяв історії українського козацтва, діяльності Богдан Хмельницький, розвитку українських земель у різні історичні епохи, історії Львова та Галичини. Його наукові праці вирізнялися глибоким аналізом джерел, точністю фактів і водночас доступністю викладу.

Серед найвідоміших праць ученого - «Історія України», «Богдан Хмельницький», «Галицько-Волинське князівство», численні дослідження про українське військо, культуру та державотворення. Багато його книг і сьогодні залишаються цінними джерелами для істориків, студентів і всіх, хто цікавиться минулим України.

Іван Крип'якевич був не лише науковцем, а й талановитим популяризатором історії. Він умів писати так, щоб складні історичні події ставали зрозумілими широкому колу читачів. Учений вважав, що знання власної історії є основою національної свідомості, а тому активно займався просвітницькою діяльністю, співпрацював із українськими журналами та громадськими організаціями.

Надзвичайно вагомою була і його археографічна праця. Він досліджував, упорядковував і публікував стародавні документи, літописи та інші історичні джерела, завдяки чому багато безцінних пам'яток української історії стали доступними для науковців і читачів.

Навіть у непрості історичні часи Іван Крип'якевич залишався відданим своїй справі. Попри політичний тиск і складні умови праці, він продовжував досліджувати історію України, виховував нові покоління істориків, формував українську історичну школу та зберігав наукову чесність.

Помер учений 21 квітня 1967 року у Львові, залишивши після себе величезну наукову спадщину. Його ім'я сьогодні носять наукові установи, вулиці та бібліотеки, а його праці й досі перевидаються та активно використовуються в наукових дослідженнях і навчальному процесі.

Минуло вже 140 років від дня народження Івана Крип'якевича, але його внесок у вивчення історії України залишається неоціненним. Завдяки таким дослідникам ми маємо змогу краще зрозуміти своє минуле, усвідомити витоки української державності та берегти історичну пам'ять для майбутніх поколінь.

Цікаві факти про Івана Крип'якевича:

понад шістдесят років свого життя він присвятив науковій діяльності;
був автором і співавтором кількох сотень наукових праць, статей і досліджень;
одним із перших системно досліджував історію українського козацтва та українського війська;
багато років працював над вивченням історії Львова, створивши фундаментальні дослідження про місто;
його праці й сьогодні залишаються важливою частиною української історичної науки.

«Народ, який знає своє минуле, впевненіше будує своє майбутнє». Саме цьому принципу Іван Крип'якевич залишався вірним упродовж усього життя, а його науковий спадок і нині допомагає українцям відкривати й осмислювати власну історію.

Книга прочитана екраном: «Від сторінок роману до великого екрана»

AdministratoR — Sat, 13 Jun 2026 16:23:36 GMT

Легенди живуть доти, доки їх розповідають. Книги зберігають пам'ять про героїв, а кіно дарує їм нове життя на екрані.

Карпатські гори зберігають безліч легенд, але одна з них уже понад два століття не втрачає своєї сили. Ім'я Олекси Довбуша стало символом боротьби за справедливість, а його історія надихнула письменників, художників і кінематографістів.$CUT$

У 2023 році на екрани вийшов історичний фільм «Довбуш», який запропонував сучасний погляд на життя народного героя. Запрошуємо дізнатися більше про шлях образу Довбуша від легенд і книжкових сторінок до великого екрана.

Режисер: Олесь Санін.

У ролях: Сергій Стрельников, Олексій Гнатковський, Дар’я Плахтій, Матеуш Косьцюкевіч, Агата Бузек, Петро Жирун, Павло Жирун, Дмитро Вівчарюк, Роман Ясиновський, Ростислав Держипільський, Олександр Мавріц.

Дивитися фільм: https://www.youtube.com/watch?v=35gH2qKViQs

Чи може кіно передати дух легенди? Фільм «Довбуш» став однією з наймасштабніших історичних стрічок сучасного українського кінематографа.

Коли легенда оживає на екрані, вона знаходить нових шанувальників. Саме так сталося з історією Олекси Довбуша — найвідомішого ватажка карпатських опришків.

75 років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра (1951), українського прозаїка

AdministratoR — Wed, 10 Jun 2026 19:08:17 GMT

10 червня виповнюється 75 років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра - одного з найвідоміших сучасних українських письменників, майстра історичної прози, журналіста та громадського діяча. Його творчість стала вагомим явищем в українській літературі кінця ХХ - початку ХХІ століття, а книги здобули широку популярність серед читачів не лише в Україні, а й далеко за її межами.$CUT$

Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівка на Черкащині - мальовничому краї, тісно пов’язаному з історією Холодного Яру. Саме ця земля з її легендами, героїчним минулим і духом боротьби згодом стала невичерпним джерелом натхнення для письменника. Після переїзду родини до Звенигородки він закінчив школу зі срібною медаллю, а згодом вступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Також навчався в Єреванському державному університеті, де вивчав вірменську мову та літературу.

Свій творчий шлях Василь Шкляр розпочав у журналістиці. Працював у редакціях газет і журналів, а згодом повністю присвятив себе літературній діяльності. Його твори вирізняються динамічним сюжетом, яскравими характерами, глибоким психологізмом і особливою увагою до історичної правди.

Справжнє визнання письменникові принесли романи «Ключ», «Елементал», «Залишенець. Чорний Ворон», «Маруся», «Троща», «Характерник» та інші. Особливе місце у творчості автора займає роман «Чорний Ворон», присвячений боротьбі холодноярських повстанців за незалежність України у 1920-х роках. Саме цей твір став однією з найпомітніших книжок сучасної української літератури та повернув маловідомі сторінки національної історії

Літературознавці нерідко називають Василя Шкляра «батьком українського бестселера». Його книги не просто читають - вони викликають жваві дискусії, спонукають до осмислення історичного минулого та формують національну пам’ять. Автор майстерно поєднує художній вимисел із реальними історичними фактами, створюючи твори, які захоплюють і водночас змушують замислитися над долею України та її народу.

Високу оцінку творчість письменника здобула і на державному рівні. У 2011 році Василь Шкляр став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. Його твори перекладені багатьма мовами світу, а сам автор залишається однією з найавторитетніших постатей сучасного українського літературного процесу.

Сьогодні Василь Шкляр продовжує активно працювати, даруючи читачам нові книги та нові приводи для роздумів. Його творчість переконливо доводить: історія - це не лише минуле, а й важливий дороговказ у майбутнє.

100 років від дня народження Анатолія Дмитровича Базилевича -українського художника-ілюстратора

AdministratoR — Sun, 07 Jun 2026 18:21:32 GMT

7 червня виповнюється 100 років від дня народження Анатолія Дмитровича Базилевича - видатного українського художника-графіка, майстра книжкової ілюстрації, народного художника України, чиє ім’я стало невід’ємною частиною історії українського образотворчого мистецтва. Саме завдяки його творчості багато поколінь читачів побачили літературних героїв такими, якими їх важко уявити без знаменитих малюнків майстра.$CUT$

Народився Анатолій Базилевич 7 червня 1926 року в місті Жмеринка на Вінниччині в родині інженера. Дитячі роки майбутнього художника припали на непростий період української історії. Згодом родина переїхала до Маріуполя, де хлопчик відвідував художню студію та рано виявив неабиякий талант до малювання. Уже в дитинстві мистецтво стало для нього справжнім покликанням.

Після Другої світової війни Анатолій Базилевич вступив до Харківського художнього інституту, який закінчив у 1953 році. Саме там сформувався його власний творчий стиль — яскравий, динамічний, сповнений гумору та тонкого розуміння українського характеру. Упродовж багатьох років художник працював у галузі книжкової графіки, створюючи ілюстрації до творів української та світової літератури.

Найбільшу славу митцеві принесли ілюстрації до безсмертної поеми Івана Котляревського «Енеїда». Роботі над ними художник присвятив майже дев’ять років. Створені ним образи стали справжньою мистецькою подією та фактично канонічним візуальним втіленням твору. Веселі, дотепні, життєрадісні козаки-троянці, колоритні персонажі та яскраві сцени настільки органічно поєдналися з текстом, що для багатьох читачів «Енеїда» й сьогодні асоціюється саме з малюнками Базилевича.

Ілюстрації художника вражають не лише майстерністю виконання, а й глибоким знанням української культури, народних традицій та історії. Його роботи сповнені живої енергії, гумору, любові до українського слова та народного характеру. Завдяки цьому творчість Базилевича стала важливою складовою української культурної спадщини.

Окрім «Енеїди», художник оформлював твори Тараса Шевченка, Григорія Квітки-Основ’яненка, Остапа Вишні, Миколи Гоголя та багатьох інших письменників. Його ілюстрації завжди вирізнялися уважністю до деталей, психологізмом образів і неповторною авторською манерою.

За вагомий внесок у розвиток українського мистецтва Анатолій Базилевич був удостоєний численних державних і мистецьких відзнак. У 1993 році йому було присвоєно звання Народного художника України. Його творчість і сьогодні залишається предметом досліджень мистецтвознавців, а виставки робіт митця продовжують викликати великий інтерес у поціновувачів української культури.

30 червня 2005 року Анатолія Базилевича не стало, але його мистецька спадщина продовжує жити. Малюнки художника давно стали класикою української книжкової графіки, а створені ним образи й досі захоплюють своєю виразністю, дотепністю та національним колоритом.

У день 100-річного ювілею згадуємо Анатолія Дмитровича Базилевича як митця, який зумів оживити сторінки української літератури за допомогою пензля та олівця. Його творчість нагадує нам про багатство української культури, силу мистецтва та важливість збереження національної спадщини для майбутніх поколінь.

55 років від дня народження Олега Майбороди - українського поета, прозаїка, дитячого письменника

AdministratoR — Tue, 02 Jun 2026 08:50:00 GMT

2 червня виповнюється 55 років від дня народження Олега Майбороди - сучасного українського поета, прозаїка, автора численних творів для дітей, людини, яка вже багато років дарує юним читачам світ добра, фантазії та щирих емоцій.

Олег Майборода народився 2 червня 1971 року в Дніпродзержинську (нині Кам’янське) на Дніпропетровщині. За фахом він медик: закінчив Дніпродзержинське медичне училище за спеціальністю «Сестринська справа», а з 1992 року працює масажистом. Проте справжнім покликанням його життя стала літературна творчість.$CUT$

Писати для дітей Олег Майборода почав завдяки власній доньці. Саме бажання подарувати дитині цікаві, добрі та захопливі історії стало поштовхом до створення перших творів. Перша книга письменника — збірка віршів «Сонечко» - побачила світ у 2004 році у харківському видавництві. Відтоді творчий доробок автора постійно зростав і нині налічує десятки книжок для дітей різного віку.

Твори Олега Майбороди вирізняються легкістю сприйняття, доброзичливим гумором, музикальністю та невичерпною фантазією. У його книжках оживають тварини, казкові істоти, звичайні речі та явища природи. Автор уміє говорити з дітьми простою мовою про важливі життєві цінності - дружбу, доброту, взаємодопомогу, любов до рідного краю та повагу до навколишнього світу.

Читачам добре відомі його книжки «Їжачок-рятівничок», «Чудасія», «Не зовсім казки», «Знаю я один секрет», «А ти знаєш, що я знаю?», «Дитяче хоку», «Весела зарядка» та багато інших. У своїй творчості письменник поєднує поезію, казку, гру та пізнавальні елементи, завдяки чому його твори не лише розважають, а й навчають.

Вагоме місце у житті письменника займають зустрічі з читачами. Він охоче бере участь у літературних заходах, бібліотечних проєктах та творчих зустрічах. Особливу атмосферу таких подій створює його захоплення музикою: під час спілкування з дітьми автор нерідко грає на флейті, сопілці чи інших музичних інструментах, перетворюючи звичайну зустріч на справжнє свято книги та творчості.

Літературний талант Олега Майбороди неодноразово відзначався престижними нагородами. Він є лауреатом низки українських літературних премій, зокрема імені Леся Мартовича та Василя Юхимовича, переможцем літературних конкурсів і фестивалів. У 2023 році письменник був удостоєний міжнародної відзнаки «Орден Усмішки» - нагороди, яку присуджують людям, що дарують дітям радість, добро та натхнення. Особливо символічно, що на цю нагороду його висунули саме юні читачі.

Сьогодні Олег Майборода залишається одним із тих українських авторів, які формують сучасний простір дитячої літератури. Його книги навчають бачити красу у звичайних речах, зберігати щирість серця та вірити у диво. А ще вони нагадують дорослим про те, наскільки важливо зберігати в собі дитячу здатність дивуватися світові. Нехай його книги й надалі дарують дітям усмішки, добрі емоції та любов до читання.