Продовжуємо публікації з циклу "Цікаві факти про..."

Майже кожен з нас знає імена видатних винахідників - Томас Едісон, Леонардо да Вінчі, Нікола Тесла, Олександр Попов, Костянтин Ціолковський та ін.

А що вам говорять такі імена, як Мері Андерсон, Грейс Гопер, Джозефіна Кокрейн?

Практично нічого, хотя переважна кількість людей користуються речами, які з'явились саме завдяки цим жінкам. Сучасні водії навіть за кермо не сядуть, якщо не працює винахід Мері Андерсон. Сучасний побут багатьом важко уявити без наявності в домі винаходу Джозефіни Кокрейн.

Тож знайомимось, до Дня жінок та дівчат в науці (11 лютого) розповідаємо про жінок-винахідниць.

Мері Андерсон - автор "двірників" для автомобілів.

Одного зимового дня 1903 року Мері Андерсон їхала машиною до Нью-Йорка і помітила дорогою, що водій був змушений відчиняти вікно, аби змітати сніг з лобового скла. Це було небезпечно і пасажири мерзли.

Тоді пані Андерсон накреслила зразок гумової лопатки, якою можна було орудувати зсередини машини, і 1903 року отримала патент на свою розробку.

Спочатку автомобільні компанії забракували винахід, оскільки вважали, що пристрій заважатиме водіям зосереджуватися на дорозі. Згодом "двірники" стали звичним та обов'язковим елементом конструкції автомобіля. Хоча сама авторка ніколи не отримувала прибутку від свого винаходу.

Джозефіна Кокрейн, винахідниця посудомийної машини.

Пані Кокрейн любила влаштовувати у себе вдома гучні вечірки. Тож їй хотілося мати таку машину, яка б мила посуд швидше за її служниць — і била його не так часто.

Кокрейн сконструювала першу автоматичну посудомийку, що працювала завдяки тиску води. У її винаході мотор запускав роботу колеса всередині мідного бака.

Після смерті чоловіка-алкоголіка пані Кокрейн залишилася з купою боргів, і це спонукало її запатентувати свій винахід у 1886 році та відкрити власну фабрику з виробництва посудомийок.

"Неймовірна Ґрейс" - так називали Грейс Гоппер, яка працювала у сфері комп'ютерного програмного забезпечення у лавах ВМС США.

Ґрейс була однією з авторів компілятора для мови програмування, за допомогою якого можна було перетворювати інструкції на код, який зчитував комп'ютер. Це пришвидшило процес програмування і радикально змінило спосіб роботи електронних обчислювальних машин.

Вона дослужилась до звання контр-адмірала,  в 1950-х роках вчена очолила передові розробки в галузі комп'ютерного програмування.

У віці 79 років пішла у відставку. На той момент вона була найстаршим офіцером на службі ВМС.

Завдяки пані Гоппер в англійській мові набув поширення термін "de-bugging" (усунення помилок у роботі програми, а буквально - "усунення комах") після того, як вона витягла зі свого комп'ютера міль.

Визначення номеру абонента і очікування виклику в телефонії - заслуга Ширлі Енн Джексон.

Американський фізик-теоретик доктор Ширлі Енн Джексон у 70-х роках минулого століття винайшла систему автоматичного визначення номера абонента, що телефонує, та опцію очікування виклику, коли абонент розмовляє з іншою людиною.

Завдяки її відкриттям в галузі телекомунікацій надалі стало можливим створення портативного факсу, оптичного волокна та елементів сонячних батарей. Вона стала першою афроамериканкою, яка здобула ступінь PhD в Массачусеттському інституті технологій і очолила один із провідних дослідницьких університетів — політехнічний інститут Ренселлера.

Навіть батареї для космічних станцій винайшов Ольга Д. Ґонзалес-Санабрія. Саме завдяки її нікель-водневого акумулятору із тривалим терміном служби вирішили проблему живлення Міжнародної космічної станції.

Ольга Д. Ґонзалес-Санабрія народилась у Пуерто-Рико. Працюала технічним директором науково-дослідного центру імені Ґленна при НАСА.

Цілком природно, що автором винаходу домашньої системи безпеки стала жінка, медсестра за фахом Марі Ван Бриттан Браун.

Марі Ван Бріттан Браун часто доводилося залишатися вдома самій. Одного дня у неї виникла ідея, як зробити життя безпечнішим.

В умовах росту злочинності у 1960-х роках пані Ван Бріттан Браун разом зі своїм чоловіком Альберт розробила першу систему домашньої безпеки.

Девайс був доволі складний. Камеру приводив у дію мотор, вона їздила вгору і вниз уздовж дверей і визирала у вічко. У спальні винахідниці стояв монітор, оснащений "тривожною" кнопкою.

Сьогодні в медицині достатньо широко використовуються стовбуроі клітини для лікування, в першу чергу, онкологічних захворювань. А ось виокремлення стовбурових клітин — це заслуга Енн Цукамото.

Свій патент Енн Цукамото отримала у 1991 році. Її праця зумовила значний поступ у розумінні того, як функціонує кровоносна система у пацієнтів, хворих на рак. Можливо, це допоможе винайти ліки від онкологічних захворюван. Це відкриття використовується і в косметології, допомагає жінкам зберегти свою красу.

Легке волокно, з якого виготовляють куленепробивні жилети та інше захисне спорядження, так званий кевлар, у 1965 році винайшла хімік Стефані Кволек.

Відтоді матеріал, у п'ять разів міцніший за сталь, постійно рятує життя. Щодня його використовують мільйони людей у всьому світі. Цей винахід захищає й українських військових, які зараз боронять свою країну від агресора.

Хоча сьогодні кевлар застосовують для виготовлення найрізноманітніших виробів та конструкцій: від рукавичок для прибирання до мобільних телефонів, літаків та підвісних мостів.

Створення найпопулярнішої у світі настільної гри "Монополія"  часто приписують Чарльзу Дерроу. Але насправді її правила вигадала Елізабет Меґі.

Пані Елізабет Меґі хотіла продемонструвати проблеми капіталізму за допомогою інноваційної гри, в якій гравці торгували фальшивим майном і грішми. Вона запатентувала свою розробку у 1904 році із назвою "Гра землевласника".

В сучасному вигляді гра "Монополія" в вперше вийшла на ринок компанія  у 1935 році, автором дійсно значився пан Берроу. Але представники компанії  Parker Brother виявили, що  Дерроу викупив патент у Елізабет Меґі  всього за 500 доларі, таким чином монополізував гру.

А в кулінарії сам Бог наказав жінкам бути винахідницями нових рецептів. Ось одна з таких - жінка, яка придумала печиво з шоколадною крихтою.

Рут Вейкфілд була шеф-кухарем власного невеличкого готелю. Одного разу, коли вона готувала шоколадне печиво, в неї разом з чоловіком тримали невеличкий готель, де вона працювала шеф-кухарем. Жінка часто готувала печиво для гостей і одного разу в неї закінчився розтоплений шоколад. Винахідниця не розгубилася і поламала на шматочки звичайну плитку шоколаду, сподіваючись, що в печі вона розтане. Шоколад не розтанув, утворивши шоколадні крихти. Гості готелю були у захваті від нового печива. Зараз шоколадна крихта використовується при виготовленні всіляких тортів, тістечок, булочек, морозива.

Шановні жінки та дівчата, робіть свої винаходи, вигадуйте цікаві та корисні речі!

"Йдіть і робіть! . Виправдитись ви завжди зможете пізніше", - закликала свого часу Грейс Гоппер. Жінкам все підвласне!