07:28
Українки в науці: цікаві факти

11 лютого відзначається молоде, але важливе свято —  Міжнародний день ​​жінок і дівчаток в науці. Воно було прийняте Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до участі в науці жінкам і дівчаткам.

Чи знаєте ви, що

Жінки почали займатися наукою ще з давніх часів, зокрема, Гіпатія Олександрійська (математика, астрономія, механіка) 370-415 рр. була однією з найвидатніших вчених свого часу.

Українські жінки ніколи не відставали від світових тенденцій. На даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі.

Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузях суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%.

Українські дослідниці жаліються на гендерні упередження значно менше за своїх закордонних колег.

У Вікіпедії українським жінкам – науковицям присвячено 425 сторінок!

Сьогодні розповімо про 20 видатних українок та їхні відкриття, іноді зроблені попри все.

Єфи́менко Олекса́ндра Я́ківна (дівоче прізвище Ставро́вська, 18.04.1848 —  18.12.1918) — українська історикиня і етнографиня, перша жінка, що здобула ступінь докторка історії honoris causa (1910) за праці про політичний та соціально-економічний устрій України XVII—XVIII ст.

Грушевська Катерина Михайлівна (21.06.1900, Львів — 30.03.1943, Темлаг), дочка МихайлаГрушевського, — етносоціологиня, фольклористка, етнографиня, культурологиня, перекладачка з європейських мов, членкиня київського товариства «Просвіта» (1918), секретарка Українського соціологічного інституту, дійсна членкиня НТШ у Львові (1927), вчена секретарка Культурно-історичної комісії при ВУАН та Комісії історії пісенності Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН (1924–30), керівниця Кабінету примітивної культури та народної творчості при ВУАН (1925–30), редакторка журналу «Первісне громадянство та його пережитки на Україні» (1926–30). В липні 1948 р. була заарештована і засуджена на 8 років за нібито участь в антирадянській організації. Померла в Темніківським ВТТ, що входив до системи ГУЛАГ.

Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна (12.02.1884р., Харків – 8.06.1973р., Дорнштадт, Німеччина) – українська науковиця, археологиня, архівістка, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, просувала ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу. Авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними і досі.

Молдавська Марія Абрамівна (17.05.1914р., Кривий Ріг — 30.07.2002р., США) — українська вчена-історикиня. Докторка історичних наук (1986), професорка (1989). Досліджувала історію соціального руху Франції часів Реформації (XVI ст.).

Радзимовська Валентина Василівна (1.10.1886р., м. Лубни – 22.12.1953р.) – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а до того ж – громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілці визволення України у 1930-х роках була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.

Мороженко Ніна Миколаїівна (13.03.1928 – 10.07.2009) – жінка - астроном, геліофізик, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць. Все своє життя присвятила вивченню будови Сонця і процесів, які на ньому відбуваються. Адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людської діяльності. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн.

Вірченко Ніна Опанасівна (5.05.1930) - професорка кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей, докторка фізико-математичних наук, академік АН ВШ України, авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, 20 книг, виданих українською, англійською та японською мовами. Членкиня Австралійського, Американського, Бельгійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. У 1948р. була засуджена на 10 років спецтаборів за звинувачення у політичній змові.

Лібанова Елла Марленівна (12.02.1950) - докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня,  академік-секретар відділення економіки, перша і поки що єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи НАН України. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.

Виноград Наталія Олексіївна (28.08.1956) – епідеміологиня, професорка, докторка медичних наук завідувачка кафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету, Головний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Епідеміологія», експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки.

Маслова Ольга Олександрівна (22.01.1986р.)— науковиця у галузі клітинної біології, кандидат біологічних наук, популяризаторка науки, співзасновниця проєктів  AromaNeedorium та Nobilitet. Досліджувала мезенхімальні клітини тканини пуповини. «Спеціальність - фізична біомедична електроніка. Я спокусилася на цю тематику, а пізніше розвинула її у фізичному напрямку. У середовищі, де я працюю, значно менше жінок, аніж чоловіків. На кафедрі спеціалізованих комп'ютерних систем, де я працюю, я - єдина жінка серед дев'яти чоловіків».

В'язовська Марина Сергіївна (2.12.1984) — математикиня, кандидат фізико-математичних наук, докторка природних наук. Друга з жінок світу та українських математиків отримала Медаль Флідса. Вона розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: оптимальної упаковки куль в 8-вимірному та, у співавторстві, 24-вимірному евклідовому просторі, яку до цього нікому не вдавалося вирішити. Це відкриття може допомогти виправляти помилки мобільного зв'язку, Інтернету та космічних досліджень. Отримала міжнародну премію Салема, яка є аналогом Нобелівської премії у математиці.

Броварець Ольга Олександрівна (10.10.1986 – 14.07.1922) – фізикиня, докторка фізико-математичних наук, яка разом з керівником створила внутрішньо несуперечливу та логічно замкнуту теорію спонтанного точкового мутагенезу, що призводить до раку і безлічі інших хвороб.. Наймолодша докторка наук в Україні, захистила докторську дисертацію у віці 29 років. Померла у віці 36 років, про обставини смерті не повідомлялось.

Оксана Крупка – кандидатка хімічних наук, старша наукова співробітниця хімічного факультету, лауреатка національної премії L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці» – 2019; входить до ТОП-10 успішних українських вчених-жінок за версією Укрінформ-2020: «Я маю величезний привілей – займаюся справою, яка мені подобається… Наука захоплює, і тому важливо зберігати баланс, бути менеджером свого часу». Наукове кредо: Компетентність, Професіоналізм, Добропорядність.

Войтенко Нана Володимирівна (6.01.1968) - професорка, докторка біологічних наук, нейробіологиня, електрофізиологиня, завідуюча відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України. Більше 20 років Нана Войтенко займається дослідженнями болю. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техники. «Нейрони збираються у сузір’я, передають повідомлення, наче телефонні стовпи, нейронам боляче, їх ніхто не розуміє, і раптом з’явилась ти», - так написала Надія Касянчук. (http://stemisfem.org)

Байляк Марія Михайлівна (1981) - докторка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, разом з колгеами вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин та речовин на процеси старіння, а саме родіоли рожевої, яка росте в Карпатах. Науковиця вважає, що для здоров’я перш за все потрібно більше рухатися, споживати здорову їжу та достатньо спати.

Безвершенко Юлія Василівна (27.03.1987) – кандидатка фізико-математичних наук,, генеральна директорка директорату науки та інновацій у МОН, вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, координаторка науково-популярної події Днів науки. Займається математичними методами, які застосовуються до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами. «Найбільше у роботі мені подобається те, що гра розуму, якою є математика, дозволяє передбачати реальний світ».

Безсмертна Олеся Олексіївна (25.10.1986) - вчена у галузях ботаніки, екології та охорони природи, кандидат біологічних наук, популяризато рка знань щодо охорони природи. Працює на кафедрі екології та зоології Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор понад 30 наукових і науково-популярних праць, зокрема 2 монографій і довідників, та статей у провідних міжнародних виданнях, зокрема таких як «Systematics and Biodiversity».Науковиця шукає «цвіту папороті» - захистила дисертацію «Папоротеподібні флори України: хорологія, ценологія, охорона». «Я люблю життя у всіх його проявах. А біологія - це якраз наука про усе живе, що нас оточує. От так воно і співпало».

Клим Галина Іванівна (22.09.1981) - докторка технічних наук, професорка кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем ІКТА, авторка понад 400 наукових праць, понад 100 з яких індексовані наукометричними базами, переможниця численних конкурсів, лауреатка багатьох премій. Досліджує сенсорні елементи на основі халькогенідних стекол та оксидної кераміки і займається розробкою мініатюрних високонадійних сенсорів для інформаційно-вимірювальних комплексів. У 26 років захистила кандидатську, у 34 – докторську. Уже кілька років Галина Клим належить до найбільш впливових і найбільш цитованих науковців світу.

Трусова Валерія Михайлівна - докторка фізико-математичних наук за спеціальністю біофізика, доцентка, завідувачка кафедрою ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Авторка понад сотні публікацій у провідних наукових журналах, що входять до бази Scopus, патентів, монографій та науково-методичних посібників для здобувачів вищої освіти в області медичної та біологічної фізики. Лауреатка української премії Лореаль ЮНЕСКО «Для жінок в науці».

Терлецька Катерина Валеріївна  - докторка фізико-математичних наук у галузі механіки, старший науковий співробітник відділу математичного моделювання морських і річкових систем Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, досліджує внутрішні хвилі океану, курує напрямок математики в Малій академії наук. Учасниця європейських наукових конференцій, працювала в Кореї та Китаї. Її дослідження пояснюють роль океану у зміні клімату. Переможниця кількох конкурсів Проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України, популяризаторка науки. Сила проривних ідей, вважає науковиця, полягає в балансі між наукою та мистецтвом. Лауреатка української премії Лореаль ЮНЕСКО «Для жінок в науці».

Україні є ким пишатися. Жінок та дівчат – науковиць, як теперішніх, так і майбутніх, вітаємо зі святом і бажаємо нових досягнень.

Категорія: Оголошення | Переглядів: 214 | Додав: AdministratoR | Теги: жінки в науці, центральна бібліотека м. Бахмут, жінки-вчені, Українки-науковиці, українки -вчені | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]