Відомий американський драматург, сценарист, письменник, новеліст Ірвін Шоу (Shaw, Irwin) народився  27 лютого 1913р. в Південному Бронксі (Нью-Йорк) в родині єврейських емігрантів з царської Росії. Справжнє ім'я - Ірвін Гілберт Шамфорофф.

Невдовзі після народження Ірвіна родина переїхала до Брукліна і змінила прізвище на Шоу (розповсюджена передача прізвища в слов'янських мовах, англійською - Шо).

Батько Ірвіна Гілберта був дрібним комерсантом, тому й син рано розпочав трудову діяльність, змінив чимало професій: працював на фабриці парфумів, в універсальному магазині, шкільній бібліотеці, вчителював, був водієм вантажівки і навіть гравцем професійної футбольної команди. Ці “університети” надали Шоу неоціненний запас життєвих спостережень. Закінчивши у 1934 р. Бруклінський коледж зі званням бакалавра мистецтв, Шоу влаштувався радіожурналістом.

На радіо почав писати діалоги для радіоспектаклів, а в 1935 році написав сценарій для радіоспектакля "Дік Трейсі".

 У 1936 році вперше був поставлений спектакль за п'єсою Ірвіна Шоу «Поховайте мертвих», в якій йдеться про групу солдатів, що загинули в бою. Через рік цю п'єсу вже ставили на Бродвеї.

Під час Другої світової війни Вільям Уайлер запросив Ірвіна Шоу приєднатися до його кінопідрозділу. Не маючи змоги бути призначеним офіцером через вік і призовний статус 1-A, Шоу вирішив вступити до регулярної армії. Пізніше, звернувши увагу на походження, його відправили до кінопідрозділу Джорджа Стівенса. Шоу був одним із чотирьох письменників, приєднаних до команди Стівенса, в якій він став уорент-офіцером (в армії США це середній чин між сержантським та офіцерським складом).

Саме враження від побаченого на війні стали підставою для написання першого роману "Молоді леви". Роман вийшов у світ у 1949р. і приніс автору приголомшливу літературну славу, високу оцінку критики й міцну репутацію довершеного майстра літератури.

У 1958 р. роман був екранізований, але ця екранізація авторові не сподобалась, бо майже немала нічого спільного з романом.

Протягом 1940-х років Шоу написав сценарії для низки фільмів, у тому числі «Міські розмови», або "Місто говорить", (комедія про громадянські свободи), «Командос атакують на світанку» (заснований на історії К. С. Форестера про командос в окупованій Норвегії) та «Легке життя».

Другий роман "Розтривожений ефір/Взвихрене повітря" вийшов у 1950 році, в ньому йшлося про зростання маккартизму у суспільстві.

Трохи пізніше через публікацію статті "Червоні канали: Доповідь про комуністичний вплив на радіо та телебаченні",  автора хибно звинуватили у прокомуністичних  настроях, і голови голівудських кінокомпаній занесли його до чорного списку. Працювати далі в США письменник вже не міг. Тому Ірвін Шоу був змушений переїхати до Європи, де прожив 25 років, переважно в Парижі та Швейцарії.

Протягом 1950-х років Ірвін Шоу написав кілька кіносценаріїв, у тому числі «Кохання під в'язами» (за  п'єсою Юджина О’Ніла) та «Вогонь із пекла» (драма з життя контрабандистів).

В Європі Ірвін Шоу написав найвідоміші свої твори - "Люсі Краун", "Два тижні в іншому місті", "Вечір в Візантії", "Нічний портьє", "Вершина горба" (про зимові Олімпійські ігри в Лейк-Плесіді в 1980 році).

Знаменитий роман "Багач, бідняк"  вийшов у 1969р., який високо оцінили читачі та критики. "Багач, бідняк" - не просто роман, який став основою знаменитих серіалів. Не просто «золотий еталон» сімейної саги та сучасної англомовної «психологічної белетристики». Це – одна з тих унікальних книг, які завжди читаються наче вперше.

У 1977р. вийшов другий роман дилогії "Убогий, крадій", на думку критиків, невдалий.

Перу Ірвіна Шоу належать кілька десятків п'єс, він плідно працював в жанрі новелістики.

Ірвін Шоу також був високо оцінений як автор коротких оповідань, які публікувались в багатьох журналах, в т.ч. в Playboy, від якого письменник отримав три премії.

63 його найкращі оповідання були зібрані в Short Stories: Five Decades (Delacorte, 1978), перевиданому в 2000 році як 784-сторінковий University of Chicago Press у м’якій палітурці.  

Після виходу у світ твори автора ставали бестселерами, багаторазово перевидавались та екранізувались.

Утім, слід зауважити, що творчість Шоу була вельми нерівною: вдалі твори чергувалися з явно пересічними. Прагнучи здобути успіх у читачів, він віддавав належне штампам комерційної літератури, покладаючись на сюжетну захопливість і мелодраматизм.

Виключно успішним став серіал за романом "Багач, бідняк", знятий у 1976р. - «Rich Man, Poor Man». За цим же романом у 1982. зняли чотирьохсерійний фільм на Литовській кіностудії.

Взагалі за сценаріями, написаними Ірвіном Шоу або за його участю, знято більше 40 фільмів, в т. ч. фільми "Війна та мир", "Триумфальна арка", "Пригоди Одіссея" (1954) та ін., хоча в деяких сценаріях прізвище Ірвіна Шоу в тітрах не відображалося.

Твори Ірвіна Шоу були видані загальним тиражем понад 14 мільйонів примірників і увійшли до золотого фонду літератури XX століття. Як і фільми, зняті за його сценаріями, стали шедеврами світового кінематографа.

В  своїх творах Ірвін Шоу поєднував проникливість, захоплюючий сюжет, хвацько закручену інтригу, гостру соціальну проблематику та разюче знання людської психології.

Ірвін Шоу був двічі одружений - в 1939р. він одружився з Меріан Едвардс, донькою актора німого кіно Сніца Едвардса, з якою розлучився у 1967р. В 1980р. вони одружилися вдруге. Їх син Адам став журналістом.

Ірвін Шоу був володарем низки престижних премій та нагород, серед яких дві премії О. Генрі, нагороду Американської академії мистецтв та літератури.

Помер від раку у Давосі (Швейцарія) 16 травня 1984р. у віці 71 рік.

Твори Ірвіна Шоу перевидаються і досі. Читати онлайн безкоштовно їх можна на наступних ресурсах:

https://www.ukrlib.com.ua/search.php?Q=%D0%86%D1%80%D0%B2%D1%96%D0%BD+%D1%88%D0%BE%D1%8

https://coollib.com/b/468494/read

https://worldinbooks.com.ua/knigi/vechir-u-vizantii-irvin-shou/