14:37
30 травня – День українського степу: цікаві факти

«Степом, степом, йшли на бій солдати…». Пам’ятаєте цю пісню? Вона присвячена подіям Другої світової війни. Наразі українські степи теж палають, там точаться запеклі бої, знищуються  не тільки села, ниви та лани, гинуть люди. Війна не шкодує нікого і ніщо. Хто здатен підрахувати, скільки знищено птахів, тварин, комах, рослин зараз, вже в цю війну? Скільки площ стали непридатними  не тільки для землеробства, а й для існування на них дикої фауни та флори?

30 травня відзначається День українського степу. І якщо декому здається, що степ – то суцільна ковила, то це не зовсім так. Звучить фантастично, але на одному квадратному метрі степу можна знайти до 120 видів рослин, сотні видів комах. В степу мешкають і тварини, які за тисячоліття пристосувались до життя в таких складних умовах.

Отже, що таке степ?

Степ — це окремий унікальний світ, де зосереджені унікальні і неповторні екосистеми, це унікальна природна зона, з унікальною рослинністю і не менш унікальним тваринним світом.

Взагалі палеогеографія, тобто наука про розвиток географічної оболонки протягом історії Землі, вважає, що степові  ландшафти утворювались протягом приблизно 35—50 млн років.

За такий період історії природа витворила неповторну красу тих рослин і тварин, які безпосередньо наповнюють ландшафт Степу.

Однак степ вкрай вразливий, його доля трагічна.  Зараз практично всі екосистеми на нашій планеті потерпають від людської діяльності. Але за останні дві тисячі років площа лісів скоротилася в три рази, а площа степів — більш як у 50 разів! Ще декілька століть назад степ був безкраїм, як море. У ньому можна було без належного досвіду пропасти безслідно. І навіть втопитися, провалившись у «медову» яму диких степових бджіл.

Але людство наважилося цю красу переорати, забудувати, зневодити, не усвідомлюючи, що тим самим завдають непоправної шкоди довкіллю та  собі.

Степ як природна екосистема та екологічна ніша живої матерії — на межі зникнення. Жодна з природних зон за останні 150 років не зазнала таких катастрофічних змін, як степова. справжнього, повноцінного, тобто заповідного, незайманого, незораного степу, реліктового степу залишилося менше відсотка всієї площі степів! До загибелі останніх островків біотичного різноманіття степу — один лише крок.

Саме активне розорювання степів з кінця ХІХ - протягом ХХ століть спричинило катастрофічне скорочення площ реліктового степу. Реліктовий – тобто первозданний, якого жодного разу не торкався плуг чи навіть лопата.

На жаль, ця тенденція охопила не лише Україну, але й ряд інших держав, на яких розкинулися степи. А все через його унікальні родючі грунти — чорноземи.

«Всі чорноземи планети утворені степами. Якби не було степу, не було б землеробства на нашій планеті і взагалі  людства. Тому що весь клімат на землі залежить від того, скільки атмосферного вуглецю парникових газів забрав у себе степ, утворивши чорноземи. Це – найбагатший тип природи, який тільки можна побачити", – стверджують екологи.

Але саме землеробство в степовій зоні,  в тому числі і України, зумовило цілу низку негативів -  зруйнована дернина, яка здатна затримувати сніг та воду і захищати ґрунт від морозів (разом зі снігом) і вітру (пилових бур). «Оголення» степу від буйної рослинності (різнотравно-злакової) посилило випаровування з поверхні ґрунтів і в певній мірі збідніння водних джерел.

Втративши свою природну «ковдру», степ вночі став більше вихолоджуватися, тобто втрачати отримане за день сонячне тепло. А вдень сильніше прогріватися, що призводить до посухи і підвищення температури повітря. Щоправда, культурна рослинність дещо згладжує зазначені закономірності. Однак вона не замінює природної рослинності — щільної степової дернини.

На сьогодні у степовій зоні встановився несприятливий вітровий режим як влітку (шквали), так і взимку (хуртовини). А що таке шквал? Це різке, раптове збільшення швидкості вітру, який до того ж часто змінює напрям. Найчастіше шквали спостерігаються під час гроз і злив. Сильний вітер ламає дерева, знищує сільськогосподарські культури, руйнує будівлі, можуть бути і людські жертви. Та й грози стають все сильнішими.

Справжнім лихом стали пилові чорні бурі у розораному степу.  Вони виникають також від сильних вітрів, під час посух. Вітер здуває ґрунт, особливо це буває навесні, коли відсутній рослинний покрив. Цей ґрунт у вигляді пилу несеться на десятки та сотні кілометрів, засипаючи все на своєму шляху. Землі, з яких вітром знесло родючі ґрунти, залишаються малопридатними для землеробства. Наприклад,  у квітні 1928 р. пилова буря охопила увесь степ. На жаль, мешканці південних та східних областей нашої країни неодноразово ставали свідками та потерпілими внаслідок таких пилових бур.  

На жаль, людство уже не в змозі привести степ до стану первинного, корінного, але хоча відносно, умовно корінним, ми зобов’язані його залишити нащадкам.

Ось такий він, Степ. Для українців степ має особливе значення. Саме територією України пролягає найбільша у світі зона євразійських степів, яка називається «Великий Степ». Вона простягається від румунської Добруджі через Україну і тягнеться аж до хребтів Алтаю, Копетдагу і Тянь-Шаню, маючи площу понад 2 мільйони квадратних кілометрів.

Степи та лісостепи становлять майже половину всієї території України. Український степ охоплює південь, центр й схід країни, степний Крим. В зоні степів розташовані 7 областей - Одеська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області, південні частини Кіровоградської і Харківської областей та рівнинна частина Криму.

Якщо не вжити термінових заходів, український степ може зникнути, як американські прерії. Навіть у Європі степів вже немає. Тож збережемо український степ  - природну колиску українського етносу. Бо саме на безкраїх степових просторах відбувався розвиток культури, побуту і світогляду наших пращурів, народився волелюбний дух українського народу, його самосвідомість.

Степ оспіваний в українському фольклорі, в творах багатьох видатних письменників та поетів. Степ надихав художників, композиторів на створення геніальних витворів мистецтва. Степ є предметом дослідження в історії, біології, географії, степові лікарські рослини широко використовуються в фармакології та медицині. Та хіба можна перерахувати все, що дає на степ.

В Україні є степові заповідники та заказники, інші природоохоронні території державного та місцевого значення. Це найвідоміші біосферні заповідники - Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський. Це заповідники «Кам’яні могили», «Хомутовський степ»,  Український степовий, Луганський, Єланецький Степ, Опуцький, Казантипський, Дніпровсько-Орільський і філіал Кримського заповідника – Лебедині острови. 

Серед національних природних парків України в степу розміщені Азовсько-Сиваський парк, «Святі Гори», «Великий луг» та ін.

Асканія-Нова – найстаріший заповідник в Україні, який був заснований 1898 року Фрідріхом Фальц-Фейном.

Тут охороняється єдина в Європі неорана ділянка типчаково-ковилового степу. Асканія-Нова належить до 100 визначальних заповідників і парків світу. Детальніше про заповідник можна прочитати тут - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F-%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA)

https://7chudes.in.ua/nominaciyi/askaniya-nova-2/

Для повного уявлення про степ радимо переглянути документальні фільми за посиланнями:

Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)  https://www.youtube.com/watch?v=SR5hi88AHUo -  

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» | Заповідники України 12 Серія | Фауна https://www.youtube.com/watch?v=Uz9AKMnC6ig

Загадки унікального біосферного заповедніка Асканія-Нова https://www.youtube.com/watch?v=Bzr9fjhlIAM

Азово-Сиваський національний природний парк   ttps://www.youtube.com/watch?v=d98p5WjBcM8

Заповідник «Кам’яні могили»  https://www.youtube.com/watch?v=3u1iGRG0FVI

Про наслідки війни в Святогірському парку можна подивитись тут - https://suspilne.media/452793-zniseni-svati-gori-na-doneccini-u-najbilsomu-prirodnomu-parku-namagautsa-pidrahuvati-zbitki/

Національний парк «Святі Гори»,  4 роки тому - https://www.youtube.com/watch?v=8j0FZ3xSKSk

Сьогодні значна частина  - понад 800 тис. гектарів заповідних зон України перебувають під російською окупацією, тому складно сказати, в якому вони стані, що там відбувається. (Детальніше – в матеріалі https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-zapovidnyky-okupatsiya-askaniya-nova/32337921.html )

Але прийде час, коли вони повернуться до складу України, і можна буде знову здійснювати незабутні екскурсії українським степом.

 

«Люблю тебе, гіркий мій степе,
Солончаки та полини!» (Б. Мозолевський)

Категорія: Оголошення | Переглядів: 149 | Додав: AdministratoR | Теги: Управління культури Бахмутської міс, Бахмутська ТГ, центральна міська бібліотека | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]