Під час Львівського форуму видавців в вересні ц.р. була проведена акція «Подаруй українську книгу українському Донбасу». В рамках цієї акції збирались книжки для Артемівської центральної бібліотеки Донецької області. Але досі жодна з зібраних книжок до бібліотеки не дійшла. Тому центральна бібліотека звертається з відкритим листом до організаторів акції, волонтерів економічного бойкотного руху, мешканців Львова:
Відкритий лист Артемівської центральної бібліотеки
Шановні львів’яни!
Під час Львівського форму видавців ви провели дуже потрібну та цікаву акцію по збору книжок для Артемівської центральної бібліотеки. Ви зібрали майже півтори тисячі книжок. Як повідомлялось на сторінці цієї акції у Фейсбуці «Подаруй українську книжку українському Донбасу», 2 жовтня ці книжки прибули до Артемівська. На жаль, книги були відправлені не на адресу бібліотеки, для якої саме збирались книжки, а на адресу волонтерської групи «Бахмут Український». З невідомих причин ця група взяла на себе місію сортування та розподілу книжок.
Артемівська центральна міська бібліотека офіційно повідомляє, що станом на 4 листопада, тобто через місяць після отримання книжок, жодна книжка до центральної бібліотеки ще не дійшла. Хоча працівники бібліотеки пропонували свою допомогу, крім того, вони наполягали, щоб саме бібліотекарі, які знають запити своїх читачів, визначили, які книжки їм потрібні. На жаль, члени групи на ці пропозиції не відгукнулись.
Більше того, 29 жовтня на Артемівському сайті http://www.06274.com.ua/news/654227 з’явилась інформація, що частина цих книг передана до шкільних бібліотек. Члени групи повідомили, що це зроблено з метою «более широкого охвата». Крім того, наведена неправильна інформація – вага книжок становила не 1,6 тонни, як написано на сайті, а, цитуємо організатора акції О. Довженка, «фактична вага - 408 кілограмів». Навіщо так перебільшувати?Це кожна книжка, навіть дитяча, повинна важити більше 1 кілограму! Так не буває.
Ніхто не заперечує, що книжки потрібні всім бібліотекам. Але шкільні бібліотеки – це бібліотеки закритого типу, ними користуються виключно вчителі та учні конкретної школи. Артемівська ж центральна міська бібліотека доступна мешканцям та гостям міста незалежно від статті, віку та ін. Крім того, центральна бібліотека очолює міську централізовану бібліотечну систему, до складу якої входять ще шість бібліотек-філіалів та міська бібліотека для дітей. Ці бібліотеки обслуговують всі категорії мешканців, в т.ч. числі дітей та юнацтво трьох міст – Артемівська та міст-супутників Часів Яр та Соледар. То у кого більший охват – у шкільних бібліотек чи у міських?
Але члени групи «Бахмут Український» не захотіли враховувати ці моменти і самостійно розподіляють книги – що віддати шкільним бібліотекам, що відправити в макулатуру. Що врешті решт дійде до центральної бібліотеки і коли – невідомо. Невідомо також, чи дізнається центральна бібліотека, які книжки подарувала Терезія Яценюк. В будь-якому випадку, неприємний смак від цієї справи залишиться.
Ось такі поки що невтішні результати такої цікавої і потрібної ініціативи, яка пролунала на всю країну, навіть на телеканалі «1+1». І ще чомусь на сторінці акції у Фейсбуці відбулись зміни – в вересні та жовтні був напис «Збираємо книжки для Артемівської центральної бібліотеки» (http://www.06274.com.ua/news/615243) , а тепер - «Збираємо книжки для Артемівська» (https://www.facebook.com/events/835724436451373/). Чому і навіщо? Навіщо було так помпезно всюди підкреслювати, що книжки збираються для центральної бібліотеки, коли їх відправили на іншу поштову адресу?
Про подальший перебіг подій працівники бібліотеки будуть вас повідомляти. Зараз на думку приходить вислів відомого байкаря І. Крилова – «Беда, коль пироги начнет печи сапожник, а сапоги тачать пирожник…»
З повагою, бібліотекарі Артемівської центральної бібліотеки.
