В 2020 році виповнюється 150 років науково-фантастичному пригодницькому роману видатного французького письменника Жуля Верна «20 000 льє під водою». А чи знаєте ви, що до його створення пряме відношення мали запорізькі козаки?

Ідею створення роману письменнику підказала сама неперевершена Жорж Санд. Після знайомства з романами Жуля Верна «Подорож до центру Землі» і «Від Землі до Місяця»  вона  написала автору: «Сподіваюся, що незабаром Ви поведете нас у морські глибини і Ваші герої мандруватимуть у підводних апаратах, удосконалених Вашими знаннями та фантазією». Заповітне бажання оспівати бентежну морську стихію знову спливло з глибин свідомості письменника. Настав час реалізувати велику мрію.

Жуль Верн заходився ретельно вивчати наукові праці про підводне плавання. У старому морському журналі за 1820 рік він натрапив на статтю, де йшлося про перші в світі «підводні човни». У середині 50-х років XVII століття французький монах Фурньє побував на Запорізькій Січі, й ось що він розповів про «підводні піроги» козаків: просмолений човен перевертався, до його бортів прив'язувалися мішки з піском; повітря, яке залишалося під дном човна, вистачало, аби кілька чоловік могли непомітно підкрастися по мілководдю до ворога.

Перший справжній підводний човен з металевою обшивкою збудував американський механік Бушнел у 1775р. Але він не йшов у ніяке порівняння з тим човном, який створила уява великого письменника. Як і в інших романах, Жуль Верн передбачив технічні досягнення на багато років наперед. Так, перший підводний човен, який приводився в дію електричним струмом, з'явився лише через двадцять років після того, як Жуль Верн опублікував свій роман! Ще один геніальний здогад - подвійний корпус «Наутилуса» - уперше збудував французький інженер Лефеб через тридцять років після виходу роману.

Ідея «Наутилуса» -  першого цивільного підводного човна так захопила американського конструктора Саймона Лейка, що він присвятив дослідженням у цій галузі все своє життя.

Без сумніву, «Наутилус» капітана Немо посідає певне місце в історії підводної навігації, оскільки Жуль Верн зумів правильно визначити шляхи її подальшого розвитку й стимулював роботу винахідницької думки. Та все ж «Наутилус» — явище літературне, тому що основним завданням письменника було втілення його власних уявлень про майбутні досягнення науки і техніки в художні образи.

У березні 1869 року було розпочато публікацію роману «20 000 льє під водою» в паризькому «Журналі виховання та розваг» з передмовою автора: «Сподіваюся, що й ця подорож під водами океану збагатить і зацікавить читачів так само, як і попередні, коли не більше… Бажання хоч би там що відкрити цей цікавий, вигадливий, майже невідомий світ коштувало мені неабияких зусиль і труднощів». Складність, за зізнанням самого Жуля Верна, полягала в тому, щоб «зробити правдоподібними зовсім неймовірні речі». В 1870 році публікацію було завершено.

Основним чинником «переконливості» є наукові дані, якими рясніє роман. Взяті з наукових праць відомості й детальні описи підводної флори та фауни, будови морського дна подаються в романі цілими блоками через певні інтервали, що цілком засвідчує реальність незвичайної подорожі. Це саме стосується й посилань на історичні події, а також конкретні географічні маршрути «Наутилуса». Видатний письменник змусив читачів мандрувати в уяві разом на підводному човні.

За думкою багатьох видатних людей сучасності, роман «20 000 льє» під водою – це перлина наукової фантастики, яка дала поштовх до розвитку науки. Назва роману відноситься до відстані, яка була пройдена героями роману під поверхню моря і дорівнює приблизно двом екваторам Землі. Найбільша глибина, яка згадується у романі – 4 льє. Французська назва роману говорить про моря у множині, маючи на увазі «Сім морів», якими плавали персонажі роману.

Тож пропонуємо вам, любі читачі, познайомитись з цим цікавим твором, або перечитати його захоплюючі сторінки.

Це можна зробити, взявши книгу в найближчий до вас бібліотеці, або читати он-лайн в Інтернеті за посиланнями:

На сьогодні є 7 перекладів роману українською мовою:

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=441

http://booksonline.com.ua/view.php?book=39293 (переклад з французької Т. Черторижської та В. Пащенка).

Російською:

http://loveread.ec/view_global.php?id=6505

https://librebook.me/twenty_thousand_leagues_under_the_sea

Можна також послухати роман на сайтах https://akniga.org/zhyul-vern-dvadcat-tysyach-le-pod-vodoy та https://knigavuhe.org/book/dvadcat-tysjach-le-pod-vodojj-1/ (читає Леонід Бородін).

Існує багато екранізацій цього роману. Одна з найперших – це екранізація 1916 року, яка була здійснена в США режисером Стюартом Пейтоном при безпосередній участі сина письменника  Мішеля.

Однією з найкращих є екранізація 1975 року «Капитан Немо», яку створив режисер  Василь Левін за часів СРСР. Це  трисерійний телевізійний художній фільм за мотивами романів Жуля Верна «20 000 льє під водою» і «Паровий будинок». Перша серія називається «Залізний кит», друга - «Принц Даккар», третя - «"Наутілус"продовжує боротьбу». Переглянути фільм можна на офіційному сайті Одеської кіностудії за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=bUSxSX7-Byo.

Бажаємо приємного проведення часу з романом Жуля Верна «20000 льє під водою»!

   Християнські лідери з 34 країн оголосили 2020 рік – «Всесвітнім роком Біблії». Мета такої глобальної ініціативи – відновити цінність Святого Письма в традиційно християнських культурах, де діти все більше зростають без впливу Євангелія або біблійного світогляду.

 «Всесвітній рік Біблії» також підтримав Папа Римський Франциск.

В рамках ініціативи в 2020 році багато міжнародних служінь будуть надихати як віруючих, так і невіруючих читати Писання. Також пройдуть кілька масштабних заходів на стадіонах.

Ініціатором «Всесвітнього дня Біблії» став Нік Холл, лідер руху PULSE, євангеліст, якого називають «Біллі Гремом цього покоління». В інтерв’ю Fox News він розповів, що його надихнула бесіда з Франсисом Чаном про те, як читання Святого Письма може об’єднати церкву в Америці і вирішити багато проблем, з якими стикається країна.

«Все в нашій вірі засноване на Писанні, але так багато в нашому житті немає», – сказав він. – Ми живемо, грунтуючись на хороших ідеях або хороших розмовах, навіть просто ходити до церкви недостатньо. Якщо ви йдете до церкви, і все, що ви робите, це слухаєте проповідь, ви втрачаєте. Вам потрібен щоденний хліб. Бог хоче говорити з тобою».

Організатори сподіваються, що «Всесвітній рік Біблії-2020» стане початком десятиліття Біблії від 2020 до 2030 року.

Незважаючи на те, що Біблія є однією з найдавніших книг (написана кілька тисячоліть тому), до сьогоднішнього дня вона залишається найвідомішою і найбільш читаною у світі. Слово «біблія» в перекладі з грецької означає «збірка книг». І справді, Священне Писання – це повне зібрання Богонатхнених книг релігійного, історичного та повчального змісту, написаних багатьма авторами. Вони жили не в один час, відрізнялись соціальним становищем, мали неоднакову освіту, належали до різних національностей і культур. Серед священнописців є царі (Соломон, Давид), рибалки (Петро та Іван), пророки (Мойсей, Ісая, Даниїл), пастух (Амос), лікар (Лука), полководець (Ісус Навин). Попри те, що переважна більшість авторів не були знайомі між собою, вони ні в чому не суперечать один одному, а тільки доповнюють вчення.

На українську землю Біблія прийшла з Візантії. У Київській Русі вона (богослужбові тексти) поширювалася старослов’янською мовою у перекладі, здійсненому в IX ст. братами Кирилом та Мефодієм. У XII ст. було завершено переклад інших її частин.

Хоч в Україні було досить розвинуте книгодрукування, Біблію переписували від руки до XIX ст. Таких раритетних книг існує кілька тисяч. Серед найвідоміших – Остромирове Євангеліє, Реймське Євангеліє. Стараннями відомого діяча східнослов’янської культури Івана Федорова вперше надруковано в Україні (м. Львів) «Апостол» (1574), що за змістом є частиною Нового Заповіту.
Переклад Біблії українською мовою був здійснений у другій половині XIX ст. Над перекладом працювали Маркіян Шашкевич, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Максимович. Помітний доробок у цій царині Пантелеймона Куліша й Івана Пулюя, завдяки яким у 1880 р. вийшло «Святе Письмо Нового Завіту», у 1903 р. – Старий Завіт, а роком пізніше – вся Біблія. Через кілька десятків років до цієї роботи долучився політичний, громадський і церковний діяч Іван Огієнко (митрополит Іларіон), який у липні 1940 р. завершив її.

Цікаві факти про Біблію.
*Біблію писали 40 авторів.
*Всього в Біблії 66 книг: 39 з них становлять Старий Заповіт, написаний арамейською мовою (іврит), пізніше перекладений на грецьку, та 27 книг Нового Заповіту, які з-під пера апостолів вийшли давньогрецькою.
*Біблія є найбільш видаваною книгою. Щоденний її наклад становить 32876 примірників, тобто кожної секунди у світі друкується одна Біблія.
*Загальний тираж Біблії на сьогодні становить близько 8 мільярдів.
*Біблія перекладена 2900 мовами.
*Українською мовою Біблію було повністю надруковано у 1962 році.
*Найстаріша людина в Біблії – Мафусаїл. Він помер у віці 969 років.
*Всесвітній потоп стався близько 4300 років тому.
 

Наша читачка Алла Овсянникова підтримала челендж «Моя родина у роки війни».Ми запрошуємо усіх бажаючих надсилати свої відео про родичів, які захищали Батьківщину у роки Другої світової війни. Наша електронна адреса - bahmutlibrary@gmail.com.

 Приєднуйтесь! Чекаємо на ваші відеоматеріали!

 #ДеньПеремоги #Друга_світова_війна #Моя_родина

Шановні жителі міста!

Від Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни Бахмутька міська ЦБС запускає челендж «Моя родина у роки війни».

Ми запрошуємо усіх бажаючих надсилати свої відео про родичів, які захищали Батьківщину у роки Другої світової війни. Наша електронна адреса - bahmutlibrary@gmail.com.

Челендж розпочинає начальник відділу обслуговування центральної міської бібліотеки Голопьорова Валентина Іванівна.

Чекаємо на ваші відеоматеріали!

Центральна міська бібліотека пропонує до вашої уваги, любі читачі, серію бук  трейлерів української та світової класики, які стали суспільним надбанням світової культури. Тож знадобиться не лише самому пригадати класику, а й підготувати школярів до виходу на навчання.

            Цього разу такою нагодою стала новела Олеся Гончара «За мить до щастя». Ця новела, що сповнена пристрасті, кохання та романтики. Автор зображує лише один епізод із життя героїв, показуючи їхнє вміння кохати та боротися занього. У своєму творі автор змальовує кохання, яке раптово спалахнуло між Сашком Діденком, що ледве повернувся з війни, та мадяркою Лорі. Олесь Гончар також зображує лють її чоловіка та суспільства, що завзято засуджую закоханих.

 Заклик кохати, не звертаючи уваги на обставини та думку людей навколо; заклик до кінця боротися за своє почуття, не відрікатися від нього; засудження системи, яка ставить відносини між двома країнами вище, ніж життя окремої людини.

Приємного вам читання!