Народився 15 березня 1924 року у селі Єгорівка Роздільнянського району Одеської області. Дитинство майбутнього актора пройшло в курортному місті Одеса, хоч народився хлопчик у маленькому селі, яке знаходилося неподалік.

З дитинства Володимир вирізнявся великим темпераментом, завидною впертістю, бажанням займатися цікавими речами. Юність майбутнього актора не можна назвати безтурботною. Він закінчив середню школу у 1941 році, мав намір вступати до театрального училища, але через початок Великої Вітчизняної війни навчання довелося відкласти, хлопець відправився на фронт, де брав активну участь у бойових діях. Під час служби Самойлов отримав поранення, з-за якого потім все життя кульгав на одну ногу.

І тільки в 1945 році, коли Володимир повернувся в Одесу, він зміг подумати про вибір майбутньої професії. Самойлов став студентом місцевого театрального училища, де почав вивчати акторську майстерність. Юнак був талановитий від природи, тому кар’єру він почав ще в студентські роки.

За своє життя актор змінив не одне місце роботи. Деякий час він працював у стінах Театру Радянської армії, потім виступав у Кемеровському театрі драми і Горьківському драмтеатрі. У 1968 році, вже будучи відомим на весь Радянський союз, Самойлов перебрався жити до Москви, де вступив в трупу Драматичного театру ім. Маяковського. У стінах цієї установи, він пропрацював 24 роки і став справжньою зіркою акторського колективу. З гастролями Володимир Самойлов побував у багатьох містах і в кожному населеному пункті його приймали з захопленням.

Володимир Якович зіграв у театрі 250 ролей, у кіно – понад 100. Участь Самойлова у таких знаменитих постановках, як “Таланти та шанувальники”, “Розмови із Сократом”, не лише прикрасила репертуар театру, а й дозволила цим спектаклям увійти в історію театру. . Кожна роль, відіграна Володимиром Самойловим, ставала значною подією у театральному житті.

Володимир Якович Самойлов успішно поєднував зйомки в кіно і роботу в театрі, що допомогло йому стати справжньою зіркою. Вже багато років його чудова гра в картині “Весілля в Малинівці” приносить телеглядачам позитивні емоції, адже це є найвищою нагородою для артиста.

Серед робіт актора є безліч легендарних картин. Ось лише кілька з них – "Ад'ютант його превосходительства", "Звільнення", “Тіні зникають опівдні”, “Дні Турбіних”, “Батьки і діти”, “Візит до мінотавра” - у всіх цих культових кінокартинах Володимир Самойлов запам'ятався глядачам. У кар’єрі зірки не було невдалих часів – Самойлов був затребуваний завжди. Навіть глибока криза всіх галузей творчості, який стався в 90-х роках, не вплинув на Володимира Яковича. Висока працездатність дозволила артистові виконати більше сотні ролей у різних фільмах. У кіно він був у хорошому сенсі всеїдним: грав героїв радянської історії та героїв російської класичної літератури, прокурорів та злодіїв у законі, слідчих та підслідних, “кращих представників” та “ворогів народу”.

Любов усього життя Володимир зустрів ще в кінці 50-х років. Через короткий час актриса театру Надія стала законною дружиною Самойлова. Жінка повністю залишила творчу кар’єру заради сім’ї і присвятила життя чоловікові. Цей щасливий сімейний союз існував до самої смерті Володимира Яковича. В 1952 році в сім’ї народився син Олександр, дитина пішов по стопах батька і став професійним актором. В династії Самойлових підростає вже третє покоління артистів: 10-річний Володя – старший син Олександра, зіграв онука Віри в телесеріалі «Дві долі».

$IMAGE5 $

З театром Володимир Якович був пов’язаний до останнього дня життя, і навіть смерть він зустрів, репетируючи роль у новій постановці. 8 вересня 1999 року, прямо під час репетиції на театральній сцені, акторові стало погано, а вже через кілька годин Володимира Самойлова не стало. Актор помер, репетируючи роль, про яку мріяв впродовж останнього десятиліття, — короля Ліра у трагедії Шекспіра…

 Його дружина так і не оговталася після смерті коханого чоловіка і пережила його лише на кілька місяців. Похований поряд із дружиною — актрисою Надією Самойловою (1923-1999) в Москві на Ваганьковському кладовищі.

Без Володимира Самойлова неможливо уявити багато культові картини радянського кінематографа. Він був воістину легендарним актором, який назавжди залишився в пам’яті співвітчизників.