Перші відомості про бібліотечну справу в м. Бахмуті відносяться до 1746 р., коли було відкрито Свято-Троїцький собор. При ньому була створена перша в місті бібліотека, яка так і звалась - соборна бібліотека. Вона нараховувала близько 200 книг релігійного змісту.

З кінця XVIII ст. в Бахмутському повіті з’являються  бібліотеки при церковно-приходських та народних школах. За обсягом та змістом вони були дуже різні, залежно від того, багатим чи бідним був приход.

В ХІХ ст. бібліотеки утворюються при учбових закладах – училищах, гімназіях та ін. В 1887р. за даним краєзнавчого музею в Бахмуті та Бахмутському повіті при народних училищах було 36 бібліотек.

В 1895р. міська Дума прийняла рішення про виділення коштів для бібліотеки в Народному домі. ЇЇ першою завідуючою була Ковтуненко.

В 1899р. на честь 100-річчя від народження видатного поета О.С. Пушкіна в місті була відкрита  бібліотека для вчителів земських шкіл Бахмутського повіту, яка отримала назву «Пушкінська вчительська бібліотека».  В 1911 р. вона була перейменована в «Бібліотека службовців Бахмутського повіту». В 1912р. її фонд нараховував близько 2000 прим. книг.

В червні 1909р. до 100-річчя від дня народження видатного письменника М.В. Гоголя в Бахмуті на доходи міста була відкрита публічна бібліотека, що мала назву  «Бахмутська міська ім. М.В. Гоголя бібліотека». На її відкриття та утримання з місцевого запасного капіталу було виділено 3000 крб. За діяльністю бібліотеки слідкував спеціальний Бібліотечний комітет під керівництвом голови міської Думи М.І. Новгородцева. Бібліотека була платною. На утримання бібліотеки протягом 1909-1913 рр. Єкатеринославськими губернськими земськими зборами  виділялось по 300 крб. щорічно.

Збереглися відомості, що наприкінці ХІХ – початку ХХст. в Бахмуті існували приватні бібліотеки пані М.В. Вартмінської, пані Лейбової, панів Н. Нілуса, А. Лимарева, Я. Г. Бильського, А. Іссова. Були також клубні бібліотеки – англійського, комерційного та купецького клубів, русько-єврейська читальня, бібліотека-читальня «Опікування про народну тверезість».Таким чином, до 1917г. в Бахмуті діяло близько 20 бібліотек.

В 1918-1919рр. фонди всіх бібліотек, які існували до революції, були конфісковані і звезені до комори. Їх треба було розібрати і передати до бібліотек, що відкривались. Цієї роботою займався надалі видатний український бібліограф Ф.П. Максименко.

За існуючими документами наприкінці 20-х років – початку 30-х ХХ ст. в Артемівському окрузі діяла 161 бібліотека, безпосередньо в місті Артемівську - центральна окружна бібліотека та 8 профспілкових бібліотек, що розташовувалась в приміщенні Палацу праці ім. В. І. Леніна, дитяча бібліотека (в приміщенні клубу піонерів)  Центральна бібліотека в 1930р. мала фонд 24 тис. книг.

В роки Великої Вітчизняної війни бібліотеки м. Артемівська були закриті,фонди багатьох з них знищені. Будівлю клубу піонерів та дитячу бібліотеку було зруйновано  внаслідок вибуху бомби. Приміщення окружної бібліотеки було зайняте фашистами, більшість книжок спалена. Книжки, які були дозволені німцями до читання, перевезли до приміщення учительського інституту і видавались читачам. Частина фонду, особливо політичні книжки, видання В.І. Леніна, була збережена бібліотекарями і схована у підвалі синагоги. В роки окупації в бібліотеці працювали Сергуніна М.Ф. – завідуюча, В.Є. Бредунова, К.В. Карпенко. Сергуніна М.Ф. потім була репресована. Бібліотекар міської бібліотеки Н.І. Терещенко (Ткаченко) за спасіння книжкового фонду бібліотеки під час війни була нагороджена Почесною грамотою обкому спілки працівників політпросвіт закладів СРСР.

Після визволення міста міську бібліотеку необхідно було створювати заново. В бібліотеці працювало 5 осіб, уціліли книжки збирали по всьому місту. В 1944р. відроджена міська бібліотека почала обслуговувати читачів. До 1947р. дитяча бібліотека працювала в складі бібліотеки для дорослих. В 1947р. вона була виділена в самостійну бібліотеку і займала 2 кімнати в приміщенні бібліотеки для дорослих.

В 40-50-х роках ХХ ст. велась активна робота по відродженню та створенню нових бібліотек. 15 вересня 1945р. поновила свою роботу технічна бібліотека Дортехшколи. В 50-х р. в місті відкриваються наукова бібліотека ВНДІСіль, технічні та профспілкові бібліотеки заводів «Перемога праці», «Цветмет», кераміко-трубного та склозаводів, фабриці ім. 8 Березня, технікуму залізничного транспорту. Поновлені бібліотеки учбових закладів. В 1955р. міська дитяча бібліотека отримала нове приміщення по вул. ім. Б. Горбатова.

1960-1970рр. були роками розвитку бібліотек міста. За цей час було відкрито 3 державні бібліотеки - №2,3,8. В 1970 р. в м. Артемівську нараховувалось 110 бібліотек всіх систем та відомств з загальним фондом 1 332,7 тис. прим.

З кінця 70-х років відбувається реорганізація бібліотек і завдяки цьому скорочення бібліотечної мережі міста. В 1980р. в Артемівську працювало 80 бібліотек, але обсяг фондів зростає і становить 1970,1 тис. прим.

В 1977р. на базі центральної міської бібліотеки для дорослих відбувається централізація державних бібліотек міста, створюється нова форма об’єднання бібліотек – Артемівська міська централізована бібліотечна система. До її складу увійшли 9 бібліотек. В 1980р. відкрилася бібліотека-філіал №8.

В 90-тих роках ХХ ст. відбувається закриття бібліотек, переважно профспілкових та технічних бібліотек міста, скорочення обсягу фондів, зменшення кількості читачів та книговидач. В 2000р. в місті залишилось лише 68 бібліотек.  

Але незважаючи на труднощі,  в бібліотеках з’являються нові форми та можливості обслуговування читачів. В 2001р. в трьох бібліотеках міської централізованої бібліотечної системи створюється Інтернет-центр з безкоштовним для користувачів доступом до Інтернет, з 2004р. розпочинається автоматизація бібліотечних процесів.

В 2000-х роках відбувається комп’ютеризація бібліотек та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, в першу чергу в учбових бібліотеках.

В 2008р. в місті діяла 51 бібліотека з загальним фондом  1298,5 тис. прим.

Джерела і література

1. Связующая нить времен: Очерки истории библиотек г. Бахмута-Артемовска/А.Н. Сторожук, Н.А. Захарова, С.И. Татаринов, Е.Г. Костенко. – Артемовск, 1998.  – 64 с.;

2. Систематический свод постановлений Екатеринославского губернского земского собрания: 1983-1913гг. – II ч. – Екатеринослав, 1916. – С. 795-796.