Шановні користувачі!

Читайте українською   у будь-якому форматі !!!

Довідково-інформаційний сектор бібліотеки завжди з Вами!

 

«Кобзар» — назва збірки поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка. У наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка, однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії. Всього за життя Шевченко створив 228 поетичних творів: віршів, поем та балад, однак слід зазначити, що деякі з віршів Шевченка мають декілька дуже відмінних один від одного варіантів і тому кожен з цих варіантів вважається окремим твором.

Всі з 235-ти поетичних творів Шевченка написані українською мовою, окрім двох: вірша Тризна (Безталанний) та поеми Сліпа, написаних російською. «Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

 

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.

Останній приписував собі славу відкриття Шевченка-поета, оповідаючи, як замовив молодому і талановитому художнику свій портрет. І одного разу, коли Тарас Шевченко на хвилинку відлучився, знудьгований поміщик підняв із підлоги аркуш паперу з віршами. Прочитане вразило. Тарас Шевченко дістав із-під ліжка коробку, в якій зберігав свої твори, а Петро Мартос негайно відніс їх до Євгена Гребінки.

 

Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка» (його видали лише в 1841-му), і той перебував у захваті від творчості Тараса.

 

До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

 

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. Кількість сторінок різнилася від 106 до 116-ти. Це пов’язано з тим, що в друкарні в деяких примірниках відновили вилучений цензором текст. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».

 

Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник), виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.

 

 

«Багато праці коштувало мені умовити Шевченка», – згадував Мартос. Натомість Михайло Лазаревський наводив слова поета: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду». Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

 

Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.

Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги. Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.

 

Радимо  ознайомитися :

 

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г  Шевченко. – К. : Дніпро, 1982. – 647 с. : портр.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г  Шевченко. – К. :Дніпро, 1976. – 598 с.

Шевченко Т. Г. Кобзар : відтворено з видання  1840 р. / Т.Г Шевченко. – Факс. вид. – К. : Дніпро, 1974. – 114 с.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. – К. : Дніпро, 1972. – 698 с. : портр. – (Шкільна бібліотека).

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г  Шевченко. – К. : Держлітвидав, 1960. – 527 с. : портр.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г  Шевченко. – К. : Дніпро, 1980. – 613 с. : портр.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г  Шевченко. – К. : Держлітвидав, 1961. – 615 с. : портр.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. – К. : ДВХЛ, 1954. – 490 с. : портр.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т.Г  Шевченко. – К. : Дніпро, 1986. – 542 с. : ілюстр.

Шевченко Т. Г. Кобзар : повна зб. поезій / Т.Г. Шевченко. – Вид. ювіл. – К. : Держлітвидав, 1939. – 749 с. :ілюстр., портр.

Шевченко Т. Г. Кобзар (вибране) / Т.Г. Шевченко. – К. : Рад. шк., 1954. – 675 с. : ілюстр. – (Шкільна бібліотека класиків).

Шевченко Т. Г. Кобзарь / Т.Г. Шевченко. – М. :Книга, 1989. – 227 с. : ил. цв. – Библиогр. в примеч.: с. 229-230.

Шевченко Т. Г. Кобзарь : пер. с укр. / Т.Г. Шевченко. – М. : ГИХЛ, 1954. – 742 с.

Шевченко Т. Г. Кобзарь : пер. с укр. / Т.Г Шевченко. – М. : ОГИЗ, 1947. – 686 с

Категория: Ювілеї року | Просмотров: 83 | Добавил: AdministratoR | Дата: 13.07.2020 | Комментарии (0)

Вже стало доброю традицією в Бахмутській центральній міській бібліотеці відзначати День Європи. Але в зв’язку з карантином і неможливістю проводити широкі масові заходи, бібліотекарі пропонують читачам в он-лайн режимі познайомитись з виставкою «Європа стане ближче». На ній представлені матеріали про історичні корені Євросоюзу та народження свята-Дня Європи. В розділі «Євромозаїка» цікавими для вас будуть книги про  історичну та культурну спадщину різних країн, які входять до Європейського Союзу. А ще, для тих, хто любить подорожувати варто познайомитись з новими правилами безвізу, які запрацюють з 2021 року. В розділі «Волонтери Європи - Україні» поданий перелік сайтів громадських та волонтерських організацій з телефонами, на які можна звернутись за допомогою.

Тож, шановні  бахмутчани після закінчення карантину запрошуємо вас для перегляду виставки, на вул. Миру,28.

Категория: Ювілеї року | Просмотров: 100 | Добавил: AdministratoR | Дата: 08.05.2020 | Комментарии (0)

Бахмутська міська централізована

бібліотечна система

Центральна міська бібліотека

Сектор довідково-бібліографічного обслуговування та Інтернет

 

 

 

 

День Соборності України

 

 

До 100-річчя проголошення Акта злуки

Української Народної Республіки та Західної Української Народної Республіки

 

 

(Інформаційно-бібліографічне дос’є)

 

 

 

 

м. Бахмут,

2019р.

22 січня - День Соборності України

День Собо́рностісвято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно День соборності в Україні відзначають з 1999 року згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99р. Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка «Про День соборності України» від 13 листопада 2014р. № 871/2014р. свято було відновлено.

Свято встановлено, «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…».

Проголошення Соборності УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року є історичним актом об’єднання українських земель в єдину державу. Саме ці події є початком відліку для історії новітнього українського державотворення. Акт Злуки був не випадковим явищем, а наслідком об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав. Втрата Україною незалежності у результаті більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних втрат від Голодомору, репресій та війн.

22 січня 1919 року у Києві на площі перед собором Святої Софії було урочисто оголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

Цій даті передувало проголошення 22 січня 1918 року Центральною Радою своїм Четвертим Універсалом Української Народної Республіки як самостійної, незалежної, вільної держави українського народу.

Перед проголошенням IV Універсалу виступив голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. Голосували за документ поіменно: “за” було 39, “проти” – 4, “утрималось” – 6 осіб.

Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

В роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці “контрреволюційні свята” стерли із суспільної свідомості. Однак, пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Українську Державу зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Європи й Америки.

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.

У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала одним зі свідчень того, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і готові протистояти політиці комуністичної партії.

Історично Акт Злуки спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Подія стала могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх динамічної самоідентифікації, становлення політичної нації.

Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного збирання територій в єдиній суверенній державі. Етнонаціональна консолідація базувалася на таких засадничих принципах, як історичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні і матеріальні ресурси.

Акт Соборності відобразив потужний політичної потенціал ментальності національної політичної еліти, навернув до зростання загальнодержавної свідомості і патріотизму українців. Ідея соборності українських земель і нині залишається інтегральним чинником єдності України.

Більше інформації можна знайти у наступних виданннях:

Друковані видання з фонду Центральної міської бібліотеки

Україна. Президент (2014; - П. Порошенко). Про відзначення у 2015 році Дня Соборності України: Указ., 22.12.14 № 948 //Урядовий кур'єр. - 2014. - 26 груд. (№242) . - С. 8.

Акт злуки// Енциклопедія історії України. Т. 1. - К.: Наук. думка, 2003. - С. 56-57.

Олесюк Т. Соборна Україна. Наукові розвідки і спомини/ Тиміш Олесюк. - К.: Українська видавнича Спілка, 2004. - 640 с.

Елизаров С. День Соборности собрал бахмутчан на набережной/ С. Елизаров //Вперед. - 2017. - 25 січ. (№4) . - С. 2

Корисні Інтернет-посилання:

http://www.memory.gov.ua/news/22-sichnya-den-sobornosti-ukraini-informatsiini-materialiна сайті Українського інституту національної пам'яті є цікаві матеріали щодо історії та сучасного бачення значення Акту злуки, традиції святкування днів незалежності в Україні та інших країни Європи.

http://tsdavo.gov.ua/4/webpages/62930749.html сайт містить добірку документів з фондів ЦДАВО України, що засвідчує окремі події складного, багатого за формами і динамікою розвитку процесу українського національно-визвольного руху після падіння Російської й Австро-Угорської імперій, до складу яких входили українські землі, відображає національні та державотворчі аспекти Української революції.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245327096 - 22 січня - День Соборності України та 100-річчя проголошення незалежності УНР.

Гай-Нижник П. ІV Універсал Української Центральної Ради // Особистий сайт: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/video_iv_universal..php

Гай-Нижник П. Акт злуки УНР та ЗУНР: втілення і крах ідеалу Соборної України // Особистий сайт: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/172doc.phpЗінченко О. Незалежність №1: Коли Грушевський насправді її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/

Ісаюк О. Забута незалежність. За один рік до Соборності // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/01/22/69636/

Чоп Г. П’ять спроб України оголосити незалежність: від Центральної Ради до ОУН // IPress.ua: http://ipress.ua/articles/pyat_sprob_ukrainy_progolosyty_%20nezalezhnist_vid_tsentralnoi_rady_do_oun_26149.html

Верстюк В. День Соборності України: історія виникнення традиції й свята // Європейська Україна: http://eukraina.com/publ/human_development/den_sobornosti%20_ukrajini_istorija_viniknennja_tradiciji_j_svjata/6-1-0-185

Галущак М. “Потрібний живий ланцюг Львів-Луганськ”: інтерв’ю із істориком Олегом Павлишиним // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/%20articles/2013/01/22/109449/

“Ланцюг Єднання” у січні 1990 року. Родинні фото // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2013/01/23/109614/

Соборна Україна: від ідеї до сьогодення // Електронна бібліотека НЮУ імені Я.Мудрого: http://library.nlu.edu.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=%20304:soborna-ukraina-vid-idei-do-sohodennia&Itemid=236

 

 

Документальні фільми, які є у вільному доступі в Інтернет

«Акт Злуки: відтворення історичної правди». Режисер Тарас Каляндрук . 2011р. - https://www.youtube.com/watch?v=MjpBE3ZLUSQ

  • основі кіно - фото матеріалів та задокументованих свідчень очевидців створено кінодокумент однієї з ключових подій в новітній історії України -проголошення Акту Злуки Української народної республіки (УНР) та Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) в єдину державу. І хоча нашій державі в той час не вдалося зберегти єдність і незалежність, Акт «Злуки» став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу. Автор сценарію та режисер – Т. Каляндрук Хронометраж - 00:11: 18 Львів 2011р.

«Апельсинова долька». Режисер Ігор Кобрин. 2004р. https://www.youtube.com/watch?v=gEjp0PPnlZE

Новий документальний фільм відомого українського кінопубліциста Ігоря Кобрина "Апельсинова долька" розповідає про важливі і драматичні події переломного періоду української історії - утворення уряду Центральної Ради та участь української делегації в переговорах у Бресті. В авторському тексті ґрунтовно і тактично використані фрагменти спогадів учасників переговорів: членів німецької, австро-угорської, більшовицької та української делегацій, а також офіційні документи, які було прийнято в результаті переговорів.

«Герої України. Крути. Перша Незалежність». Режисер Сніжана Потапчук. 2014р. https://www.youtube.com/watch?v=CsYnrvW4Sqw

Крутянський бій, як, мабуть, жодна інша подія буремних років Української революції, породив колосальну кількість міфів, легенд, домислів різного спрямування, через чималу кількість яких реалії бою почали забуватися. Натомість на перший план виступив міф про 300 студентів, які одні протистояли більшовицькій навалі й майже всі загинули. Якими були події насправді?

«Злука. День соборності України (з циклу Перемоги України)». www.youtube.com/watch?v=ejPrdRSVnTE

До Дня Злуки, спільно з Центральним Державним Кінофотофоно архівом України нами було створено фільм, аби нагадати про один з найголовніших каменів в фундаменті нашої Незалежності.

«Київ. Епоха переворотів (з циклу “Історії міста”)». Режисер Віталій Загоруйко. 2011р. https://www.youtube.com/watch?v=3NX1wwlndMQ

  • февральские события 1917 года в Петрограде общественность Киева узнала не сразу. Когда в город пришла телеграмма о том, что старой власти уже нет, мало кто из киевлян осознавал, что настают страшные времена и многие из них не переживут следующие 4 года. Желающих прийти на смену старой власти было достаточно: с одной стороны большевики, с другой представители временного правительства, а с третьей украинцы в лице Центральной рады. В итоге - городу пришлось пережить 14 перемен власти.

«Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918–1919». Режисер Тарас Химич. https://www.youtube.com/watch?v=pzDmF-SEm58

Це перший в Україні документально-ігровий фільм з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K. До роботи над фільмом долучилися ветерани АТО, військові а також реконструкторські клуби. З постановкою військових сцен допоміг ветеран АТО Володимир Правосудов, а також Військово-Історичний Клуб «Повстанець» м. Київ. Ініціатором створення фільму є громадська організація «Українська Галицька Асамблея», у рамках проекту documentary.org.ua. Процес створення фільму тривав 15 місяців

“Обличчя купюри. Михайло Грушевський. Режисери Віталій Загоруйко, Сергій Братішко. 2008р. https://www.youtube.com/watch?v=_Lr82KY0vz0

Михайло Сергійович Грушевський (29 вересня 1866 — 25 листопада 1934) — професор історіі, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради (1917—1918), академік, автор понад 2000 наукових праць.

"Свято Злуки. Політика пам'яті". Особливий погляд. ВО "Свобода". 2011р. https://www.youtube.com/watch?v=hnZ11M33Qz0

  1. січня 2011 року, о 18.30 на каналі ТVi вийшла програма "Особливий погляд" з Олегом Манчурою за участі свободівців.

 

“Українська революція. Втрачена держава”. Режисер Сергій Братішко. 2007р.

Ч.1. - https://www.youtube.com/watch?v=MlvW0IR61yo

Ч.2. - https://www.youtube.com/watch?v=rS0Y40EMdAI

 

Документальний фільм про події початку ХХ століття на Україні. Друга спроба створити незалежну Українську державу на уламках Російської та Австро-Угорської імперій знову провалилася. Маловідомі історичні факти, коментарі, кінохроніка.

“Українська революція. За спогадами Всеволода Петріва”. Режисер Іван Канівець. 2012–2013рр.

Серія 1. https://www.youtube.com/watch?v=egrNHY2HZNg

Серія 2. https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=4tGMf--lA70

 

Українська революція — український художньо-документальний фільм 2012 року режисера Івана Канівця про революційні події 1917–1918 років в Україні. Документальна екранізація спогадів генерал-хорунжого Армії УНР Всеволода Петріва.

«Холодний Яр. Воля України – або смерть!». Режисер Галина Химич. 2014р. https://www.youtube.com/watch?v=0dUJSOSV32g

“Холодний Яр. Воля України - або смерть!” - документальний фільм про визвольну боротьбу українських повстанців проти російських окупантів 1918-22 рр. Знятий за мотивами роману очевидця подій Юрія Горліс-Горського. Фільм знято під егідою громадського руху "Не будь байдужим!", виконавча директорка якого Оксана Левкова була продюсером фільму. Виробництвом фільму займалася студія «Диваки production», а режисером була Галина Химич. Ролі у фільмі виконували не професійні актори, а учасники Клубу історичних реконструкцій "Повстанець". Керівник клубу, Владислав Куценко, виконував роль Горліса-Горського. Науковим консультантом був кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко.

Сценарії заходів до Дня соборності України

Сценарії до Дня Соборності України

www.schoollife.org.ua/category/fajly/stsenariji/stsenariji-do-dnya-sobornosti-ukrajiny/

Сценарій для учнів 1-11 класів: «День Соборності України»// naurok.com.ua/scenariy-dlya-uchniv-1-11-klasiv-den-sobornosti-ukra-ni-2909.html

Сценарій виховного заходу до Дня Соборності України// http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/stsenarii-vikhovnogo-zakhodu-do-dnya-sobornosti-uk.html

22 січня – День Соборності України. Сценарій розваги для дітей старшої групи// http://zhuravlyk.uz.ua/organizaciya-zhittyediyalnosti-ditej-v-dnz/piznavalnij-rozvitok/narodoznavstvo/scenarij-rozvagi-sobornosti/

Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг// http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/39046/

Розробка виховного заходу до Дня соборності України з системою медіапрезентацій, мета якого - пояснити учням історичне значення Декларації про об’єднання УНР і ЗУНР (Акта злуки); виховувати повагу до своєї Батьківщини, її історії та державних свят; ушанувати борців за незалежність України

Категория: Ювілеї року | Просмотров: 333 | Добавил: AdministratoR | Дата: 18.01.2019 | Комментарии (0)

Бій за майбутнє України: 29 січня – День пам’яті полеглих у бою під Крутами

100 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

 

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який  означав міжнародне визнання української незалежності.

Минуло сто років, а ми ізнову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв.

«Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Тих, хто поповнили український національний пантеон на сьогодні, напевно, вистачить для виховання патріотизму на сотні років уперед. Але ми не знаємо/не пам'ятаємо їх, тому прагнемо нових, вважаючи, ніби їх бракує. Їх не бракує в нашій історії, крутянці в цьому пантеоні посідають особливе місце – вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу», – вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Більше інформації дивись на сайті:

http://www.memory.gov.ua/news/bii-za-maibutne-ukraini-29-sichnya-den-pam-yati-poleglikh-u-boyu-pid-krutami

http://nvimu.com.ua/novyny/view_news/144

https://vezha.vn.ua/100-rokiv-podvygu-pershyh-kiborgiv-u-vinnytsi-vidbudetsya-marsh-na-chest-geroyiv-krut/#top

Категория: Ювілеї року | Просмотров: 317 | Добавил: AdministratoR | Дата: 31.01.2018 | Комментарии (0)

К 350- летию со дня рождения Джонатана Свифта

            1667─1745

Ирландский писатель-сатирик и поэт Джонатан Свифт родился 30 ноября 1667 года. Свою писательскую деятельность он начал с коротких эссе. После смерти Сэра Уильяма Темпла, у которого он долгое время работал секретарём, Свифт, мечтая о большой литературе, закончил и отредактировал его мемуары. В 1704 году он анонимно опубликовал свои первые значительные сатирические произведения «Сказка бочки» и памфлет «Битва книг», которые стали популярны в общественных массах, но жестоко были осуждаемы церковью. Став деканом собора Святого Патрика в Дублине, Свифт приобрёл материальную независимость и получил высокую трибуну для озвучивания политических взглядов, в том числе достаточно резких политических памфлетов, в которых ему не было равных. Тогда же он сочинил своё самое знаменитое произведение, «Путешествия в некоторые удалённые страны мира в четырёх частях: сочинение Лемюэля Гулливера, сначала хирурга, а затем капитана нескольких кораблей». «Путешествия Гулливера», опубликованные анонимно, мгновенно стали невероятно успешной книгой, очень быстро переведённой на другие языки.

Библиография

1697 - Битва книг

1704 - Сказка бочки

1710 -1714 Дневник для Стеллы

1726 - Путешествия

1712 -  Предложение об исправлении, улучшении и закреплении английского языка

1729  - Скромное предложение

Памфлеты

Интересные факты.

 Заметив, что многие могилы в соборе св. Патрика запущены и памятники разрушаются, Свифт разослал родственникам покойных письма, в которых требовал немедленно прислать деньги для ремонта памятников; в случае отказа он пообещал привести могилы в порядок за счёт прихода, но в новой надписи на памятниках увековечить скупость и неблагодарность адресата. Одно из писем было направлено королю Георгу II. Его величество оставил письмо без ответа, и в соответствии с обещанием на надгробной плите его родственника были отмечены скупость и неблагодарность короля. Придуманные Свифтом слова «лилипут» (англ. lilliput) и «йеху» (англ. yahoo) вошли во многие языки мира. В «Путешествиях Гулливера» упоминаются два спутника Марса, открытые только в XIX веке.


Подробнее на сайтах:
https://www.livelib.ru/author/199412-dzhonatan-svift

http://dovidka.biz.ua/dzhonatan-svift-biografiya-skorocheno/

http://www.wisdoms.ru/biografiya_djonatan_svift.html

https://bookmix.ru/authors/index.phtml?id=309

Категория: Ювілеї року | Просмотров: 350 | Добавил: AdministratoR | Дата: 17.11.2017 | Комментарии (0)

1 2 »