А ви знаєте, що в світі є не один Наполеон, той, що з Корсики? Є, наприклад, ще Наполеон Орда - відомий художник-графік, літератор, композитор, музикант та педагог. Він вважається білоруським та польським митцем, але його життя певною мірою пов’язано з Україною. Саме завдяки його роботам ми можемо побачити як виглядали подільські та волинські села, містечка та міста понад півтора століття тому, коли ще не було фотографії.

Повне ім’я художника - Наполео́н Мате́уш Таде́уш О́рда.  Народився 11 лютого 1807р. у родовому маєтку Вороцевичі Пінського повіту Мінської губернії (нині — Іванівський район Берестейської області, Білорусь) у сім'ї збіднілого шляхтича, маршалка Кобринського повіту, інженера-фортифікатора Михайла Орди, який походив зі збіднілого татарського роду, пращури якого ще під час правління Вітовта переселилися із Золотої Орди. Матір – відома піаністка Жозефіна Бутримович – походила з роду пінської шляхти, була донькою пінського старости Тадеуша Бутримовича. Нарікши первістка ім’ям великого корсиканця, батьки наче напророчили йому долю бурхливу і незвичайну.

Після закінчення Свіслоцької ( Свіслоч — місто на південному заході Білорусі, центр Свіслоцького району Гродненської області) гімназії у 1823 р. Н. Орда вступив на фізико-математичний факультет Віленського університету. Віленський – назва білоруською Ві́льнюського університе́ту (лит. Vilniaus universitetas) — найдавніший і найбільший вищий навчальний заклад серед Балтійських країн, розташований у столиці Литви Вільнюсі, один із найвідоміших університетів Північної Європи.

За участь у таємній студентській організації «Зоряне» Наполеон Орда був виключений з університету та заарештований на 15 місяців  ув'язнення. Після звільнення  повернувся до Вороцевичів, але залишився під наглядом поліції.

1830 року служив у кінному полку Литовського корпусу. Але коли піднялося польське національно-визвольне повстання, капітан Орда одразу перейшов на його бік. Був нагороджений найвищою нагородою Польщі - золотим хрестом "Virtuti militari" ("Військова доблесть"). Після придушення повстання йому загрожувала заслання до Сибіру.

І тоді він вирішує вирушити в еміграцію. Разом з товаришем Тітом Плонським, видаючи себе за його слугу, Наполеон пройшов пішки дорогами Польщі, Австрії, Німеччини, Швейцарії та Італії і в 1833 добрався до Парижа.

В Парижі відвідував музичні класи Фридерика Шопена, який побачив у свого учня великі здібності до музики. У Ференца Листа брав уроки композиції.  Наполеон Орда виправдав сподівання вчителів й написав чимало полонезів, вальсів, пісень, які схвально були прийняті тодішнім музичним світом, зокрема, Ф. Шопеном, Ф. Листом, С. Монюшкою.

Друзями художника стають також Тадеуш Костюшко, Джоакіно Россіні, Джузеппе Верді, Шарль Гуно, Гектор Берліоз, Оноре де Бальзак, Стендаль, Іван Тургенєв, співачка Поліна Віардо.

В 1847р. прийшло визнання як музиканта – Наполеона Орду призначили директором  однієї з найвідоміших у той час в Європі Італійської опери в Парижі, де він працював до її закриття під час революції у 1848р.. Також брав активну участь у діяльності польської так званої Великої польської еміграції.

Виявив Н. Орда й літературні здібності та в 1839 році став членом історико-літературного товариства у Парижі, на засіданнях якого познайомився з багатьма відомими поетами та письменниками, а найбільше заприятелював з Адамом Міцкевичем.

Орда був не лише чудовим музикантом, композитором, художником, а й педагогом. Він автор «Граматики польської мови» для французів, що вийшла 1856 року у Парижі, а невдовзі — 1858 і 1874 роках — у Варшаві. Книжка була дуже популярна. Підсумком багаторічної праці стала «Граматика музики», що побачила світ 1873 року у Варшаві. Про неї захоплено висловлювався видатний польський композитор Станіслав Монюшко.

Але над усіма захопленнями Наполеона Орди переважило образотворче мистецтво. За порадою Шопена він почав відвідувати в Парижі студію відомого французького майстра архітектурного пейзажу П'єра Жірара. І хоча раніше, ще до еміграції, Орда теж багато малював, тут отримав професійну основу для своєї творчості. Перші малюнки датуються 1840 роком.

Малювання стає головною справою його життя. Щоб відшліфувати свою майстерність, він здійснив подорож країнами Європи -  Францією, Австрією, Шотландією, Бельгією, Голландією, Іспанією, Португалією, та Північною Африкою.  У подорожах малював пейзажі, головним чином міські види, зробив чимало графічних та акварельних замальовок. В 1840-1844 роках виконав він свої перші 89 унікальних архітектурно-пейзажних замальовок у Європі.

Саме тоді в нього й виникла ідея – детально зафіксувати у своїх малюнках пам'ятки своєї батьківщини – західних губерній тодішньої Російської імперії.

Варшава ХІХ ст. очима художника

1843 р. Наполеон Орда одружився з француженкою Іреною Багле. Але особисте життя художника було не надто вдалим. У 1844 році у подружжя народився син Вітольд. Однак, коли Наполеон Орда вирішив повернутися з еміграції на батьківщину, його родина залишилася у Франції. Чи то молоду дружину мало вабила перспектива поміняти Париж на Полісся, чи з яких інших причин, хтозна… Тільки у 1870 році син Орди Вітольд переїхав на батьківщину батька і одружився на польці Леонтині. У них народився син Едуард — рідний онук Наполеона Орди. Проте дідові так і не довелося побавитися з онуком. Хлопчик дожив лише до трьох років. Невдовзі померла і невістка Орди матір Едуарда Леонтина. Було їй всього 25 років.

Після того, як 1856 р. Олександр II оголосив про амністію для повстанців, повернувся на батьківщину. Було художнику тоді 49 років. Повернення було принизливим. Родовий маєток після смерті матері конфіскували за участь Наполеона Орди в повстанні, а йому дозволили лише орендувати колись рідне обійстя.

В ці роки він жив у Пінську, Вороцевичах, Гродно, потім перебрався на Волинь, де працював домашнім вчителем музики у генерала Адама Жевуського.

1866 року був знову  арештований за підозрою в участі в повстанні 1863—1864 рр. і  ув'язнений у Кобринському тюремному замку. Але і там художник знаходив можливість малювати.

Тюремна камера в Кобрині

1867 року військово-польовий суд засудив Наполеона Орду до заслання у віддалені губернії Росії. Лише завдяки старанням дружини і допомозі посла Франції вирок згодом відмінили. Проте Наполеона Орду царська влада позбавила права оренди і мешкання в родовому маєтку. Натомість було дозволено поселитися у родичів.

У царській Росії до останніх днів свого життя Наполеон Орда вважався неблагонадійним. За ним стежили, і не дивно, що 1880 року начальник жандармерії Мінська повідомляв імперській владі: «… міщанин Орда займається кресленням якихось планів, … наших фортець, які переправляє за кордон».

Лише у 1872 р. художник  почав реалізувати справу всього життя - почав малювати пам’ятки архітектури, садиби, парки.. Під час щорічних літніх подорожей малював визначні місця. Він відвідував губернію за губернією та з протокольною точністю відтворював на папері величезну кількість пам'яток архітектури та історичних місць.

На малюнки зображені Воробкевичі - маєток художника

У 1872—1874 рр. відвідав Волинь, Поділля та інші землі України. У 1875—1877 рр. — Білорусь, Литву, Жмудь, Ліфляндію, у 1878—1879 рр. — Галичину та Східну Пруссію, у 1880 р. — Польщу. Загалом Наполеон Орда здійснив тринадцять подорожей.

Руїни знищеного шведами у 1708 році замку Семашків у Губкові (Березнівський район Рівненської області)

На теренах Волині, Поділля та Київщини Н. Орда зафіксував на папері в акварелях та графічному малюнку 152 міста та садиби.

Він відвідав міста - Славуту, Ізяслав, Плужне, Ляхівці (нині – Білогір’я), Антоніни, Теофіполь, Чорний Острів, Стару Синяву, Меджибіж, Летичев, Сатанів, Тарноруду, Дунаївці, Отроків, Маліївці, Ярмолинці, Сутківці, Чорнокозинці, Смотрич, Михайлівку, Віньківці, Зіньків, Кам'янець-Подільський, Жванець, Рихта, Панівці та інших.

Антоніни, старовинна резиденція графів Потоцьких

В 1873 році власним коштом художник почав видавати «Альбом исторических мест Польши».  З 1873 по 1883 роки у восьми випусках цього альбому опубліковано 260 літографій, виконаних із малюнків Наполеона Орди. Кожна літографія містить підпис, зроблений французькою й польською мовами. Літографії видрукувані в типографії М. Файянса у Варшаві. Однак більшість робіт залишились неопублікованими. Фінансова скрута й царська цензура не дозволили художнику закінчити задумане видання.

Палац Огінських

Палац Єловицьких у Воскодавах, не зберігся

Палац Граціана Ленкевича в селі Бочаниця Гощанського району. від якого немає і сліду

У 73-річному віці художника звинуватили в шпигунстві. У музеї Наполеона Орди зберігається документ “Дело стола канцелярии Минского губернатора “О лишенном прав дворянства Наполеона Орды, занимающемся черчением планов городов, отправляемых за границу”. У справі є рапорт начальника жандармського відділу про те, що “Наполеон Орда ведет замкнутый образ жизни и все время занимается рисованием чертежей, которые отправляет в Англию и Германию и получает за это большие деньги”.

В останні роки свого життя Наполеон Орда подорожував Галичиною, Келецьких, Сувалковських і Варшавських землях. Важко захворівши, Наполеон Орда помер 26 квітня 1883 р. у Варшаві   Поховали, згідно із заповітом, на батьківщині в родинному склепі у містечку Іванове.

Загальна колекція малюнків Наполеона Орди складає понад 1150 краєвидів. Серед них до нашого часу дійшли 177 творів митця, на яких зображено архітектурні пейзажі України. Один з альбомів літографій з малюнків Наполеона Орди зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї та Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику зберігаються деякі літографії малюнків Наполеона Орди.

Кам’янець-Подільський

Сьогодні важко переоцінити значення графічної спадщини Наполеона Орди. Перш за все – це документальне джерело по історії архітектури, оскільки переважна більшість зображених художником пам'яток втрачена або значно перебудована. Про певні архітектурні ансамблі ми знаємо лише завдяки його літографіям.

Наполеон Орда залишив нам “відчинене вікно” в наше минуле у вигляді своїх унікальних малюнків. Він здійснив грандіозний художній проєкт ХІХ століття, рівного якому історія не знає. Увага до імені Наполеона Орди оживилась у середині 1990-х, коли виявилося, що деякі видатні пам’ятки старовини залишилися тільки на його малюнках.

Малював Наполеон Орда з великою, майже фотографічною точністю. На малюнках передано тонкі архітектурні деталі; але це не голі копії, натуралістичні замальовки. У них відчувається дух часу, дивна невловима романтична ностальгія за минулим, яка властива, мабуть, кожній інтелігентній, освіченій людині.

На кожному малюнку Орди є невелика деталь — невимушено, ніби ненароком, зображені люди: біля Золотих воріт у Києві ходять міщани, мчить кінна карета; по Стирю біля замку Любарта пливе човен із веслярами; біля замку в Дубно рухається одноконна завантажена підвода. Віддалені постаті, силуети присутні майже у кожній його роботі. Ці начебто другорядні фрагменти і передають атмосферу минулого.

Творчим та життєвим кредо художника були слова: «Хто хоч жменю землі носить, той зможе насипати гору». Свою «гору» художник насипав з чудових малюнків та пейзажів, що стали світовим надбанням.

2007 року у всьому світі відзначалося 200-річчя з дня народження Наполеона Орди, ця подія була включена в календар пам'ятних дат ЮНЕСКО.

Наполеон Орда в останні роки життя

Більше про життя та творчість художника та його малюнків Наполеона Орди на сайтах  

Мистецький подвиг Наполеона Орди - https://www.youtube.com/watch?v=RZRVdtlPmsU

 Наполеон Орда. Художник, який зупинив час. Унікальні малюнки Рівного і Рівненщини позаминулого століття http://surl.li/qiwff

Волинь середини XIX століття в малюнках Наполеона Орди http://surl.li/qiwew

Наполеон Орда. Малюнки - https://volart.com.ua/art/napoleon_orda/

Література

Березюк І. Мистецька спадщина Наполеона Орди у пам'яткоохоронній та реставраційній справі / І. Березюк // Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці / ред. В.А. Щербак. – К. : Нац. академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2005. – Вип. 12. – С. 186–193.