17:25
Троянди в культурі різних народів

21 травня відзначався Всесвітній день троянди. Цій рослині присвячена, мабуть,  найбільша кількість легенд, міфів, художних творів. Зображення троянд найчастіше зустрічаються на полотнах художників, на фотографіях. Троянди зараз виготовляють з різноманітніших матеріалів. Чому саме  троянда вважається королевою квітів, чому до неї таке ставлення? Сказати важко, але…

Як ми й обіцяли, ще одна публікація про троянду у міфах та легендах.

 Історія троянди нараховує мільйони років. Розу цінували у всі часи, її ототожнювали з любов'ю та жіночністю. Вважається, що троянди зародилися в Персії, з давньоперсидського слово "троянда" - значить "дух". А сама Персія тоді ласкаво називалася "Гюлістан", що дослівно перекладається як "країна троянд". Існує думка, що троянди на Захід привіз Олександр Македонський. Вперше троянди згадують у шумерських писаннях, яким понад 3000 років.

В багатьох культурах троянда являє собою один із символів серця, центру світобудови. Вважається, що троянда також символізує досконалість, закінчення розпочатого, таїнство всього життя, невідоме цього світу, красу, благодать, щастя та багато іншого.

За однією з легенд, назва «троянда» походить від імені грецького бога кохання Ероса. Стародавні греки вірили, що ці квіти народилися з білої піни, що покривала тіло Афродіти, коли вона вийшла з морських хвиль.

Бог Ерос

За грецькими переказами троянду створила богиня квітів Хлоріс на згадку про німфу, яку змогла оживити. Богиня кохання Афродіта поділилася з трояндою красою, бог виноробства Діоніс подарував чарівний аромат. Богині молодості, щастя та веселощів, Три Грації дарували троянди блиск і колір, бог вітру Зефір забрав хмари, а бог сонця Аполлон наповнив троянду теплом. І піднесли першу троянду богові любові Еросу.

Богиня квітів Хлоріс

Інша легенда гласить, коли Афродіта вийшла з морських хвиль, на ній з’явилася прекрасна, як і Афродіта, квітка. Боги одразу обприскали її нектаром, котрий і надав троянді дивовижно-чарівного запаху. Однак нектар, який дарує безсмертя, не дав його троянді, бо деякі боги заздрили квітці. А тому троянда залишилась такою ж смертною, як усі, хто народжується на землі.

Перші троянди були білими. Жриці Афродіти віднесли квіти до храму богині та прикрасили ними вівтар та сад навколо храму. Троянди залишалися білими, поки серце Афродіти не було вражене звісткою про загибель її коханого Адоніса, смертельно пораненого вепрем. З горя богиня кинулась у ліс, де лежав коханий. Вона бігла, не зважаючи на шипи троянд, які поранили їй ноги. Краплі божественної крові впали на квіти, і вони почервоніли.

Храм Афродіти у Туреччині

У Греції відома така легенда. Троянда утворилась з білосніжної піни, що покривало тіло Афродіти, коли богиня краси й кохання вийшла з моря після купання.

У міфах Стародавнього Риму вважалося, що троянда є символом розсудливості та обережності. Пов'язано це було з тим, що Купідон через підкуп Бога тиші цією квіткою припинив поширення чуток про Венеру. Також існувала легенда, яка говорила про зменшення сп'яніння за допомогою троянди. Саме тому всі свята на честь Діоніса (бога виноробства) мали проводитися в місцях, прикрашених бутонами цієї квітки. Згодом у деяких країнах вважалося, що троянда – це символ мовчання і навіть таємниці. Тому зали для нарад прикрашалися зображеннями цієї квітки.

Бог Діоніс

Також у римлян троянда вважалася предметом розкоші, і в ім'я показного багатства для отримання пелюсток винищувалася у величезних кількостях. Деякі патриції, вирушаючи в галерах на морську прогулянку, навіть засипали пелюстками троянд весь свій водний шлях. Добре відомий історії і такий випадок. Один із останніх імператорів влаштував у палаці розкішний банкет. Раптом зі стелі з потаємних ніш посипалися запашні рожеві пелюстки. Спочатку це було приємно, і гості раділи такому дощу. Але пелюстки всі сипалися і сипалися нескінченним потоком, у залі стало важко дихати від сильних запахів. Але рожева злива не припинялася, людей почала мучити задуху і багато хто загинув.

В Індії є міф про те, як ця квітка стала священною. Красива жінка Лакшмі народилася з бутона троянди, який складався зі 108 великих та 1008 маленьких пелюсток. Бог Вішну, великий бог-охоронець Всесвіту, побачив цю красуню в цій рожевій колисці, розбудив її поцілунком і зробив своєю дружиною. Лакшмі стала богинею щастя і краси, а троянда - символом божественної таємниці і вважалася священною.

Лакшмі

За легендою, що існує в Ірані, троянда була подарунком самого Аллаха. До Аллаха прийшли якось  всі квіти та попросили призначити над ними володаря. Аллах вислухав їх і призначив володаркою квітів білу троянду, з гострими колючками, що оберігають її. Коли соловейко побачив цю нову чарівну царицю квітів , то був так заворожений її красою, що в захопленні притиснув троянду до грудей своїх. Але гострі колючки вп’ялися йому в серце, і яскраво-червона кров зросила собою ніжні пелюстки дивовижної квітки. Ось чому безліч зовнішніх пелюсток троянди й досі зберігають рожевий відтінок.

За часів християнства святі отці починають називати троянду «райською квіткою» і присвячують її Богородиці. Богородицю уявляли сидячою в раю серед трояндових квітів. За легендою, архангел Гавриїл зробив для Богородиці три вінки: із білих, жовтих і червоних троянд. Вінок із білих троянд символізував її радість, із червоних - страждання, а із жовтих - славу. Червона троянда стала символом крові Христа, що страждав.

У Німеччині троянда з’явилася ще за часів язичництва. Існує легенда, в якій говориться, що Бог вогню Локкі при настанні весни сміється, і від його сміху холод біжить, сніг тане і земля покривається трояндами. У той же час троянда вважалася символом меча і смертельної рани, і рожевими садами називали поле битви.

 В Англії під прапором двох мирних троянд — червоної і білої — розгорілася страшна братовбивча війна, що тривала 30 років. Згодом англійські садівники вивели особливий сорт троянди - Ланкастер-Иоркський. Квітки York and Lancaster надзвичайно красиві і мінливі: вони можуть бути як чисто білими, так і рожевими, а іноді і об'єднувати обидва ці кольори. Така нестабільність забарвлення робить кожну квітку унікальною, неповторною і загадковою. Це надає особливої чарівності всьому кущі, який у період цвітіння стає справжньою окрасою саду.

Троянда York and Lancaster

Наші предки називали троянду рожею або ружею, і була вона в них квіткою Лади й Лелі, богинь, які опікувалися жіночою красою, дівочим коханням і весняними весіллями, а тому й щастям наречених, дівочою чистотою та цнотливістю. Вінок із троянди - ружі символізує людське життя: зелень троянди – то радість, колючки – печаль, а квіти – слава. Як бутон трояндовий спочатку набирається сили, потім розцвітає, а наприкінці обсипається, так і людина змолоду міцніє, у зрілості повноцінно трудиться, а в старості, немов квітка, поступово в’яне…

Пісню «Не та ружа, що за садом» можна послухати за посиланням https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=CZXotu1eZcM

Довго їх сонце без жалю пекло,

Довго! І нагло за хмари зайшло...

Вихор схопився, і грім загримів,

Дуб передчуттям грози зашумів,

Вдарила блискавка в груди кудись...

Свіжі дощі полились, полились...

Шепчуть троянди: "О, лийтесь рясніш,

Дайте нам дихати грудьми вільніш...

Наші гарячі уста остудіть,

Нас напоїть, напоїть, напоїть..."

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

В вазі в кімнаті троянди стоять,

Дивляться ясно, цвітуть і пахтять,

Усміхом грають пелюстки бліді,

Радо хлюпочеться листя в воді.

Олександр Олесь

Троянда Поезія

Категорія: Масові заходи | Переглядів: 68 | Додав: AdministratoR | Теги: троянда, ружа, всесвітній день троянд, центральна бібліотека Бахмут | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]