06:41
Цікаве поруч: троянда

21 травня свій день відзначає королева квітів – троянда. Цей день так і називається – Всесвітній день троянди.

Троянда - настільки гарна та чудова квітка, що їй присвячено ще кілька днів. 12 червня у світі відзначають День червоної троянди, а 22 вересня – Всесвітній день троянд. Але він не про троянди, а про людей, хворих на рак.

А ще 23 квітня у Каталонії - провінції Іспанії - святкують дивовижне і зворушливе свято - День троянди і книги. Також це свято називають днем ​​закоханих, а присвячується воно  покровителю Каталонії - Святому Жорді.

Згідно історичним фактам, вперше Фестиваль троянди відбувся 21 травня 1903р. в Карлово (Болгарія). Пізніше ця традиція то затихала, то поновлювалася. А зараз 21 травня відзначається як Всесвітній день троянди.

З ботанічної точки зору троя́нда, або шипши́на (Rosa L.) — рід і культурна форма рослин родини трояндових. Це листопадні, рідко вічнозелені кущі до 4 метрів заввишки.

Назва троянда  - запозичення з новогрецької мови: від τριάντα «тридцять» (пелюстків), що виникло в результаті скорочення грец. τριαντάφυλλο — «тридцятилисник». Назви роза, рожа та ружа (через пол. róża) походять від лат. Rosa.

Дикі рослини розповсюджені насамперед у помірному кліматі.

Відомо близько 300—400 видів дикої троянди. Рослини зазвичай мають форму куща або ліани.

Квіти більшості видів дикої троянди мають 5 пелюсток, за винятком Троянди Серісея, яка зазвичай має лише 4 пелюстки. Кожна пелюстка складається з двох різних часток, як правило, білого або рожевого кольору, хоча в деяких видів жовтого або червоного. Під пелюстками 5 чашолистків (у деяких випадках — 4).

У класичному зображенні троянда має 32 пелюстки, звідси назва - роза (троянда) вітрів.

В давнину був відомий вид троянди, званий як стопелюстковий (центіфолія). Від нього походить напівмахрова галльська троянда, від неї - казанликська, яка розводиться для отримання олії.

Казанликська троянда

Плоди троянди, загальна назва – шипшина, мають ягодоподібну структуру. Різновиди троянд, які мають широко відкриті квітки, привабливі для запилення бджолами та іншими комахами. Проте більшість культурно-декоративних сортів мають таку щільність бутонів, що вони не забезпечують доступ для комах, отже запилення не відбувається.

Більшість різновидів троянди має червоні плоди, але деякі (наприклад pimpinellifolia) мають темно-пурпурові, навіть чорні шипшини.

Кожну «ягоду» оточує зовнішній м'ясистий шар, який містить від 5 до 160 насінин, які оточені тонкими, але жорсткими «волосинами». Трояндові плоди деяких сортів (Шипшина собача) дуже багаті вітаміном C і широко використовуються в медицині.

Троянда була відома в стародавньому Вавилоні й отримала особливе поширення в Персії (тепер Іран), де вирощувалася у величезній кількості. В принципі, Персія вважається  батьківщиною цієї рослини.

Листки більшості видів троянд мають  5–15 сантиметрів завдовжки, перисті, з 3 (5) – 9 (13) листочками; листя, як правило, має зубчасті краї, і часто кілька шипів на нижній частині. Переважна більшість троянд листопадні, але деякі (зокрема, у Південно-Східній Азії), вічнозелені або майже такі.

Гострі вирости, які покривають стовбур, або стеблину троянди, зазвичай називають «шипи», насправді це звичайні колючки — вирости епідермісу (зовнішнього шару тканини стебла).

Згідно з археологічними даними троянди з'явилися на Землі задовго до людини, своєю появою випередивши людство приблизно на 34 мільйони років. Знайдені копалини і скам'янілості троянд вказують на їх поважний вік – за різними даними 25 -50 млн років.

В культурі троянда вирощується вже понад 5000 років. Досить довгий час вона вважалася священним символом. Аромат троянд завжди пов'язувався з чимось божественним. З давнини зберігся звичай прикрашати храми живими трояндами. Троянди вирощували ще в садах Сходу кілька тисячоліть тому. Найперші відомості про троянду зустрічаються в давньоіндійських оповідях, хоча батьківщиною троянди вважається Персія. У давньоперсидській мові слово "троянда" буквально означає "дух".

У XVIII столітті нараховували вісімнадцять сортів троянд, з яких шість було не махрових.

Сьогодні відомо близько 6 000 (за іншими даними – понад 14 000) сортів культурних троянд.

Як правило, культурні сорти живуть до 50 років, виростаючи у висоту до двох метрів та маючи діаметр крони 1,5 метра.

Дамаська троянда

Насіння троянд, посіяні у вересні, сходять тільки в квітні. Деякі насіння дають сходи ще пізніше. Перше цвітіння дає ще недосконалі квітки, вони досягають повного розвитку лише на другий — третій рік.

Трояндова олія (у більшості випадків синтетична) входить до складу 46 % чоловічої і 98 % жіночої парфумерії!

Троянди також використовуються в харчовій промисловості та кулінарії як ароматизатор. З пелюсток варять варення, конфітури, напої, роблять морозиво та лікери.

Цілющі властивості троянди були відомі з античних часів. У середньовіччі трояндою  лікували величезну кількість захворювань: порушення менструального циклу, головний біль, шлункові розлади, застійні явища в печінці, лихоманку, чуму, очні інфекції та шкірні захворювання.

Про садівництво, ландшафтний дизайн та флористику годі й казати. Там троянда посідає перше місце.

Колись в Україні площа насаджень троянд сягала 2000 га. Найбільші колекції троянд зібрані в Нікітському (Ялта) й Одеському ботанічних садах та в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (Київ).

Цікаві факти про троянду

Окрасою садів у східних слов'ян троянда стала лише за часів Петра I.

Найстаріша у світі троянда росте в Німеччині: 1000-річний кущ біля собору в Хільдесхаймі майже досяг даху цього будинку.

Найбільша одинока троянда — білий кущ Lady Banks у США, штат Арізона - займає площу футбольного поля. Під час цвітіння кущ покривається більш ніж 200 тисяч квітів. Представники Книги рекордів Гіннеса заміряють його щороку.

1 см – діаметр бутону найменшої троянди. Її виростив індійський ботанік Судхір Хетават. 2 місяці він піддав троянду, поміщену у скляну піраміду, електромагнітного опромінення. Це порушило цикл зростання квітки.

У Японії виведена троянда «хамелеон», яка змінює своє забарвлення від освітлення. Вдень вона яскраво-червона, ввечері — біла.

У тій же Японії виведено сорт синьої троянди під назвою «Оплески». Над ним японці працювали 14 років та витратили понад 28 млн долларів. У продаж троянда надійшла у листопаді 2009 року за ціною 33 долари США за квітку, що у 10 разів перевищує ціну звичайної троянди. 

Справжня чорна троянда росте лише в одному місці – у маленькому турецькому селі Халфеті. Мінеральний склад ґрунту тут такий, що у пік цвітіння темно-бордова троянда стає по-справжньому чорною.

Перша зелена троянда з'явилася в Голландії 1782 року, але так і не стала популярною. Втім, один сорт зеленої троянди Green Diamond таки став бажаним гостем у садах завдяки компактному кущі та невибагливості у догляді.

Тільки дві компанії у світі розмножують та продають райдужну троянду. Цей особливий сорт був виведений голландським селекціонером П. ван де Веркеном у 2004 році.

Нещодавно список незвичайних троянд поповнили люмінесцентні. Вдень вони збирають сонячну енергію, а вночі починають світитися.

Дику троянду Rosa Acicularis можна зустріти у районі Північного Полярного Кола.

Натуральна трояндова олія на світових ринках цінується дорожче за золото і платину. Для видобутку одного кілограма олії використовують від 350 до 500 кілограмів пелюсток. Кілограм трояндової олії колись коштував 1700 рублів золотом.

Найбільшим виробником трояндової олії є Болгарія. Урожайність квіток троянд становить  50 центнерів з гектара.

Насіння троянд, посіяні у вересні, сходять тільки в квітні. Деякі насіння дають сходи ще пізніше. Перше цвітіння дає ще недосконалі квітки, вони досягають повного розвитку лише на другий — третій рік.

Троянди кучеряві живуть до 100 років. Їхні розміри у висоту досягають 15 метрів.

Все різноманіття сортів троянд створено в результаті схрещування старих сортів з новими видами, привезеними в Європу з інших країн.

Родоначальницями нових сортів, зокрема квітучих не один раз, а двічі на літо і навіть безперервно все літо стали привезені з Індії в 1789 році бенгальські троянди, з Китаю в 1810 році — чайні рожеві і в 1824 році — жовті. Такі троянди називаються ремонтантними. В кінці XIX століття ремонтантних сортів було чотири тисячі, з яких досі збереглося кілька десятків.

З 1875 року з'явилися кучеряві багатоквіткові (не ліанові) троянди. На одному кущі таких троянд розквітає відразу до двох сотень квітів. Через це один із сортів і названий: «Тисяча красот».

Сучасна техніка дозволяє у пришвидшеному часі спостерігати, як розкривається бутон троянди. Переглянути це можна за посиланням -   https://www.youtube.com/watch?v=5L-ET43R3jk

Жодна квітка не відіграє такої великої ролі у побуті, релігійному та політичному житті людини, як троянда. ЇЇ зображення є на картинах багатьох художників, її відтворюють з різних матеріалів, навіть із заліза – ковані троянди. Їй присвячено найбільшу кількість художніх творів, легенд, міфів.  Перерахувати кількість фотографій з трояндами взагалі неможливо, навіть сучасними технологіями. Композитори теж не обійшли троянду своєю увагою. Але про це – в наступним матеріалах.

З Днем троянди! 

 

 

Категорія: Масові заходи | Переглядів: 54 | Додав: AdministratoR | Теги: центральна бібліотека м. Бахмут, день троянди, троянда | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]