В вихідні дні за традицією в Центральній бібліотеці цікаво – відбулась перша в цьому році зустріч в екоклубі «Природа та ми». Вона була присвячена снігу. В третю неділю січня відзначається Всесвітній день зимових видів спорту, або День снігу. Тож присутні дізнались про властивості та значення снігу для життя всієї планети, заочно «відвідали» найбільш снігові місця Землі, льодові музеї та готелі, фестивалі снігових скульптур. Несподіванкою виявилась фото та відео подорож засніженим Бахмутом, підготована бібліотекарем Н. Захаровою за власним матеріалом. Найбільш активні учасники отримали призи.

Наприкінці учасники клубу переглянули пізнавальний фільм «Альпи» з циклу «Невідома Європа» від телеканалу Discovery.

Інформаційне повідомлення буде найближчим часом розміщено на сайті Calameo, фільм можна переглянути за посиланням http://youtube.com/watch?v=s2Vm_8f7nFM .

Слідкуйте за інформацією.

#Управління_культури_Бахмутської_міської_ради

#Бахмутська_ТГ

#Центральна_міська_бібліотека

Післязавтра, 22 січня, в Україні відзначається День соборності. Центральна міська бібліотека підготувала відеорозповідь про ті події.

Новорічні свята добігають свого кінця. Але чи всі ми знаємо, як формувались обряди та звичаї святкування Нового року? Пропонуємо вам познайомитись з висновками розслідування, яке провела центральна міська бібліотека.

Мольер ( Жан Батист Поклей), французький комедіограф, актор, театральний діяч, реформатор сценічного мистецтва народився в 1622 р., у Парижу в родині королівського мебельника й шпалерника. В 1639 р. закінчив Клермонский коледж, але вирішив присвятити себе театру В 1643 р. він організував «Блискучий театр», але в Парижу не домігся успіху й відправився із трупою по Франції. Перші комедії - «Шалий» (1655), «Любовна досада» (1656) принесли театру величезний успіх, і в 1658 р. трупа Мольера вернулася в Париж. Спектакль, даний у Королівському театрі, дуже сподобався Людовику XIV, і це вирішило долю Мольера.

   Опираючись на традиції народного театру й основи класицизму, створив жанр соціально-побутової комедії, у якій плебейський гумор і буфонада сполучалися з добірністю й артистизмом. У його добутках нещадно висміюється дворянська пиха, торгашеська мораль буржуа, виводиться ціла галерея простих людей, що підносять глядачам народну . Комедії Мольера - «Смішні жеманници» (1659), «Школа дружин» (1662), «Тартюф» (1664), «Дон Жуан» (1665), «Мізантроп» (1666), «Скупий» (1668), «Міщанин у дворянстві» (1670), «Витівки Скапена» (1671), «Уявний хворого» (1673) - дотепер не сходять із театральних подмостков миру, не втрачають своєї актуальності, викликають незмінне замилування глядачів.

Мольєр: цікаві факти

   Перший театр, створений Мольєром і сім’єю Бежар, провалив свої виступи в Парижі і був змушений поневірятися.

Мольєр був дотепною людиною, він любив висміювати дрібні недоліки людей

Поневіряння Мольєра по французькій провінції протягом 13 років (1645-1658) в роки громадянської війни (фронди) збагатили його життєвим і театральним досвідом.

  Трупа Мольєра дебютувала у Луврському палаці в присутності Людовика XIV. Загублений фарс «Закоханий лікар» мав величезний успіх і вирішив долю трупи: король надав їй театр Пале-Рояль.

Паризький період діяльності Мольєра відкривається одноактною комедією «Смішні жеманніци», яка мала в той час великий успіх.

    Найтрагічніша історія в житті Мольєра – історія його одруження. Жан-Батист одружився на дочці Мадлен Бежар Арманде, яка могла бути його дочкою (була на 20 років молодшою). Арманда Бежар зрадила Мольеру в його власному будинку.

Написана смертельно хворим Мольєром, комедія «Уявний хворий» – одна з найвеселіших і життєрадісних його комедій. На її 4-му поданні 17 лютого 1673 Мольєр, що грав роль Аргана, відчув себе погано і не дограв спектаклю. Він був перенесений додому і через кілька годин помер.  Паризький архієпископ заборонив ховати грішника (актори на смертному одрі повинні були приносити покаяння) і відмінив заборону тільки за вказівкою короля. Найбільшого драматурга Франції поховали вночі, без обрядів, за огорожею кладовища, де ховали самогубців.