Мольер ( Жан Батист Поклей), французький комедіограф, актор, театральний діяч, реформатор сценічного мистецтва народився в 1622 р., у Парижу в родині королівського мебельника й шпалерника. В 1639 р. закінчив Клермонский коледж, але вирішив присвятити себе театру В 1643 р. він організував «Блискучий театр», але в Парижу не домігся успіху й відправився із трупою по Франції. Перші комедії - «Шалий» (1655), «Любовна досада» (1656) принесли театру величезний успіх, і в 1658 р. трупа Мольера вернулася в Париж. Спектакль, даний у Королівському театрі, дуже сподобався Людовику XIV, і це вирішило долю Мольера.
Опираючись на традиції народного театру й основи класицизму, створив жанр соціально-побутової комедії, у якій плебейський гумор і буфонада сполучалися з добірністю й артистизмом. У його добутках нещадно висміюється дворянська пиха, торгашеська мораль буржуа, виводиться ціла галерея простих людей, що підносять глядачам народну . Комедії Мольера - «Смішні жеманници» (1659), «Школа дружин» (1662), «Тартюф» (1664), «Дон Жуан» (1665), «Мізантроп» (1666), «Скупий» (1668), «Міщанин у дворянстві» (1670), «Витівки Скапена» (1671), «Уявний хворого» (1673) - дотепер не сходять із театральних подмостков миру, не втрачають своєї актуальності, викликають незмінне замилування глядачів.
Мольєр: цікаві факти
Перший театр, створений Мольєром і сім’єю Бежар, провалив свої виступи в Парижі і був змушений поневірятися.
Мольєр був дотепною людиною, він любив висміювати дрібні недоліки людей
Поневіряння Мольєра по французькій провінції протягом 13 років (1645-1658) в роки громадянської війни (фронди) збагатили його життєвим і театральним досвідом.
Трупа Мольєра дебютувала у Луврському палаці в присутності Людовика XIV. Загублений фарс «Закоханий лікар» мав величезний успіх і вирішив долю трупи: король надав їй театр Пале-Рояль.
Паризький період діяльності Мольєра відкривається одноактною комедією «Смішні жеманніци», яка мала в той час великий успіх.
Найтрагічніша історія в житті Мольєра – історія його одруження. Жан-Батист одружився на дочці Мадлен Бежар Арманде, яка могла бути його дочкою (була на 20 років молодшою). Арманда Бежар зрадила Мольеру в його власному будинку.
Написана смертельно хворим Мольєром, комедія «Уявний хворий» – одна з найвеселіших і життєрадісних його комедій. На її 4-му поданні 17 лютого 1673 Мольєр, що грав роль Аргана, відчув себе погано і не дограв спектаклю. Він був перенесений додому і через кілька годин помер. Паризький архієпископ заборонив ховати грішника (актори на смертному одрі повинні були приносити покаяння) і відмінив заборону тільки за вказівкою короля. Найбільшого драматурга Франції поховали вночі, без обрядів, за огорожею кладовища, де ховали самогубців.
