14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

В ніч на 26 квітня 1986р. на території України сталася найбільша техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа – відбулися 2 теплових вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильськой атомної електростанції. Внаслідок чого реактор було частково зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин – потужністю в 300 Хіросім!

Цю надзвичайна подію називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі, її оцінують на 7 (найбільший ступінь тяжкості) за Міжнародною шкалою ядерних подій.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих, так і потерпілих від її наслідків людей.

Щоб унеможливити подальші викиди радіації у навколишнє середовище, було вирішено збудувати бетонне укриття навколо зруйнованого реактора.

Його будівництво тривало до грудня 1986р. Він зменшив поширення радіоактивного забруднення від уламків і захистив їх від атмосферних впливів. Укриття також забезпечувало радіологічний захист для робітників непошкоджених реакторів, які були перезапущені і приєднані до об'єднаної енергетичної системи України, наприкінці 1986 і 1987 років.

Саме 14 грудня 1986р. було офіційно повідомлено про завершення будівництва і прийняття в експлуатацію комплексу захисних споруд над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС, який отримав неофіційну назву – саркофаг.

Цим було завершено перший етап ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Це, по суті, була перша перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху. Цей день пам'яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, який охопив реактор атомної станції.

З тих пір 14 грудня є днем вшанування людей, які ціною свого життя та здоров’я зупинили ззовні невидимого ворога – ядерне випромінювання. Цей день отримав назву - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. А це - 526 250 осіб.

Саме вони, ліквідатори, як їх стали називати в народі, в ті пекельні дні з честю виконали свій обов’язок, свою роботу. Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, стійкість і професійна майстерність перевірені часом.

Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження майбутнього нашої планети.

Бахмутяни теж брали участь в ліквідації наслідків цієї аварії. В місті була традиція  26 квітня збиратись біля пам’ятника “Дзвін Чорнобиля”, щоб вшанувати всіх, хто загинув та постраждав від наслідків Чорнобильської трагедії.

У квітні 2023р. пам’ятник «Дзвін Чорнобиля» у зруйнованому Бахмуті ще стояв. Що відбувається зараз, сказати неможливо.

Учасників ліквідації аварії на ЧАЕС також вшановували 14 грудня. Наприклад, у 2019р. пам’ятні заходи відбулись у Центральній міській бібліотеці. Участь у зустрічі взяли ветерани-ліквідатори аварії, представники міської ради, прикордонної служби, громадськості, молодь міста.

Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих у чорнобильській катастрофі та тих, хто підірвав своє здоров'я та передчасно пішов із життя.

Станом на 1 квітня 2023 року на обліку у Бахмутському Управлінні праці та соціального захисту залишались 120 ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Війна змусила і бахмутських ліквідаторів покинути рідне місто і роз’їхатись по всій країні.

Але ми пам’ятаємо і вшановуємо своїх героїв. Час може лікувати від усього, але не від пам’яті. Пам’ять … Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загально людських цінностей.

Вічна пам’ять тим, хто віддав життя, глибока шана та щира подяка живим, за те, що зупинили ядерний смерч!