Центральна бібліотека неодноразово писала про ромів. Цей таємничий та багатостраждальний народ в історії людства неодноразово піддавався гонитві, переслідуванням, передвзятому ставленні, та просто знищенню. 

Але такого масового знищення, як у часи Другої світової війни, цей народ не знав. 

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти вбили від трьох до чотирьох тисяч ромських в’язнів. Це чи найбільша масова загибель людей одної національності. Тому саме 2 серпня на міжнародному рівні вшановується пам’ять жертв нацистського геноциду ромів. 

Загалом у цьому таборі з 23 тис. циган, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 тис. Вважається, що під час геноциду від репресій загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів. В процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів. Понад 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено фашистськими режимами.

Під час Другої Світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено порядком 19 — 20 тис. осіб національності рома, проте немає даних про загиблих на примусових роботах, у таборах-гетто, під час рейдів проти УПА та радянських партизан тощо.

Ромів, як і євреїв, нацисти мали на меті знищити фізично. Проте тривалий час, навіть після поразки Гітлера та засудження нацизму, в Західній спільноті геноцид ромів з різних причин залишався поза увагою. Тим паче поза увагою він залишався в Україні, яка лише з незалежністю поступово почала відновлювати не викривлену радянською пропагандою пам’ять про події Другої світової війни.

Ось лише кілька фактів про переслідування ромів нацистами. Вони допоможуть дізнатися більше про цей злочин. 

◾️ Нацисти розпочали і здійснювали геноцид ромів не у вакуумі. Упередження щодо ромської спільноти існували у європейських суспільствах давно. Те, що суперечило усталеним стереотипам, наприклад, внесок у розвиток культури або наявність осілих громад, – ігнорували. Нацисти використали та посилили ці упередження. Після приходу до влади вони поступово ізолювали ромів, позбавляючи їх прав, доступу до освіти та заробітку. Наприклад, ромські артисти й музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Безробіття серед ромів, яке зростало через обмеження, нацисти видавали за доказ того, що роми є «асоціальними».

◾️ Примусові переселення у «табори для циган» почалися ще в 1935-му. А з 1940-го – масові депортації у концтабори переважно на території окупованої Польщі, де більшість ромів загинули від виснажливої праці, голоду й хвороб або були вбиті у газових камерах. Під депортацію люди потрапляли на основі «записів про циган», які вела поліція з попередніх століть, і з яких вже нацисти виводили «родовід» переслідуваних. Або ж на основі звітів Центру досліджень расової гігієни та біології Третього Райху. Тут упродовж 1930-х примусово псевдонауковими методами обстежили десятки тисяч ромів. Наприклад, вимірювали діаметр голови. Переслідували й тих, хто походив зі змішаних родин. Так, лише в Аушвіці-Біркенау опинились понад 23 тисячі людей з Німеччини, Австрії, Чехословаччини, Польщі, Угорщини та інших країн Європи незалежно від того, чи кочували вони, а чи мали бізнес і жили у вишуканих будинках, чи навіть служили у Вермахті. 

В Україні роми на початку 1940-х років також вели як кочовий, так й осілий спосіб життя. Коли нацисти окупували Україну, вони, як і в Європі до цього, почали переслідувати ромів незалежно від їхньої соціалізації. Тут більшість ромів загинули не в концтаборах чи газових камерах, а від куль. 

Першими жертвами Бабиного Яру у вересні 1941 року стали саме роми, п'ять таборів яких навколо Києва були цілковито знищені нацистами за кілька днів.

Письменник Анатолій Кузнєцов у романі «Бабин Яр» писав: «На ромів фашисти полювали, як на дичину. Вони підлягали такому ж негайному знищенню, як і євреї ... Ромів везли в Бабин Яр цілими таборами». Серед киян поширилася гірка примовка: «Немцы пришли – гут! Евреям капут. Цыганам тоже. Украинцам – позже».

Загалом на території України існує понад дві тисячі місць поховань жертв масових убивств ромів. 

Карта місць масових убивств ромського населення на території України з проєкту «Зневажений геноцид» Українського центру історії вивчення Голокосту. Переглянути карту у повному розмірі можна за посиланням: https://bit.ly/2TSn9dQ

Задокументовано, що в окремих випадках нацисти, збираючи ромів для розстрілу, маскували свої справжні наміри інформацією про переселення. Наприклад, в 1942 році ромам Чернігівщини повідомили, що їх переселятимуть до Сербії. Натомість – розстріляли. Всього відомо про понад 140 випадків масових вбивств в окупованій нацистами частині України.

Але навіть після поразки нацизму та міжнародного трибуналу над нацистськими злочинцями, дискримінація ромів, зокрема і в німецькому суспільстві, тривала. Провину перекладали на жертви, на самих ромів. Знадобилось багато зусиль та часу, щоб суспільства визнали геноцид ромів. 

Істотно ситуація в Німеччині змінилася лише після тижневого голодування 12 чоловіків-ромів на території меморіалу в колишньому концтаборі в Дахау у 1980 році, яке набуло міжнародного розголосу. Через два роки канцлер ФРН Гельмут Шмідт офіційно визнав знищення 500 тисяч циган у концентраційних таборах «убивством народу» – через расистські причини. Ще через 15 років ромів у Німеччині було визнано національною меншиною.

Геноцид ромів нацистами визнали Україна, Польща, 

В Україні в місцях масової загибелі ромів встановлені пам'ятники та пам'ятні знаки. В Києві в Бабиному Яру встановлений монумент «Ромська Кибитка». 

В Музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» відкрита постійно діюча експозиції «Трагедія ромського народу в Україні та Молдові». 

В м. Деражня Хмельницької обл. також встановлений монумент. 

Більше інформації про геноцид ромів можна дізнатись за посиланням https://bit.ly/3ijxAQW - онлайн-проєкт та виставка «Зневажений геноцид» Українського центру історії вивчення Голокосту.