Федері́ко Гарсі́я Ло́рка — іспанський поет і драматург, відомий також як музикант і художник-графік. Центральна фігура «покоління 27 року», один з найяскравіших і значніших діячів іспанської культури XX століття

Лорка народився 5 червня 1898 р. в в іспанському селищі Фуенте-Вакерос біля Ґранади в родині заможного орендаря Федеріко Ґарсія. Мати, Вісента Лорка, була шкільною вчителькою. Дитячі роки минули в атмосфері поетичних образів стародавніх іспанських переказів, пісень, музики. Батько грав на гітарі й писав стародавні андалузькі пісні — «канте хондо», мати грала на піаніно. У школі вчився не дуже успішно. У 1909 році родина переїхала в Гранаду. Там Федеріко бере активну участь у житті місцевої художньої спільноти. 1914 р. року вступає до Ґранадського університету на факультет літератури, філософії та права де починає писати вірші.  Гарсія Лорка багато подорожував по країні. У 1918 році у нього вийшла перша поетична збірка, Impresiones y paisajes («Враження й пейзажі»), що принесла йому, якщо не комерційний успіх, то хоча б популярність.

У 1919 році Гарсія Лорка перебирається до Мадрида й поселяється в містечку «Студентська резиденція». У цей час в світ вийшла його збірка «Книга віршів». У столичному університеті він познайомився з Сальвадором Далі та Луїсом Бунюелем, а також з Григоріо Мартінесом Сьєрра, директором театру «Еслава». На прохання Сьєрри Лорка написав свою першу п'єсу El maleficio de la mariposa («Чаклунство метелика») і здійснив її постановку (1919—1920), але глядачі її не зрозуміли. У 1928-му драматург закінчив Мадридський університет.

У наступні роки Гарсія Лорка став помітною фігурою серед художників-авангардистів. У нього вийшли нові поетичні збірки, зокрема «Циганські романсеро». За його словами, у цих віршах він «хотів злити циганську міфологію з усієї сьогоднішньої повсякденністю».

Через рік Лорка поїхав до Нью-Йорку. В американському мегаполісі він написав книгу «Поет у Нью-Йорку», а також п'єси «Публіка» та «Коли пройде п'ять років».

Повернення поета до Іспанії збіглося з падінням режиму Прімо де Рівери і встановленням республіки. У 1931 році Гарсія Лорку призначили директором студентського театру La Barraca. Саме під час роботи у театрі Лорка створив свої п'єси «Криваве весілля», «Єрма», «Дім Бернарди Альби».

Усе життя Федеріко черпатиме натхнення в поезії рідного краю, легендах, що пізніше перетворяться на вірші, романси та п’єси.

Видатного і талановитого іспанського поета-модерніста Федеріко Гарсіа Лорка спіткала трагічна доля. Під час Другої світової війни він був розстріляний фашистськими окупантами неподалік іспанського міста Гранада. Але його творчість коричнева чума не знищила, адже вона вічна: нею будуть насолоджуватися ще багато поколінь наших нащадків.