08:44
Зінзівер, коник, або сикора.

Велика синиця - самка

Сьогодні на нашій черговій зустрічі в екологічному лекторії «Природа та ми» поговоримо про птахів.

Всі ми добре знаємо цю невеличку пташку. Навіть весна починається з її нехитрої пісеньки, начебто металевий дзвоник дзеленчить. Взимку ці швидкі, вертляві, непосидючі  пташки невеличкими зграйками, дуже часто разом з горобцями, повзиками та іншими дрібними пташками, які не відлітають на південь, жваво носяться у парках, садах, прилітають на підвіконня, якщо там є чим поласувати, на балкони. Вони постійні відвідувачі годівниць, взимку їдять зернятка, крихти хліба, полюбляють вершки та вершкове масло, не відмовляться ї від м’ясної їжі, особливо сала, тільки обов’язково цим птахам треба давати несолоне сало. І ці пташки – синиці.

Вважають, що назва «синиця» утворено від назви синього кольору і пов'язане з забарвленням  блакитної синиці (Cyanistes caeruleus). За іншою версією, назва птиці була утворена від звуконаслідувального «зінь», і згодом в результаті народної етимології зближена зі словом синій.

На нашій планеті зустрічаються синиці 65-ти різних видів, п’ять з яких водяться і на території України.

Найпоширеніший вид – велика синиця. Це птах розміром з горобця, має досить яскраве оперення, виділяючись насамперед яскраво-жовтим черевцем із «краваткою» — широкою чорною смугою від грудей до шишки. Верх голови, або шапочка, чорний із синім металевим блиском. Щоки білі. Спина оливково-зелена; надхвістя сіре. Всупереч своїй назві, синього кольору в оперенні великої синиці практично немає. 

Народні назви синиці великої - зінзівер, синиця-коник, сикора.

Велика синиця, зінзівер, синиця-коник або сикора.

Велика синиця має багатий голосовий репертуар — фахівці виділяють до 40 варіацій звуків, що видаються нею. До того ж, кожен співак має свою інтонацію.

Синиці – птахи дуже цікаві. В нашій країні це осілий птах, може здійснювати невеличкі кочівлі, особливо взимку.

Урбанізація та господарська діяльність людини, як не дивно, сприятливо позначилася на поширенні цього птаха. Вирубування лісів сприяло збільшенню відповідних місць для гніздування, бо в темних великих лісах ці пташки не живуть, а зимове підживлення допомагає перенести неврожайні роки. Синиця охоче селиться в садах, парках (у тому числі і міських), садівництвах, по околицях полів, у лісопосадках та оливкових гаях.

Наприкінці січня зграйки синиць розпадаються, і птахи займають гніздові території, стаючи агресивними по відношенню до прибульців.

Пари зберігаються кілька років поспіль. Гнізда будують переважно у дуплах дерев, на висоті від 1,5 до 5 м. Однак у разі нестачі потрібних місць може бути використане й інше закрите місце - мишача нора, порожнеча в зовнішній стіні будівлі, ущелина в скелі або стіні, штучна дуплянка, синичник. Відомий випадок, коли синиці звили гніздо у стволі гармати, щоправда, це був музейний експонат.

Пташенят виводять двічі за сезон, яйця висиджує лише самка, а ось вигодовують нащадків обоє батьків, приносячи їм у гніздо загалом 6—7 г їжі на кожного пташеня щодня.

Пташенят вигодовують головним чином гусеницями метеликів, довжина яких не перевищує 1 см. За один раз один птах годує 3-4 пташенят, після чого залишається в гнізді гріти їх або прямує знову за видобутком комах.

Під час годування пташенят батьки приносять їм здобич по 30–40 разів за одну годину, здійснюючи за світловий день сотні вильотів.

У деяких країнах Західної Європи фахівці виявили цікавий феномен — у районах із сильним забрудненням повітря самка може насиджувати порожнє без жодного яйця гніздо.

Велика синиця – хижий птах. Синиця вбиває більш дрібніших птахів та видзьобує їм мозок.  А 2010 року угорські та німецькі орнітологи зафіксували факт полювання великої синиці на сплячих кажанів — нетопірів-карликів.

Раніше такі відомості поступали з Польщі та Швеції. Про таку поведінку писали ще в ХІХ столітті. Синиці спеціально і систематично шукали та вбивали кажанів для їжі. Вони залітали в печери, де зимували кажани, вишикували їх та дзьобом розбивали череп, а потім поїдали м’які тканини з кісток.

У разі нестачі більш-менш підходящої їжі синиця легко може перекваліфікуватися навіть у падальщика. Цих птахів неодноразово помічали за поїданням останків великих ссавців, причому часом дуже несвіжих. Але падаль вони їдять рідко, тільки якщо з їжею стає зовсім туго.

Синиця — дуже корисна пташка, за один день вона здатна з’їсти величезну кількість шкідливих комах, їх загальна вага майже дорівнює масі самої синиці. Недарма, у деяких країнах виходили навіть укази, які суворо забороняли вбивати синиць.

Орнітологи стверджують, що одна тільки пара синиць здатна захистити від шкідників не менше 40 дерев. Не дарма цих птахів називають санітарами лісу.

У синиць відмінна пам’ять, вони добре запам’ятовують місця, де добували корм.

Синиці охоче живуть у населених пунктах, де легше здобути корм. Тим більше, що люди часто вішають годівниці, щоби допомогти пернатим пережити сувору зиму. Ось тільки не всі знають, що чорний хліб для синиць може бути смертельно небезпечним. Річ у тому, що він осідає в зобі птахів і набухає, тому що містить велику кількість дріжджів.

У дикій природі синиці часто стають жертвами різних дрібних хижаків, на них успішно полюють навіть домашні кішки. Білки з дятлами часто розоряють їх гнізда, поїдаючи яйця, тому середня тривалість життя цих пташок не перевищує 2 – 3 роки. Хоча, як показали спостереження, в неволі, у великих вольєрах і з належною турботою, вони можуть прожити до 12 – 15 років.

Температура тіла в синиці істотно розрізняється в різний час доби. Вдень вона становить 42 градуси, а вночі падає до трьох градусів.

Велика синиця - самець

Сердечко синиці б’ється з неймовірною швидкістю — 50 ударів за хвилину, а під час небезпеки кількість ударів збільшується вдвічі.

Влітку синиці пробуджуються зі сходом сонця, а за годину до заходу їх активність значно зменшується.

На початку ХХ століття пляшки з молоком почали запечатувати кришками, виготовленими з фольги. Минуло кілька років, і синички навчилися прокльовувати їх. Причому, цікавили їх лише вершки, які накопичувалися зверху, молоко синиці не пили. Британські молочники, які розвозили свій товар, вважали за краще страхуватися, закриваючи пляшки зверху ще і пластиковими кришками.

Під час польоту синиці рідко змахують крилами, витрачаючи в такий спосіб менше енергії. Оскільки синиці є осілими птахами вони не володіють достатньою витривалістю, і швидкість польоту в них не висока — до 35 кілометрів на годину. Розмах крил у синиць приблизно 25 сантиметрів, а маса тіла 20 грамів.

Синиці легко піддаються прирученню і відрізняються довірливістю. Набравшись терпіння, можна погодувати навіть цілком «диких» синиць в лісі або парку з долоні. Але в неволі ці птахи відчувають себе все одно погано. Вони починають сумувати і чахнути, тому в клітинах їх тримати не можна.

Велика та блакитна синиці

Не будучи перелітними птахами, синиці не роблять запасів на зиму, оскільки в містах їжі їм більш-менш вистачає навіть взимку. Якщо ж їжі мало, синички легко і невимушено розоряють чужі гнізда, розкрадаючи запаси.

Синиці можуть пити тільки чисту воду, на відміну від, наприклад, голубів. Навіть вмираючи від спраги, вони все одно не будуть пити брудну воду з міської калюжі. Хоча звичайна дощова вода їх цілком влаштовує.

Ось такі вони, синиці. До весни ще далеко, але восени та взимку спостерігати за цими пташками легше, бо вони зовсім поруч з нами. Та й підгодовувати їх зимою треба, тільки, ще раз нагадуємо, чим Не можна годувати – чорним хлібом, солоним салом, іншими сучасними «делікатесами».

Синиці на шматку сала

Категорія: Оголошення | Переглядів: 36 | Додав: AdministratoR | Теги: Центральна міська бібліотека Бахмут | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]