09:36
“Українські митці – що ми знаємо про своїх – Тетяна Пата»

Продовжуємо рубрику «Українські митці – що ми знаємо про своїх». Сьогодні мова про українську художницю, Заслуженого майстра народної творчості Тетяну Якимівну Пату.

Знов трохи плутанини у зв’язку з двома стилями літочислення. Але це не так вже і важливо. Просто різні джерела дають різну інформацію.

Отож, 4 березня за старим стилем, за новим – це було 20 лютого, відзначається 140-річний ювілей з дня народження художниці.

З ім'ям Тетяни Пати великою мірою пов'язують відродження та розвиток нашого знаменитого Петриківського розпису. Саме Тетяна Пата ретельно займалася відродженням цього виду мистецтва, а 1936 року стала першим учителем у щойно створеній у Петриківці Школі декоративного малювання для молоді.

Що ж таке – петриківський розпис? Петрикі́вський ро́зпис, або «петрикі́вка», — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке зародилося на Дніпровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва.

Окремі речі з візерунками в спосіб петриківського розпису збереглися ще з XVIII століття. Однак у сучасному розумінні цей напрямок утворився наприкінці XIX століття — на початку XX століття. Походження петриківського розпису пов'язують з козацтвом і заселенням Дніпровщини вихідцями з Полтавщини, Слобожанщини та Поділля у XVIII столітті та в першій половині XIX століття. Проте невідомо, де й коли са́ме розвинулися звичаї, що лягли в основу цього напряму малярства.

Цей вид народної творчості, як взагалі буває в житті, мав часи розквіту та занепаду. І новий поштовх для відновлення та його розвитку петриківського розпису пов’язаний з ім’ям Тетяни Пати.

Тетяна Пата народилася 20 лютого ( за старим стилем - 4 березня) 1884 року в селі Петриківка на Катеринославщині в сім’ї бідного селянина Якима Мартиненка. Як і семеро її братів та сестер, змалку батракувала на багатіїв. Із чотирнадцяти років заробляла на хліб тим, що ходила по хатах квітчати до свят або весіль комини печей.

У дев’ятнадцять років одружилася з теслею Леонтієм Патою. Чоловік майстрував скрині, а Тетяна своїми барвами додавала їм краси.

Розмальовуючи хати, печі, селянській інвентар, вона досконало оволоділа мистецтвом розпису. Вражають тонкий художній смак і живописна майстерність Тетяни Пати, котра “на око“ віртуозно творила свої райські кущі з простих польових і садових квітів, з кущів калини і полуниць, з любов’ю викоханих нею у власному дворі.

1913 року до Петриківки приїжджала петербурзька художниця Євгенія Евенбах, яка зацікавилась творчістю Пати та запрошувала переїхати до столиці. Однак Тетяна Якимівна не погодилася залишити рідне село, яке стало для неї місцем, з якого вона черпала натхнення, сюжети для своїх творів.

В 1914 році залишилася вдовою з чотирма малими дітьми. Добро душі і серця, бажання постійно творити прекрасне, життєрадісний сміх, часто тоді, коли будь-хто інший обов’язково б заплакав, допомогли її поставити на ноги дітей і стати великою художницею.

Подальшу творчу долю майстрині визначила зустріч із істориком та етнографом Дмитром Яворницьким. Він перший сприяв громадському визнанню її творів як реальних цінностей народного мистецтва. У 1920-х роках на замовлення Дніпропетровського краєзнавчого музею, який очолював тоді Дмитро Іванович, Пата виконала килим і два ескізи розпису димоходу, які нині зберігаються у його фондах.

Після відкриття в Петриківці дворічної школи декоративного малювання (1936–1941), Тетяну запросили викладати композицію орнаменту. Школа готувала художників-виконавців та інструкторів для роботи в різних галузях художньої промисловості.

Вона стала першим вчителем розпису у місцевій Школі декоративного малювання для молоді (1936р.), виховала цілу плеяду талановитих майстрів, що продовжили її справу, прославляючи орнаментальне мистецтво Петриківки. Кілька поколінь майстрів петриківського розпису зобов’язані їй можливістю відчинити двері у невідомий, але прекрасний світ мистецтва.

Талант художника і наставника, доброта і чуйність душі, дозволяли їй швидко завойовувати серця своїх учнів, залишатися для багатьох на все життя улюбленим Вчителем. Педагогічну роботу майстриня поєднувала з творчою, про що свідчать численні декоративні панно, що зберігаються в ДНІМ, ДХМ. Також Тетяна Пата оформляла книжки, художні листівки.

Викладати композицію і керувати виробничим навчанням в школі декоративного малювання допомагала Паті її дочка, талановита художниця Текля Леонтіївна Кучеренко, котру після закінчення школи залишили при ній інструктором.

У 1936 році Тетяна Пата у складі петриківської делегації приїжджала до Києва на Першу республіканську виставку українського мистецтва.

Твори Тетяни Пати були представлені на республіканських та міжнародних виставках, відзначилися грамотами, дипломами.

Як казала донька Тетяни Якимівни Дора: “Не буває такого дня, щоб мама не малювала. Фарби, пензлик-кішечка, рогозина завжди повинні бути під рукою…“ Петриківський розпис для неї був не просто головним сенсом її життя, а власне – самим  життям.

У 1950 році вона стала членом Спілки художників України. У 1962 році отримала звання «Заслужений майстер народного декоративного розпису та графіки».

Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку» (1951) та орденом Трудового Червоного Прапора.

В останні роки життя художниця створила серію нових малюнків, що увійшли до альбому «Тетяна Пата» (1973).

Переглянути цей альбом можна за посиланням https://uartlib.org/downloads/TetyanaPata_uartlib.org.pdf

Тетяна Пата прожила довгі та насичені майже 92 роки, померла 7 грудня 1976 року і похована в рідній Петриківці.

З петриківської школи декоративного малювання під керівництвом Т. Пати вийшло ціле покоління талановитих майстрів: Марфа Тимченко, Євдокія Клюпа, Галина Прудникова, Векла Кучеренко, Ганна Данилейко, Іван Завгородній, Марія Шишацька, Віра Клименко-Жукова, Василь Бабенко, Марія Максютенко, Олександра Пікуш, Надія Пікуш, Надія Шулик, Василь Соколенко, Федір Панко, Олександра Кушнір та Зоя Куліш.

Вивчаючи творчість Тетяни Пати, Клавдія Фролова пише: «Її численні букети ніколи не повторюються, в її орнаментальних композиціях з’являються нові мотиви: зображення птахів фантастичних (“Панно з птахами» і реальних “Зозуля на калині“).

Тетяна Якимівна Пата збагатила скарбницю українського народного мистецтва новим і неповторним. Н. Глухенька, характеризуючи творчість Т. Пати, пише, що Тетяна Пата вкомпоновувала в букет з квітами гроно винограду чи гілочку з ягодами калини. Для композиційного ладу розписів Пати характерна деяка асиметричність, відсутність одноманітного повторення одних і тих самих елементів, її “букети“ композиційно урівноважені завдяки ритмічному розташуванню основних плям і кольорового“ переклику.“ Сама Пата каже, що навіть при симетричній побудові композиції у неї квіти завжди виходили “ і всі однакові і всі різні“, що їй важко повторювати однакове, та й, власне кажучи, вона до цього не прагне, уникаючи цим зайвої сухості і одноманітності. Крім зображення квітів: жоржин, айстр, хризантем, гвоздик, троянд, півоній, ягід і овочів, оригінальним композиціям не чужі також зображення комах і птахів.

Петриківський розпис зараз відомий усьому світові. Творять це диво справжні майстри пензля. Їх роботи звеселяють душу, милують зір і чарують серце своєю неперевершеною красою, розмаїттям барв.

В 2013 році декоративний «Петриківський розпис» було внесено ЮНЕСКО до Репрезентативного списку  пам’яток  матеріальної культури світу.

Татяну Якимівну пам’ятають нащадки, присвячують їй статті, вірші, організовують вечори, діти і онуки діляться спогадами. Внучка Тетяни Пати згадує її як добру, веселу, життєрадісну жінку, яка ніколи не пасувала перед труднощами. В цій простій селянці на диво гармонійно поєдналися вікова жіноча мудрість, спокійний врівноважений характер з силою волі і внутрішньою мужністю, тонке відчуття прекрасного зі щирим народним гумором. Так характеризує її онук Анатолій Кучеренко. Їй притаманні такі риси, як тонка спостережливість, любов до рідної землі.

Життя летить, міняючи часи

Нетлінна між людьми лиш пам’ять.

Ніхто байдужим не лишився до

Краси, яка від пращурів

серця нащадків манить.

Життя прожить – не поле перейти.

Щоб світлий слід залишити у ньому. –

Було таким ось кредо у Пати, –

Буть прикладом завжди усім,

В усьому!

                         Віктор Юхименко

Портрет Тетяни Якимівни Пати, який намалював  її  учень, Федір Савович Панко, заслужений майстер народної творчості України.

В грудні 2010р. на батьківщині жанру петриківській розпис  в смт. Петриківка Дніпропетровської області відкрито музей «Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва».

В Дніпрі до ювілею художниці організовано онлайн-виставку «Славнозвісна Тетяна Пата» - https://www.gorod.dp.ua/news/228343  .

В Центральній бібліотеці Бахмутської ТГ багато  років працювала студія петриківського розпису, яку вели бахмутські майстрині  творчої майстерні «Оберіг» О.Б. Воліна та ін. Постійно влаштовувались виставки робіт з петриківського розпису. Одну з таких виставок можна подивитися за посиланнями  https://artbiblio.ucoz.org/news/petrikivska_vistavka/2018-02-20-882  та https://www.calameo.com/read/003292140c9ced6eeac59?page=1

Таким чином мешканці Бахмуту могли не тільки познайомитися з цим народним мистецтвом, але й безпосередньо доторкнутись та навіть власноруч створити свої роботи.

Більше інформації на сайтах:

Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва -  https://petrikvskij-muzej.mozello.com/novosti/params/post/2630719/

Сторінки у ФБ «Петриківка – Petrykivka»  https://www.facebook.com/petrykivkapaint

Petrykivskyy Muzey  (Петриківський Музей) https://www.facebook.com/profile.php?id=100035863120071

Цікава Петриківка https://www.facebook.com/groups/669199926601261/posts/1706322769555633/

Петриківський розпис https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B8%D1%81

ВСЕ ПРО ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС https://petrykivka-art.com/

Майстер-класи з петриківського розпису можна подивитися на Ютубі

Петриківський розпис. Майстер клас. Жоржина (повна версія) https://www.youtube.com/watch?v=wSuVwl6_psw

Майстер-клас "Петриківський розпис" https://www.youtube.com/watch?v=K3No03fYRHo

Петриківський розпис. Декоративне малювання для дітей https://www.youtube.com/watch?v=-7ns3ZD-Ed

Категорія: Оголошення | Переглядів: 54 | Додав: AdministratoR | Теги: #Управління_культури_Бахмутської_мі, #Центральна_міська_бібліотека, #Бахмутська_ТГ, #Бахмут_Жива_бібліотека | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]