«Рідна мати моя, ти ночей не доспала…».  

А ще «Прилетіла ластівка голубою ласкою до моєї хати, до мого гнізда».

Або «Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги, бачу вас у красі…»

Чи «Багряний цвіт в гаю кружля, шумлять отави молодо. Чого ж, чого вдягла земля осіннє золото?»

Впевненні, людям старшого віку ці слова добре знайомі. Ці пісні свого часу були дуже популярні, як і їх виконавець Олександр Таранець, 100-річчя якого відзначається 26 березня ц.р.

Олекса́ндр Миха́йлович Таране́ць – видатний  український концертно-камерний співак (ліричний баритон), Народний артист України.

Він народився 26 березня 1924 в селі Зелене, Петрівський район, Кіровоградська область, тоді - УРСР.

Його батько походив з Полтавщини, був поштарем. Сашко з чотирьох років залишився без матері. Батько сам виховував восьмеро дітей. Господарювати допомагала єдина дочка Мотя. Хоча батько був віруючою людиною, тримати в хаті ікони не наважувався, замість них висів портрет Т. Шевченка, а під ним – «Кобзар». Саме по цій книзі малий Сашко навчився читати. Любов до книг зберіг на все життя. Його дружина Алла Терентіївна згадувала, що єдине, за що міг віддати останні гроші, була книга. Незабаром батька призначили начальником пошти в Єнакієво на Донбасі. Шестирічний Сашко знайшов роботу посильного у начальника шахти, якому сподобався меткий хлопчина, а почувши, як хлопець співає, керівник відвів його до хору Палацу культури, де Сашко став солістом.

До початку Другої світової війни Олександр отримав неповну середню освіту. З початком окупації пішки з Донбасу добрався до Дніпропетровщини. Недалеко від П’ятихаток влаштувався черговим на залізничний блокпост. На початку 1943 року пішов добровольцем на фронт. Для цього додав собі два роки.

З четвертою танковою армією під командуванням генерала Д.Д. Лелюшенка дійшов до Берліна і Праги. У хвилини перепочинку співав і грав на губній гармошці. Пристрасть до гри на губній гармонії Олександр Михайлович проніс через усе життя. Він виконував на цьому інструменті навіть твори Моцарта, Шостаковича. Останню губну гармонію – вдосконалену й з широкими можливостями – незадовго до смерті подарував Олександрові Михайловичу, почувши його гру, син відомого австрійського композитора Леопольді. Одного разу спів Сашка почув генерал і направив його до армійського ансамблю пісні і танцю групи радянських військ у Німеччині, де Таранець прослужив два роки.

У 1947 році сержант О. Таранець вступив до Дніпропетровського музичного училища, після закінчення якого відразу вступив на другий курс Київської консерваторії, у клас Івана Сергійовича Паторжинського. Сусідом по кімнаті в гуртожитку виявився теж майбутній співак і його земляк Петро Ретвицький. Пізніше вони створили дует і 27 років дарували слухачам багато пісенних шедеврів. Їхні гастрольні маршрути пролягли у різні куточки України, колишнього Союзу, у Німеччину, Чехословакію, Угорщину, Фінляндію, Кубу.

О. Таранець, П. Ретвицький "Пісня про щастя" Kyiv 1960 - https://www.youtube.com/watch?v=H21lc9Cg9KI

Олександр Таранець, Петро Ретвицький. Сніг на зеленому листі. - https://www.youtube.com/watch?v=opPBapWq08o

12 квітня 1953 року в приміщенні Київського будинку вчителя Олександр Таранець дав свій перший публічний концерт. Професійні критики, рецензенти, оцінюючи красу тембру голосу, емоційну різнобарвність музичної палітри, благородну аристократичність співака, добирали найгучніші епітети. Ще студентом четвертого курсу О. Таранець став солістом Української державної естради (пізніше -  Укрконцерт).

В його репертуарі було більше 400 народних і сучасних пісень, твори українських та зарубіжних композиторів – М. Лисенка, М. Глінки, В. Вільбоа, Я. Степового, В. Косенка та ін.

Олександра Таранця пов'язувала багаторічна дружба та творча співпраця з композиторами П.Майбородою, І.Шамо, Г.Жуковським,  О.Білашем, В. Верменичем , поетами  А.Малишко, М.Сингаївським, М.Ткачем, Д.Луценком та багатьма іншими, які довіряли співакові перше виконання своїх творів.

Саме він уперше виконав пісні "Ми підем, де трави похилі", "Марічка", "Пісня про рушник", "Ясени", "Чорнобривці", "Осіннє золото", "Моя стежина", "Прилетіла ластівка" та багато інших. Співак брав участь в озвученні 48 кінофільмів, серед яких: "Літа молодії", "Абітурієнтка", "Киянка", "Роман і Франческа".

Одна з пісень, яку виконувало тріо Олександр Таранець, Петро Ретвицький, Михайло Раков  «А мати ходить на курган(Журавка)» сьогодні знов набуває свого трагічного значення. Ця пісня про них, про матерів сучасних воїнів, чиї сини вже ніколи не повернуться додому. Відео можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=u1JZHxNTWNI

Виступав Олександр Таранець в дуеті з Володимиром Зарковим. Вони виконували пісню «В лузі при долині» - https://www.youtube.com/watch?v=WNc6lp7F4Y0  Ця пісня теж про сьогодення, про війну, материнську долю синів-військових.

У 1959 році Олександр Таранець став лауреатом Республіканського конкурсу вокалістів у Києві. Вийшло чимало платівок з його піснями, але сольний альбом з’явився лише за часів незалежності на компакт-диску.

Олександр Таранець дав біля 200 концертів для ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Наслідком цих поїздок стала тяжка хвороба, у результаті якої Співак залишився без одної легені. 76-річний, вже тяжко хворий, Олександр Михайлович виконував свою останню пісню «Пісні, мої пісні», наче спеціально для нього написану композитором Ігорем Покладом на слова поета Олесандра Вратарьова.

Помер раптово 26 лютого 1998 року у Відні, де був у справах. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Дружина співака Алла Терентіївна продала автомобіль і поставила йому бронзовий пам’ятник у повний зріст, а на меморіальну дошку на будинку, де мешкав О. Таранець, держава коштів не дала.

У 2002р. вийшов документальний фільм, присвячений життю і творчості співака: «І на тім рушничкові…» (Укртелефільм, автор і режисер Неля Даниленко, оператор Олександр Скудар). Фільм можна переглянути за посиланням «Олександр Таранець.  І на тім рушничкові (фільм-реквієм)» - https://www.youtube.com/watch?v=cq5TAqzhq5U

Пісні у виконанні Олександр Таранця можна слухати за посиланнями:

Олександр Таранець. Вишні. - https://www.youtube.com/watch?v=RjBSRsBjPC8

Олександр Таранець. Ясени. -  https://www.youtube.com/watch?v=nk1_t8iQPiU

Олександр Таранець. Прилетіла Ластівка (1970). - https://www.youtube.com/watch?v=odYi0Jup8II

 Олександр Таранець. Осіннє золото. - https://www.youtube.com/watch?v=oVKV9NO_UFU

Олександр Таранець. Столиця дитинства. - https://www.youtube.com/watch?v=ElYeL680kug

Олександр Таранець. Пісні, мої пісні - https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=PO5gce3vIVY

Олександр Таранець. Впали роси на покоси. -  https://www.youtube.com/watch?v=TCAH5QHsh8w

Олександр Таранець. Я до тебе, матусю, у пісні іду. - https://www.youtube.com/watch?v=ikX3GwlTmzw

Таранець О. Зорі яснії над Дніпром. - https://www.youtube.com/watch?v=iIwhZdQKylM

Олександр Таранець. Рідна мати моя. - https://www.youtube.com/watch?v=LQLMYWlh23A

О. Таранець. Ти світи, моя зоря. - https://www.youtube.com/watch?v=NXrkOnqIEBk

Олександр Таранець - Тільки в Києві. - https://www.youtube.com/watch?v=uITJJVBSoLk