Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) - видатний поет, художник, гордість і натхнення українського народу. Про життя та діяльність цього славетного майстра написано багато книжок, але життя і творчість Кобзаря не до кінця звідана сторінка нашої історії.

• Тараса Шевченко назвали Тарасом через близькість до іменин. 25 лютого, коли він народився, за юліанським календарем було свято Святого Тарасія.

• Освіта митця - всього 2 класи. Здобував він її у церковно-приходській школі. Проте поету вдалося створити одну з найбільш популярних книг української класичної літератури.  Мова йде про «Кобзар», який було перевидано понад 8 мільйонів разів.

• Історія життя Шевченка - це історія успіху кріпака. Він - людина, яка зробила себе сама. Для Шевченка єдиний спосіб вибитися в краще життя – стати художником-богомазом. Це – той, хто малює ікони. Це – історія про шалену жагу до знань.

• Про кохання в житті Тараса Шевченка розповідають багато. Зокрема те, що протягом декількох десятків років його не полишало бажання одружитися та мати сім´ю. Але ідилія вишневого садку коло хати так і залишилась лише мрією, хоча на своєму життєвому шляху він зустрічав багато симпатичних йому жінок: Оксана Коваленко, Ядвіга Гусиковська, Амалія Колберг, Варвара Рєпнина, Закревська Ганна, Кошиць Феодосія, Агата Ускова, Катерина Піунова, Ликера Полусмак. 

• Всього до сьогодення дійшли 835 картин та малюнків Тараса Шевченка в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві. Більшість з них зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Крім того, відомо про 278 втрачених або не знайдених робіт.

• Пісенна спадщина Шевченка налічує сотні пісень – від романсів до рок-композицій. Поет і сам любив співати – він мав дзвінкий голос приємного тембру (тенор або баритон з високими теноровими нотами). Його улюбленими піснями були: "Забіліли сніги”, “Ой не шуми, луже! “, “У полі могила з вітром говорила”, “Гей, хто лиха не знає”, “Ой ходив чумак молоденький сім рік по Дону”, “Ой ішов чумак (козак) з Дону”.

Усі кажуть, що Шевченко дуже мало прожив – 47 років. Але це була більш, ніж середня тривалість життя чоловіків того часу.  У Шевченка є дві могили: на Смоленському кладовищі в Петербурзі, місті, в якому  він помер і був спочатку похоронений, та в Каневі. До Канева труну із тілом перевезли через два місяці після смерті поета, відповідно до його заповіту. 

Залежно від епохи образ Тараса Шевченко набував різних рис: це і бунтівник, який не добирав слів щодо монаршої особи, і борець за долю трудового народу, і пророк, рядки з творів якого актуальні і донині.