06:49
«ПОЕТКА З ЖИВОЮ ДУШЕЮ»  до 100 річчя  від дня народження Ганни Черінь (Паньків) (1924-2016), поетеси, прозаїка українського зарубіжжя

Багато є українських митців, творчість яких нам, на жаль, маловідома. До когорти таких належить і Ганна Черінь. Ця талановита авторка з-за кордону – щира патріотка України. І хоч судилося їй прожити життя за межами України, та Ганна Черінь ніколи не забувала своєї Батьківщини.

Галина Іванівна Паньків (у дівоцтві Грибінська) – таким є справжнє ім’я та прізвище письменниці – народилася у квітні 1924 р. у Києві. Під час війни молода поетеса опинилася у Німеччині, згодом кілька років перебувала у Ді-Пі таборі у м. Гайденау. Саме у цей нелегкий час і з’явився псевдонім «Ганна Черінь».

Емігрувавши з маленькою донечкою Інною у 1950 р. до США, вже у 1953 р. Ганна Черінь закінчила лінгвістичний факультет Чиказького університету. Там же у 1966 р. набула фах бібліотекара. З 1964 по1988 рр. працювала у відділі міжнародного обміну з країнами Східної Європи в бібліотеці Регенштайн Чиказького університету. З 1988 р. і до кінця життя мешкала у м. Порт-Шарлотт (Флорида, США).

Громадянська позиція та прагнення допомогти далекій Батьківщині – спочатку на її шляху до незалежності, а згодом у роки становлення молодої вільної держави – проявилися в активній громадській діяльності Ганни Черінь. Вона була членом Об’єднання українських письменників «Слово», Об’єднання українських письменників літератури для дітей і молоді ім. Л. Глібова, Українського золотого хреста, Союзу українок Америки.

Тривалий час письменниця обіймала посаду секретаря Українського бібліотекарського товариства Америки. Під час першого приїзду на Батьківщину письменницю обрали до Спілки письменників України, а у 2002 р. вона стала лауреатом премії «В ім’я добра» ім. Степана Олійника.

І все ж, попри активну громадську діяльність та роботу в бібліотеці, Ганна Черінь ніколи не забувала про своє покликання поетеси та письменниці.

Після виходу її першої збірки «Crescendo», наступна, через матеріальну скруту, побачила світ тільки у 1960 р. і була це збірка для дітей «Братик і сестричка».

В наступні роки Ганна Черінь неодноразово зверталася до написання віршів, оповідань та п’єс для дітей. З під її пера вийшли такі книги, як «Листування. Оповідання для дітей» (1966), «Пригоди української книжки» (1972), «Щоденник школярки Мілочки» (1979), «У намальованому світі» (1980), «Листи до Святого Миколая» (1981), «Батько нашого народу» (1999), «Казки молодої бабусі» (1995), «Вуська. Казки» (2006) та багато інших.

У своїй праці «Останні десять літ. (Критичний огляд української літератури на еміграції 1955–1965 рр.)» Ганна Черінь сама долучила себе до когорти тих українських письменників та поетів на еміграції, які в тій чи іншій мірі присвятили себе написанню творів для дітей. «Дитячі вірші завжди були часткою моєї творчості», – писала вона. «Я почала писати їх іще дитиною, а як скінчили бавитися ляльками, то стала писати для дітей. Мені легко і приємно їх писати, бо я розумію дітей, ніколи не стараюся знизитися до так званої «дитячої» мови, а навпаки, вважаю, що діти дуже розумні і розуміють багато більше, ніж деякі дорослі люди, в тім числі й деякі дитячі письменники, про те думають. Діти не люблять твору тоді, коли твір написаний фальшиво, «для поучення», по-менторськи, з підвищеної позиції на «святу чемність». Цього за всяку ціну я намагаюсь уникнути».

Ганна Черінь тісно співпрацювала не тільки з редакцією журналу «Веселка»,  який понад 40 років видавався в Канаді під егідою Українського народного союзу (УНС), а  й інших періодичних видань, де друкувалися твори для дітей, зокрема – «Жіночий світ» (Канада) та «Наше життя» (США). В останньому вона протягом кількох років була редакторкою дитячої сторінки.

Діяльність письменниці на ниві дитячої літератури зробила її активною учасницею Об'єднання письменників дитячої літератури ім. Л. Глібова, яке включає в себе не тільки письменників та поетів, а й композиторів та художників.

На творах Ганни Черінь виросло не одне покоління дітей українських емігрантів різних країн світу, але дитяча література – лише один з численних напрямів її творчості.

Починаючи з 1960-х років одна за одною виходили, переважно коштом Ганни Черінь, різні за жанрами її книги. Серед поетичних збірок – «Чорнозем» (1962), «Вагонетки» (1969), «Травневі мрії» (1970), «Небесні вірші» (1973), «Зелень моря» (1981), «Квіти добра і зла» (1991), «Держава» (1996), «Вибрана лірика» (2002), «Авангард» (2006), «Проліски» (2009). Чимало її поезій покладено на музику українських композиторів А. Карповича, Г. Китастого, О. Залеського, Т. Нагірняка та ін. У співпраці з В. Шутєм була написана оперета «Поїзд щастя» (1974), у співпраці з І. Білогрудом – кантата «Сонце свободи» (1976).

Ганна Черінь – авторка збірок оповідань «Українська кров» (1982) та «Люстро мого життя» (1992), збірок гумористичних творів «Хитра макітра» (1974), «Смійтесь зі мною!» та «Смійтесь зі мною знов» (1998), «Їх величність Граф Оман. Стрики-брики» (1999), «Святі корови» (2004).

Найважливішим твором свого життя Г. Черінь вважала віршований роман «Слова», опублікований у 1980 р. у видавництві «Київ» (Канада) та перевиданий у 1991 р. в Україні. Над цим твором поетеса працювала понад 10 років. За її словами, це – «широке полотно з життя України перед ІІ світовою війною й під час її, потім – Сибірські концтабори і втеча головного героя у вільний світ».

Безперечно, для написання таких різноманітних творів необхідно було черпати натхнення. Одним з джерел натхнення Ганни Черінь були її мандрівки, під час яких, знайомлячись з країнами Європи та Азії, Північної та Південної Америки, Австралійським континентом, вона зустрічалася з представниками українських громад. Завдяки своїм численним подорожам в різні куточки світу, створила цікаві подорожні нариси «Їдьмо зі мною!» (1965), «Їдьмо зі мною знов!» (1990), «Мандри» (1994, того ж року ця збірка побачила світ в перекладі іспанською мовою), «Навколо світу» (1997), «Дев’яте чудо» (2005).

Доторкнулася невгамовна Ганна Черінь до такого цікавого та складного напряму в літературі як переклад. Так, у 2000 р. побачила світ книга «Карл Сандберг. Поезії. Переклад з англійської Ганни Черінь».

Крім того, з-під її пера вийшли збірки літературних нарисів, рецензій та статей «Калейдоскоп» (1996) та «Перо жар-птиці» (2000), що розкривають такий напрямок її літературної діяльності як публіцистика.

Книги, про які йде мова, були опубліковані тоді, коли Ганна Черінь вже оселилася в своїй новій затишній оселі в містечку Порт Шарлотт (Флорида, США). Майже одразу по переїзді у 1988 р., поринула вона у роботу Українського релігійного і культурного осередку ім. св. Андрія в Норт-Порті.

Протягом 1990-х-початку 2000 рр., за безпосередньої участі Ганни Черінь, в Осередку відбулися різноманітні заходи, пов’язані з відзначенням ювілеїв, проведенням літературних вечорів Є. Сверстюка, М. Щербака, В. Юрченко, С. Кузьменко (Грибінської); вшануванням пам’яті Т. Шевченка, С. Петлюри, О. Ольжича, О. Теліги, Ю. Чорного та ін.; організацією виступів гурту «Веселий Львів», О. Марценківського, М. Стеф’юк та ін., а також демонстрацією відеофільмів «Павло Полуботок» (за твором К. Буревія), «Сорочинський ярмарок» тощо.

У 1993 р., в дні святкування другої річниці Дня Незалежності України, Ганна Черінь відвідала Батьківщину. Про своє перебування в столиці вона написала: «[…] в самому Києві за три тижні виступила на шістьох зустрічах, включно з виступами для військових частин, у Спілці Письменників, яка вже прийняла мене в члени, в Центр. Дитячій Бібліотеці, в Музеї Літератури України, на конференції вчителів».

Під час першого приїзду Україну, Ганну Черінь було обрано до Спілки письменників України, а у 2002 р. вона стала лауреатом премії «В ім’я добра» ім. Степана Олійника.

Ще кілька разів письменниця відвідувала Україну, в останнє – влітку 2008 р.

В одній із своїх останніх книг – поетичній збірці «Червона ружа» (2014) – Ганна Черінь написала: «За ввесь час видала 49 книжок – прози, лірики, гумору, дитячих книжок, тревелогів, крім того – 6 книжок про мою творчість і 46 музичних творів на мої слова».

Загалом, книги Ганни Черінь видавалися у Німеччині, США, Канаді, Аргентині та Україні. Крім того, її твори протягом десятиліть публікувалися у закордонних українських періодичних виданнях, таких як «Земля», «Мітла», «Веселка», «Жіночий світ», «Нові дні», «Новий шлях», «Свобода», «Народна воля», «Наше життя», «Америка» та ін.

Ганна Черінь –  талановита письменниця, щира патріотка України. Всі свої книги вона присвячувала Україні, видавала власним коштом і дарувала українським читачам.

Категорія: Оголошення | Переглядів: 35 | Додав: AdministratoR | Теги: свята, письменники, Книги | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]