07:56
Перлина Чернігівщини - дендропарк "Тростянець"

18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Існує Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Станом на 2023 до нього внесено 1 157 пам'яток зі 167 країн світу. Найбільш пам’яток до цього списку внесли Італія (58), Китай (56) та Німеччина (51).

Прапор ЮНЕСКО

В 2023р. в цей список входило 8 об’єктів України.  Це собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, Ансамбль історичного центру Львова, Букові праліси Карпат,  Дерев'яні церкви карпатського регіону та ін.

В 2023р. в цей список внесено Історичний центр Одеси. В зв’язку з ворожими обстрілами цей об’єкт входить також до Списку всесвітньої спадщини, що знаходяться під загрозою.

Станом на 2021р. Україна пропонує внести до Списку всесвітньої спадщини ще 17 об’єктів. Це питання на розгляді.

В Україні дуже багато об’єктів, які можна без сумніву вважати всесвітньою спадщиною. І хай вони поки не в тому поважному списку, але їх значення та унікальність не стають меншими.

Сьогодні розповімо про одне з таких місць. Воно відомо менше, ніж, наприклад, Асканія-Нова, але заслуговує на те, щоб про нього дізнатися більше. Війна зараз заважає нам здійснювати цікаві подорожі, але ми сподіваємось на краще.

Отже, прямуємо до дендрологічного парку «Тростянець». Цього року парк відзначає своє 190-річчя.

«Тростяне́ць» — дендрологічний парк загальнодержавного значення в Україні, пам'ятка садово-паркового мистецтва середини XIX століття. (Не плутати з Тростянецьким парком, розташованим в місті Тростянець Сумської області).

Парк «Тростянець» знаходиться у південно-східній частині Чернігівської області, в селищі Тростянець Ічнянського району, його площа становить 204,7 га. Навколо нього простягаються лісозахисні смуги площею близько 350 га. Біля 10 гектарів займають ставки - Безіменний, Лебединий, Куциха і Великий.

З 2004 року парк має статус «Національне надбання України».

Тростянецький дендропарк є справжнім музеєм природи, в якому відчувається дух минулих століть, він вважається одним з найкрасивіших та видатних ландшафтних парків України і належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Парк вирізняється оригінальною особливістю композиційної побудови, оскільки ззовні – це просто лісовий масив, а всередині – ціла "гірська" країна з горбами та озерами.

План парку був створений садівниками з Петергофа братами Євстигнєєвими.

Дендропарк «Тростянець» був створений завдяки зусиллям і коштам І. М. Скоропадського.

Іван Михайлович Скоропадський (1805–1887) – український меценат, громадський діяч та дід останнього гетьмана України  Павла Петровича Скоропадського. І.М. Скоропадський засновував освітні заклади, опікувався освітою простих селян та активно виступав за скасування кріпацтва. Він був шанованим чоловік, як серед видатних особистостей, що постійно приїжджали до нього гостювати, так і серед звичайних людей, через що його маєток і велетенський парк охороняв усього один сторож.

Іван Михайлович Скоропадський

На початку XIX століття територія, на якій виник парк, була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, що розсікалась численними незалісненими заболоченими балками.

В 1833р. поблизу струмка Тростянець Іван Скоропадський спорудив садибу, яка включала великий дерев'яний будинок із баштами та чотири флігелі. Струмок був використаний для створення системи ставків. Спочатку шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став довжиною в один кілометр. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З обох сторін від нього було створено два менших за розмірами ставка — Лебединий і Куциха, з якими загальна водна поверхня парку перевищила 10 га.

У 1834 році по берегах ставків на площі майже 20 га були зроблені перші посадки деревних рослин - ялини європейської, тополі та інших місцевих видів. Згодом почали висаджувати також саджанці берези, липи, клена, дубу. Ці рослини з часом практично повністю загинули, крім тих, які були висаджені безпосередньо біля води.

Такі результати перших посадок спонукали Скоропадського до створення власного розсадника на території парку. У балці Богівщина в значній кількості почали вирощувати посадковий матеріал як місцевих видів, так і завезених з інших районів. За наявності достатньої кількості посадкового матеріалу посадки почали здійснювати великими суцільними ділянками, які межували із сінокосними галявинами. Це дало досить позитивні результати.

Наприкінці першої половини XIX століття в насадження почали вводити екзотичні види, саджанці яких доставляли із Риги, Петербурга, Парижа, Києва, Нікітського ботанічного саду, акліматизаційного саду Каразіна та інших місць. Не всі вони приживались у нових умовах. Тому довелось шукати нових засобів акліматизації рослин. Почали здійснювати щеплення екзотичних рослин на місцевих видах - південних дубів на місцевому дубі, кедра сибірського - на сосні звичайній тощо. Це дало позитивні результати: паркові насадження почали швидко збагачуватись новими оригінальними формами з незвичайними декоративними властивостями.

Незвичайний стовбур ялинки

Одночасно з розвитком паркових ландшафтів виникла необхідність створення захисних насаджень шляхом заліснення степових ділянок за межами паркової території. Насадження розміщувались смугами чи компактними галявинами навкруги парку на відстані до 2 км від нього, створюючи захисну зону в напрямку вітрів. Як правило, у більшості цих насаджень домінував якийсь один вид, наприклад сосна, береза, ялина, дуб, але були і змішані насадження, де до місцевих видів додавались екзоти, запас саджанців яких створювався у розсаднику. Так площу захисних насаджень було доведено до 155 га, з яких 100 га займали хвойні види.

План парку був створений садівниками з Петергофа братами Євстигнєєвими. З 1858 року почався новий етап у будівництві Тростянецького парку — перетворення рівнинної місцевості на рельєфний ландшафт на 30 га по обох боках від Великого ставу. Ця робота тривала майже 30 років.

Лавка для відпочинку зроблена з пенька дерева

У 1886 році було проведено першу інвентаризацію насаджень парку і складено топографічний план. За її підсумками площа парку становила 170 га, видовий склад налічував 623 види та форми. На цей період ландшафт парку був практично сформований: захисні насадження займали площу 180 га, формування рельєфу на території парку закінчено, прокладено доріжки, встановлено кам'яні та дерев'яні лави й альтанки, скульптури, побудовані малі архітектурні форми, греблі та мости.

Кам’яна скифська баба. Їх було в парку 4, збереглося 2. 

З кінця XIX століття в історії дендропарку починається період повного занепаду, спричиненого смертю Івана Скоропадського в 1887 році і відомими суспільно-політичними подіями початку і середини XX століття.

У січні 1918 року садибу було зруйновано й упродовж майже двох десятиліть парк був у віданні створеного у Тростянці тваринницького радгоспу. Тільки у 1938р. головна частина парку була виділена в самостійну господарську одиницю і підпорядкована безпосередньо Наркомзему УРСР. В 1940 році парк став державним заповідником. Цього ж року заповіднику було додано 30 га орної землі для створення розсадника і колекційної ділянки.

Але почалася Друга світова війна, і парк знову зазнав значних збитків.

Інвентаризація насаджень парку 1948 року виявила тільки 391 вид і форму рослин, тобто майже удвічі менше, ніж 60 років тому.

У 1951 році  парк був переданий Академії наук УРСР, і в його історії почався якісно новий період. Парк стає науково-дослідницькою установою, де вивчаються питання інтродукції та акліматизації рослин, реконструкції та відновлення паркових ландшафтів, розмноження рослин і проводиться ефективна культурно-просвітницька робота. В Тростянці на площі 11,4 га створюється арборетум – тобто парк, де у відкритому грунті культивуються майже тисячна колекція деревних рослин.

Сьогодні парк має досить серйозні проблеми. Це зміни видового складу насаджень. Спостерігається збільшення місцевої рослинності за рахунок фізичного старіння та загибелі екзотичних та інтродукованих рослин та самозасіву місцевими видами. Існує проблема відновлення та реконструкція ландшафтів, що є типовою практично для всіх старовинних парків. Це також пов’язано зі старінням та загибеллю висаджених свого часу рослин. Така тенденція стає загрозливою.

Але парк зберігає своє наукове та культурне значення, його краєвиди тішать око та лікують душу.

Зараз флора Тростянецького дендропарку налічує біля 500 видів дерев та кущів, серед них — кілька екзотів віком до 180 років, серед них рідкісні смерека Фразера, смерека каліфорнійська, ялина канадська, туя велетенська. Збільшилась і  колекція листяних дерев, зокрема дубів — понад 15 видів, кленів — понад 20, лип — 9. Також в парку росте понад 250 видів квітів.

Тростянецький дендрологічний парк — одне з небагатьох місць України, де випадково зберіглося поховання колишнього володаря парку — Івана Скоропадського. Іван Михайлович 54 роки свого життя присвятив створенню свого саду (саме так він називав Тростянецький дендропарк). Він заповів поховати його на улюбленій ділянці і незадовго до смерті замовив мармуровий надгробний пам’ятник у вигляді янгола.

Сьогодні на могилі зберігся лише постамент зі зверненням -  «Любезный прохожий! Сад, в котором ты гуляешь, насажен мною. Он служил мне утешением в моей жизни. Если ты заметишь беспорядок, ведущий к уничтожению его, то скажи об этом хозяину сада: ты сделаешь доброе дело».

Одним із найцікавіших об’єктів парку є велика туя у формі піраміди,  в середину якої можна зайти. Загалом дендропарк Тростянець вражає своєю природою, він виконаний в англійському стилі, що робить його максимально наближеним до реальної природи. Навіть доріжки парку мають максимально природний вигляд, немов лісові стежки. Скоропадський принципово не хотів вимощувати доріжки бруківкою, хоча фундамент під ними все-таки є.

В парку є колона смутку “Розбита надія”. Можливо, це була данина моді. Але існує думка, що таким чином Іван Михайлович увічнив скорботу за своїми сестрами і братом, які померли у віці 16-27 років. Розповідають й іншу версію. Дружина І.М. Скоропадського Єлизавета Петрівна Тарновська не бажала жити в селі, вона лише влітку приїздила в маєток. Їх шлюб проіснував лише 10 років. Отож, Іван Михайлович створював парк без коханої. Кажуть, що Скоропадський часто сумував біля колони “Розбитих надій”...

На ставках живуть майже ручні лебеді. Парк виглядає дуже красиво восени,  коли листя палахкотить всіма відтінками від зеленого, жовтого і до червоного. Навесні він теж зачаровує цвітінням дерев та кущів. Влітку мандрівника зустрічають різні квіти та прохолода ставків і листя. 

Лебеді на ставу

Ось така природна перлина є в нашій країні.

Категорія: Масові заходи | Переглядів: 76 | Додав: AdministratoR | Теги: дендропарк Тростянець, день пам’яток, центральна бібліотека Бахмут | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]