Є в світі дуже дрібні комахи, завдовжки всього 1,5-2 мм. Вони пересуваються короткими стрибками, літають погано. Ноги та хоботок довгі та тонкі. 

Але, не дивлячись на такі маленькі розміри, шкоди людству вони завдають значної. 

Щорічно в світі реєструється 350-500 мільйонів випадків зараження дуже небезпечною хворобою - малярією, з них до 3 мільйонів закінчуються летально. І цю хворобу передають саме ці дрібні комахи - москіти.

Це довів ще у 1897р. британський доктор сер Рональд Росс. Йому вдалося встановити, що жіночі особини комарів передають малярію між людьми. 

Сер Рональд Росса - індійський лікар і паразитолог шотландського походження, він відкрив переносника малярії – москітів роду Anopheles.

Рональд Росс

Сер Рональд Росса - індійський лікар і паразитолог шотландського походження, він відкрив переносника малярії – москитів роду Anopheles.

Взагалі самці  москітів живляться соком рослин та падю попелиць, але самицям потрібно живитись кров'ю, щоб дозріли яйця. Саме самиці становлять загрозу, бо кусаючи хвору людину, вони передають цю інфекцію здоровим людям.

До вивчення причини малярії сера Рональда Росса спонукало поширення цієї хвороби в Індії, де він працював і проводив свої дослідження. У 1897 році вчений експериментально довів, що малярія передається саме при укусах комарів. За це відкриття в 1902 році Росс став лауреатом Нобелівської премії з фізіології і медицині і на згадку про це запропонував щорічно відзначати Всесвітній день москіта 20 вересня.

І не тому, що москіти такі визначні комахи, а тому, щоб поширити знання про їх небезпеку для людей.

Багато хто плутається, комарі чи москіти, та між ними є суттєві відмінності. Вони стосуються ареалів поширення, способу життя, біології цих комах, а також шкоди для людини чи тварин.

     Москіт                                     Комар

Москіти (Phlebotominae) – підродина довговусих двокрилих комах комплексу гнусу. Поширені переважно в тропіках і субтропіках.

Назва "москіти" походить від іспанської mosca — муха, та від латинської musca — муха. Це спільна назва чотирьох родів двокрилих кровосисних комах родини метеликових. Розмір — 1,5-2 мм, рідко перевищує 3 мм, колір варіює від майже білого до майже чорного; швидкість польоту звичайно не перевищує 1 м/с.

Москіти відносятьс до кровоссущих комах. Вони дуже люблять тепло. Відомо близько 300 видів москітів, які широко поширені у всіх країнах зі спекотним кліматом. У Середній Азії, на півдні України, у Криму, на Кавказі їх особливо багато в суху жарку пору року. У тропіках москіти активні весь рік. Місця їх проживання: скупчення сміття, нори гризунів і простори під підлогою. Природні притулки москітів – дупла дерев, гнізда птахів і різного роду печери. Багато видів москітів живуть в пустинях, далеко від поселень людей.

На відміну від комарів, личинки москітів розвиваються у вологому ґрунті, а не в воді.

Більшість москітів активні в сутінках та вночі. На відміну від комарів, літають практично безшумно.

Яйця відкладають у вологих місцях серед гниючих решток рослин.

Перед укусом самка робить по жертві декілька стрибків у пошуках «слабкого місця».

На людину москіти нападають  ввечері, як правило, поза її житлом. Москіти дуже настирливі. У теплу пору вони можуть позбавити людей спокою і сну. Біль, свербіж і пухирі, які виникають при укусах, не дуже приємні для людини. Втрата апетиту, порушення сну і підвищена температура тіла – ось ознаки багаторазових укусів цих комах.

Токсичні речовини, що містяться в слині москітів, при повторних укусах викликають особливий вид дерматиту, що зудить – флеботодермій (від латинського слова flebotomus – москіт). Однак небезпеки для життя людини це захворювання не представляє.

Від укусів цих комах може виникнути так звана ендемічна багатоформна кропив’янка. На кистях, шкірі обличчя, щиколотці і в інших місцях з’являються пухирі, які зудять. Ці пухирі – рожевого кольору (іноді з рідиною), зникають через 1-2 місяця. Для полегшення стану хворих, їм рекомендуються: спокій, прохолодний душ, перебування в прохолодному приміщенні з кондиціонером. Місцево застосовують зменшуючі свербіння креми і примочки.

Захистом від москітів служать вікна та двері, затягнуті сіткою. Також для захисту від цих комах використовують пологи і застосовують репеленти.

Детальніше про хвороби, які переносять москити, можна прочитати за посиланням https:/www.bsmu.edu.ua/blog/moskiti-ta-infekczi%D1%97-u-lyudini//blog/moskiti-ta-infekczi%D1%97-u-lyudini/

Заходи, присвячені Всесвітньому дню москіта, щорічно організовує Лондонська школа гігієни і тропічної медицини вже більше 100 років.

Цікавий факт - співробітники Лондонської школи гігієни і тропічної медицини дослідили, що рухає комарами і чому вони кусають одних людей більше, ніж інших.

Вчені взяли за основу відомі дані про те, що комах приваблює запах тіла, і дослідним шляхом спробували з'ясувати, як реагують комарі на людей зі схожим і різним набором генів, пише  видання "Моя планета".

В ході дослідів комарам було дозволено покусати 18 ідентичних та 19 неідентичних пар близнюків. Кожна пара одночасно просувала руки в Y-подібну аеродинамічну трубу, в кінці якої в резервуарі перебували комахи у великій кількості. Далі вчені спостерігали, як комарі атакують руку кожного з близнюків.

Як і припускали дослідники, комарі кусали ідентичних близнюків з однаковою прудкістю - їх рій розподілявся рівномірно по руках одного і другого учасника, що володіють однаковими генотипами. А результати для неідентичних близнюків, які володіють різною сукупністю генів, відрізнялися: комарі розподілялися по їх руках нерівномірно, явно віддаючи перевагу комусь одному.

На думку дослідників, результати їх експериментів говорять про те, що привабливість людини для комарів обумовлюється спадкоємними генами, що відповідають за запах тіла. Надалі вони сподіваються з'ясувати, які саме гени, залучені в цей процес, що в майбутньому допоможе розробити нові способи боротьби з комарами, які є переносниками небезпечних хвороб.

"Це інтригуюче відкриття та перший випадок, коли був продемонстрований взаємозв'язок генетичних факторів і укусів комарів, - прокоментував дослідження колег доктор Девід Вітмен, викладач Ліверпульської школи тропічної медицини. - Однак потрібні масштабні дослідження, які зможуть оцінити, наскільки актуальні отримані дані і чи діють вони за межами лабораторії, де мають місце інші фактори".

Тож бережіть себе і своїх близьких від цих небезпечних комах, і будьте здорові!