До 140-річчя від дня народження (1884 -1958)

7 липня відзначається  день народження Ліона Фейхтвангера (1884-1958) – німецького письменника єврейського походження. Народився в ортодоксальній єврейській сім'ї, син фабриканта, небіж філософа Макса Шеллера. Вивчав германістику, філософію й антропологію у Берліні та Мюнхені, опанував латину санскрит, давньогрецьку, давньоєврейську, англійську та французьку мови. Доктор філософії з 1907 р. Театральний критик, драматург, співпрацював з Б. Брехтом. У 1933 р. Фейхтванґера позбавили німецького громадянства, нацисти спалювали його книги. Письменник емігрував у Францію. У 1937 р. відвідав СРСР. Після окупації Франції гітлерівцями Фейхтванґер був заарештований, проте у вересні 1940 р. йому разом із дружиною Мартою поталанило втекти і пішки подолати Піренеї. З Іспанії за фальшивими паспортами вони потрапили у Португалію, звідки на грецькому пароплаві прибули у Нью-Йорк. Будучи досить заможним, Фейхтванґер збудував справжній замок в одній із мальовничих місцин Каліфорнії, на узбережжі океану, де й провів решту життя.

Свою літературну діяльність Фейхтвангер почав з  книги «Самотні» (1901 р.), в якій було два оповідання, філологічні дослідження та театральні рецензії. Потім  Фейхтвангер пише два томи «Маленьких драм» і роман «Глиняний бог».

В роки війни Фейхтвангер багато працював над п’єсою «Воррен Гастінгс» (1916) і начерками роману «Єврей Зюсс» (1918). У листопаді 1918 письменник став свідком революції в Баварії. Усе пережите і побачене автор відобразив в драматичному романі «Тисяча дев’ятсот вісімнадцятий рік» (1920). У 1922 Фейхтвангер у співавторстві з Б. Брехтом опублікував п’єсу «Едуард ІІ».

Другий роман Фейхтвангера — «Єврей Зюсс» (написаний між 1920/22). Це улюблений роман письменника, однак для нього довго не знаходилося видавця, і тому третій роман Фейхтвангера — «Потворна герцогиня» (1923), дія якого відноситься до 14 ст., вийшов раніше, був добре прийнятий критиками і відкрив шлях «Євреєві Зюссу».

Також Фейхтвангер був і талановитим новелістом. У 1930 у Берліні була опублікована перша збірка оповідань письменника «Синя сорочка з Ітаки». Пізніше багато його оповідань («Оповідання про фізіолога доктора Б.» (1934), «Вірний Петер» (1946), «Парі» (1946) та ін.) друкувалися в періодиці та виходили окремими книгами.

Романи трилогії «Зала очікування»: «Успіх», «Родина Опперман» та «Вигнання», (1930 -1939) об’єднані антифашистською тематикою. В «Успіху» описані перші кроки фашистів, «Родина Опперман» розповідає про прихід фашистів до влади, «Вигнання» розповідає про долю німецьких емігрантів.

У 1930-і рр. остаточно склалася концепція «фейхтвангерівського історичного роману» — насамперед роману про сучасність. Роман «Родина Опперман», написаний у 1933, в якому використаний характерний прийом літератури 20 століття — розкриття трагедії суспільства через опис трагедії однієї родини.

У 1932—1942 р. виходить у світ трилогія Фейхтвангера «Йосип»: романи «Юдейська війна» (1932), «Сини» (1935) і «Настане день» (1942), головний герой якої — давньоримський історик і письменник Йосип Флавій.

До 125-річчя з дня смерті іспанського художника Франсиско Гойї Фейхтвангер написав роман «Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» (1951). Особливістю побудови твору є те, що кожна глава закінчується білими віршами, у рядках яких міститься ідея даної глави і своєрідний висновок з неї. У 1953 у світ вийшов роман «Мудрість дивака, або Смерть і перетворення Жана-Жака Руссо». Роман «Іспанська балада» (або «Єврейка з Толедо») присвячений подіям 12 століття, часу хрестових походів, Реконкісти.

У 1953 Фейхтвангеру була присуджена Національна премія уряду НДР.

Фейхтвангер започаткував жанр  інтелектуального історичного роману. «Я ніколи не збирався зображати історію заради неї самої», – говорив письменник. У своїх творах він бачив і зображував зіткнення ідей, боротьбу за них, і наслідки, що глибоко впливали на соціальні конфлікти сучасного  суспільства. Ліон Фейхтвангер – один з тих німецькомовних авторів, чиїми творами зачитуються у всьому світі.