Канюк звичайний в небі Хмельниччини

Більшість з нас, коли мова заходить про хижих птахів, уявляють собі орла або шуліку. Але хижих птахів набагато більше, вони різні за розмірами, за місцями проживання, повадками, харчовим раціоном тощо.

Хижих птахів в світі близько 270 видів. Це орли, шуліки, яструби, сови, соколи та ін. До хижих птахів відносяться також канюки.

15 березня в світі відзначається День канюків. Його ще називають День стерв'ятників. Хоча канюк харчується переважно здобиччю, на яку полює сам. Лише іноді, за нестачі корму, може поїдати падаль.

Канюки - це різновид яструбів, лат. – buteo.  Це яструби середнього і великого розміру з широкими крилами, що ідеально підходять для ширяння в теплових потоках.

Канюки в нашій країні представлені трьома видами - канюк звичайний, канюк – зимняк, канюк степовий, або курганник.  Канюк у різних регіонах країни осілий, кочовий або перелітний птах. Хоча протягом останніх двох десятиліть в Україні канюк став звичайним зимуючим птахом північних, центральних, західних та південних областей. На території країни зимує 30-70 тис. канюків.

                                          Канюк зимняк

Каню́ки -  найчисельніші хижі птахи України.  Вони мають розмах крил 110—130 сантиметрів і довжину тіла 51—57 сантиметрів.

Свою назву птах отримав через звуки, які подає під час польоту. Голос канюка тонкий, тужливий, нагадує квиління або скиглення, яке починається голосніше та з вищої ноти і завмирає на нижчій. Іноді нагадує нявкання кішки. У народі кажуть,  птах "канючить".

У старослов'янській мові назва канюк існувало у варіанті «kanja». Можливо, слово «канюк» початково звучало як «КАНУК» і було пов'язане з старослов'янською «канути» в значенні «падати». Падіння на свою жертву - характерна риса поведінки канюків під час полювання.

Канюк на полюванні - складає крила і падає на здобич. Хмельниччина

До слова, за народним переказом, назва міста Канів, що на Черкащині, походить від назви цього птаха.

У канюків напрочуд різноманітне оперення. Більшість особин коричневі та з сильними плямами, але деякі майже білі.

Канюк веде досить відкритий спосіб життя й через те дуже помітний: і коли взимку сидить на присідах у відкритих місцях, і коли полює над луками та полями; легко побачити й велике гніздо канюка, яке завжди розташоване на дереві — у лісі, парку чи посадці.

Канюк на стовбурі дерева в саду виглядає здобич, Хмельниччина

Оселяються канюки у великих масивах лісу і в маленьких лісах (байрачного, типу) та гаях. Охоче гніздиться поблизу лісових боліт, вологих долин і в заплавних лісах.

Канюк харчується переважно мишами та плазунами. Хоча список тварин, яких він поїдає, такий великий, а тварини, які належать до списку, такі різноманітні, що канюка звичайного можна вважати поліфагом. Взагалі є досить пластичним у пристосуванні до умов здобування поживи і легко змінює один вид корму на інший.

Але все-таки більшу частину їжі канюка складають мишовидні та інші гризуни, тому однією з назв птаха є назва мишоїд.

Канюки здобувають корм в лісі, в прилеглій до лісів відкритій місцевості — на узліссях, порубках, на лісових галявинах і болотах, на луках і ланах, у Карпатах на полонинах, підіймаючись до висоти 1300—1500 м над р. м., а в Криму — на яйлі.

Розміри мисливської ділянки канюка досить різні. Звичайно гніздова ділянка належить до мисливської, і тоді він полює навколо гнізда в радіусі до 3 км. При полюванні у відкритій місцевості низько облітає свою мисливську ділянку, повільно ширяючі над нею великими кругами і виглядаючи тварин. У лісі часто ховається на деревах, на пнях або землі, подовгу очікуючи зручного випадку для нападу на здобич. Іноді шукає тварин (комах, жаб, ящірок),  ходячі по землі, причому може проходити до 200 м і більше. На здобич, яку помітив на землі, кидається надзвичайно спритно, з напіврозпущеними крилами. При поїданні тварин роздирає їх або ковтає цілком.

Канюки створюють постійні пари. Гніздо будують досить тривалий час обидва птахи пари, але більше самка, яка далі подовгу сидить у збудованому гнізді ще до початку відкладання яєць.

Якщо птахів тривожити під час будування гнізда, вони часто кидають його і починають десь недалеко будувати нове. Гілки та інші матеріали для гнізда вони приносять звичайно в лапах. У гніздах канюка, як і в гніздах деяких інших хижих птахів, на краях верхньої частини гнізда і в лотку постійно є гілочки дерев з молодими зеленими листками (дуба, ліщини, берези, клена, бука тощо) або з сосновою хвоєю.

Свіжі гілки із зеленим листям птахи приносять у гніздо і тоді, коли в ньому вже є кладка, пізніше пташенята.

Гніздо пара птахів використовує кілька років, тому вона сягає значних розмірів. В основі старих гнізд іноді влаштовують свої гнізда горобці польові; серед гілок одного з гнізд було знайдено гніздо з кладкою горихвістки звичайної та ще й з яйцем зозулі.

Насиджує кладку переважно самка, самець сидить мало. Однак він приносить корм самиці, що насиджує, а в перші дні після появи пташенят — усій сім'ї. Пізніше поживу здобувають обидва батьки, але ще довго самець передає різних тварин, яких він приносить, самці і вже вона годує пташенят.

Канюки – дуже корисні птахи, оскільки вони переважно харчуються гризунами. Під час вигодовування пташенят пара канюків знищує в день з десяток мишей, а за літо - до 1000 гризунів. Недаремно канюка ще називають охоронцем полів.

Але, як всі хижі птахи, канюки страждають від переслідувань з боку селян та мисливців. Попри те, що цей птах полює здебільшого на гризунів, його незаслужено звинувачують у викраденні курей і люто винищують екологічно- несвідомими людьми. Хоча відстрілювання хижих птахів заборонене законом.

Іншими загрозливими факторами є зменшення кількості мишоподібних гризунів, через застосування хімікатів, що позбавляє канюків поживи та спричиняє загибель птахів, гибель птахів від зіткнення з ЛЕП, автомобілями та антенами. Для збереження виду необхідна заборона використання пестицидів, створення умов придатних для гніздування канюків, заборона полювання на цих птахів, та проведення просвітницької роботи серед населення.  Бо зникнення цих птахів може мати каскадні негативні впливи на екосистеми та здоров'я людини.

Ще один фактор – знищення лісів, високих дерев, на яких канюки будують гнізда та з яких полюють.

Канюк звичайний перебуває під захистом Бернської та Боннської конвенцій, Конвенції CITES, а також ряду регіональний червоних списків України.

Цікаві факти:

1. Канюк по швидкості поступається соколу, по силі орлу, не вміє полювати з такою швидкістю як яструб. Але кружляючи на висоті в 50 метрів хижак добре бачить полівку, в одну мить падає на неї, склавши крила.

2. Канюк вважає своєю індивідуальною ділянкою повітряний простір до відмітки 240 м над власною територією. Він проганяє птахів, що спускаються нижче за цю невидиму межу. На птахів, що літають вище, канюк не звертає уваги.

3. Канюки, змагаючись за здобич, замість того щоб битися, приймають різноманітні загрозливі пози. Одна з поз, для якої характерні розпростерті над здобиччю крила і підведений тулуб, має назву „Поза ангела". Претендент, що відмовляється від подальшого з'ясування стосунків, лягає на бік і злегка підводить крила.

4. Живе канюк звичайний у середньому у природних умовах 26 років, у неволі близько 30 років.

5. В 2017р. канюк звичайний став символом року. 

Цікавий кадр - зверху канюк звичайний, нижче - дрізд чикотень