Михайло Коцюбинський увійшов до української літератури як один із найкращих стилістів і майстрів української художньої прози. 

Майбутній письменник народився у Вінниці, 17 вересня 1864 року. Родина Коцюбинських — середньостатистична на ті часи. Батько Михайла був дрібним службовцем, та, за багатьма переказами, людиною з неспокійною та запальною вдачею. Мати займалася вихованням Михайла, була надзвичайно уважною до нього. 

Навчався Михайло Коцюбинський у Шаргородському духовному училищі. Уже тоді, майбутній письменник цікавиться українською літературою, зокрема творами Тараса Шевченка та Марко Вовчок. Уже після завершення навчання, Михайло видає свої перші твори, які критики сприймають не надто схвально.

Пізніше, Коцюбинський працював на посаді домашнього вчителя, та паралельно займався літературною діяльністю. В 1890-х роках, письменник приєднується до Братства тарасівців, підтримуючи ліберально-просвітницькі ідеї. Це і стало початком активної громадської діяльності Михайла. Також важливо зауважити, що Коцюбинський мав досвід і в журналістиці: тривалий час працював у газеті «Волинь».

М. Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано – брався за поезію, переклади, нариси, та швидко його справжнім покликанням стає художня проза. Дослідники творчості письменника називають Коцюбинського майстром психологічної прози, імпресіоністом у літературі, який в останніх новелах доповнив свій характерний стиль елементами неоромантизму. А ще Коцюбинського називають Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе він любив життя, сонце, квіти і дітей.

Літературний доробок Михайла Коцюбинського становить більше п'ятдесяти творів.

Починав Коцюбинський з талановитих дитячих оповідань, як-от "Ялинка" (1891), "Маленький грішник" (1893), їх змінили психологічні новели на кшталт "Цвіт яблуні", "Intermezzo" та повісті "Fata morgana", "Тіні забутих предків". Творчість письменника — це акцент на почуттях героїв, зображення місцевого колориту і характерів, роздуми над питаннями життя і смерті, вибором між особистими переживаннями і суспільним обов’язком. Один з лейтмотивів — невіддільність людини від природи.

Михайло Коцюбинський любив багато подорожувати. Одним із його найулюбленіших місць для подорожей стала Галичина. Цікаво, що найвідоміший твір письменника – “Тіні забутих предків” – був написаний під враженням після чергових відвідин Гуцульщини. До речі, за сюжетом цього твору Сергій Параджанов створив однойменний фільм, що став шедевром у світовій кіноіндустрії. Крім фільму Параджанова, за мотивами творів Коцюбинського було знято декілька кінострічок: “Навздогін за долею”, “Фата моргана”, “Кривавий світанок”, “Дорогою ціною” та інші. А фільм “Родина Коцюбинських” присвячений останнім рокам життя та творчості видатного письменника.

М. Коцюбинському доводилося лікуватися за межами України, зокрема в Італії, на острові Кіпрі. На місцевому матеріалі він написав оповідання «Для загального добра», «Відьма», «В путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами». Після Італії «Лист», «Подарунок на іменіни».

Після повернення з подорожі по Європі М.Коцюбинський пише оповідання  «В дорозі», «Коні не винні», новели «Intermezzo», «Persona grata», повість «Fata morgana».

Маловідомий М.Коцюбинський:

• Відомі критики не схвально оцінили перший твір Коцюбинського, «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма». Дехто навіть радив письменнику облишити літературну кар’єру.

● За характером, Михайло Коцюбинський був надзвичайно педантичним та акуратним у всьому. Ще за часів навчання в гімназії, він не міг дозволити собі вийти з дому в нечищених черевиках чи брудному одязі.
●  Коцюбинський був натурою романтичною, але не зберігав вірність своїй дружині. Останні 10 років життя він був закоханим в іншу, молодшу за нього на 16 років, жінку. Михайло написав їй понад 300 листів.
 

● Натхнення для своїх творів Коцюбинський брав із навколишньої природи. Найбільше любив сонячні дні, багато часу проводив на свіжому повітрі. У творах письменника чимало описів рослин, квітів.

● Михайло знав 9 мов — українську, французьку, польську, російську, італійську, румунську, татарську, циганську, турецьку. 

Наприкінці січня 1912 року М. Коцюбинський тяжко захворів і 25 квітня 1913 року помер. Поховано Михайла Михайловича Коцюбинського в Чернігові.