12 липня у світі відзначають День подяки коровам. Справді, людство багато чим завдячує цим тваринам: протягом тисячоліть корова забезпечувала добробут сім'ї, даючи молоко, м’ясо та шкіру, а биків використовували як тяглову силу.

У багатьох народів задовго до появи грошей вартість обчислювалася в коровах. На теренах України поважне ставлення до корів почало змінюватися не так давно — лише за останні десятиліття корова перестала бути запорукою виживання та символом достатку. Але образ корови/бика міцно увійшов у культуру. Проте хоч корова не належить до екзотичних тварин, їй є чим здивувати.

●Люди приручили корів приблизно 8 тис. років тому.

●Наразі за чисельністю популяції серед ссавців корови займають друге місце на Землі, поступаючись лише людям.

●Загалом у світі налічується приблизно півтора мільярда корів. В одній лише Австралії їх майже вдвічі більше, ніж людей.

●У наш час корови поширені на всіх материках, крім Антарктиди. 

●Сумарна вага корів і биків перевищує вагу людства втричі.

●Корова вважається найбільшою та найпродуктивнішою свійською твариною.

●На думку ООН корови завдають екології Землі більше шкоди, ніж автомобілі чи літаки: корови так чи інакше пов'язані з виділенням 18 % усіх парникових газів у світі. Одні тільки коров'ячі гази та гній відповідальні більш ніж за третину парникового газу — метану, який нагріває Землю у 20 разів швидше, ніж вуглекислий газ.

●Найдорожчим м'ясом у світі вважається мармурове, що отримується з корів Вагіу. Водяться вони лише в Японії, неподалік від містечка Кобе, де до них ставляться дуже шанобливо. Тут корів годують найкращими травами, обтирають саке та навіть пригощають пивом.

●Останнім часом у деяких країнах стає популярним розведення карликових корів — вони в дорослому віці в холці дістають людині до пояса.

●Стати жуйною твариною корів змусила еволюція. Бики та корови не могли дуже швидко бігати та не мали ікол чи пазурів, аби захищатися, тому в них розвинувся особливий спосіб вживання їжі: швидко схопити, проковтнути, втекти, а прожувати потім — у спокійній обстановці.

●Корова спершу захоплює траву до рота язиком, а тоді відкушує зубами (а може захоплювати траву язиком і водночас ковтати).

●За хвилину корова здатна зробити приблизно 100 жувальних рухів. «Коров’ячий» спосіб жування має особливу назву — «ремигати».

●За день корова може спожити 50 л їжі й до 40 л води.

●У Середньовічній Європі корів могли судити так само, як людей — скажімо, за напад.

●В Індії корів шанують як священних тварин: вживання яловичини та навіть забій корів в індуїзмі є табу, завдяки якому виник фразеологізм «священна корова» — той, хто має правовий імунітет. Але популярного у туристів індійському штату Гоа це майже не стосується, оскільки основну масу його населення становлять християни, а не індуїсти.

●У сучасному світі вбивство корови може прирівнюватися до вбивства людини, наприклад, за кубинським законодавством.

●На носі кожної корови є візерунок, такий же унікальний, як відбиток пальця в людей. У США це давно використовується для пошуку зниклих або вкрадених корів.

●Корови не розрізняють кольорів, тому стереотип про агресивність биків, які бачать червоний колір, не має нічого спільного з реальністю. У кориді червоне полотно застосовується винятково для привернення поглядів глядачів, а не бика. Бика ж дратує те, що перед ним махають якоюсь ганчіркою.

●Те, що для людського вуха звучить як один звук «му-у!», насправді залежно від інтонацій може мати 14 різних значень (принаймні стільки вже «розшифрували» науковці).

●Корови спостережливі та здатні вчитися на чужих помилках. Наприклад, якщо одну представницю стада вдарить струмом, коли вона доторкнеться до огорожі, більше ніхто з її родичів до цього місця не поткнеться — всі будуть триматися від нього подалі.

●Корови здатні любити, у них є близькі друзі, ніжність до яких виражається в ласкавому взаємному вилизуванні.

●Якщо корова облизує вас язиком, це прояв симпатії.

●Корови — одні з небагатьох тварин, здатних плакати.

●На відміну від більшості тварин, корови запам’ятовують людей на обличчя, а не за запахом і іншими характерними ознаками.

●Корови легко запам’ятовують своє ім’я та слухняно на нього відгукуються. До речі, коли в череді є кілька тезків, вони ніколи не плутають, кого з них кличе пастух — вважається, що корова, котра порушує правила, усвідомлює це, тому розуміє, кого пастух кличе.

●Коров’ячі очі дають їм чудовий огляд, завдяки якому хижакові підкрастися до цих парнокопитних доволі складно.

●Нюх у корів розвинений слабо, а от смак їжі вони визначають добре, оскільки мають приблизно 25 тисяч смакових сосочків. Корова розрізняє солодкий, кислий, солоний і гіркий смаки: гірку їжу вона не їстиме, солону з’їсть неохоче, а ось солодку та кислу з’їсть залюбки.

●Тривалість життя у корів приблизно на чверть довша, ніж у биків — близько 20 років проти 15.

●Вік корови визначається не роками життя, а кількістю отелень. Деякі корови можуть отелитися 18 разів за життя. Зазвичай корова народжує одне теля, хоча зрідка може привести двох і в зовсім рідкісних випадках — трьох.