Одуд - один з найяскравіших птахів нашої країни з природною прикрасою - довгим вузьким дзьобом і чубчиком, що розкривається у вигляді віяла.

Зазвичай птах тримає його складеним, розгортаючи у всій красі при збудженні, здивуванні або переляку. У поєднанні з довгим дзьобом він надає голові спокійно сидячого одуда деяку подібність до молотка, а ще точніше - до крихітної кирки. Саме через цю незвичайну прикрасу німці називають одуда "Wiedhopf" ("широкий чуб"), а в багатьох районах Східної Європи місцеві мешканці звуть його "диким півником".

Місцеві назви: худотут, вудвуд, вудко, вовуд, худко, одітут, (на Закарпатті — попікач).

В народі його ще називали смердюха, смердюх, воняк, гидко, у руки одуда не беруть.

 стук одуда в кут ха­ти — смерть, у вікно чи двері — на мороз або дощ; у людини виросте зоб, якщо дивитися на одуда; крик одуда «Худо тут, худо тут!» проро­кує неврожай, а крик «Буду тут, буду тут!» — урожай.

Латинська назва - Upupa epops - також походить від крику птаха -  up-up-up.

Хоча мало хто зустрічав цього птаха, становише одуду в дикій природі достатньо благополучне. В Червоному списку Міжнародного Союзу Охорони Природи одуд має статус виду з найменшим ризиком, тобто зникнення як біологічному виду йому не загрожує.

В природі одуди мешкають  на луках, пасовищах, в садах та виноградниках,  поруч з деревами та кущами.

Одуд харчується комахами, яких відшукує на землі, швидко бігає та перелітає з місця на місце.

Дзьоб завдовжки 4–5 см, злегка заломлений униз, як витончений "пінцет", яким птах витягає здобич з-під землі чи дерев.

Цікаво, що язик у одуда, на відміну від багатьох інших видів птахів, сильно редукований, тобто недорозвинений, зменшений, бо втратив свої функції в процесі еволюції.

Ззовні самиці  та самці не відрізняються один від одного.

Політ у одуда нешвидкий, нагадує пурхання метелика.

При загрозі, якщо птаху не вдається втекти, може зачаїтися, притиснувшись до землі, розпластавши крила і хвіст і підвівши вгору дзьоб, і буквально розчинитися в барвистій зелені.

Пісня одуда теж особлива. Голос — глухий, злегка горловий крик «ум-ум-ум» або «уд-уд-уд» (звідки птах і отримав свою назву). У разі здивування або переляку одуд видає пронизливий крик «чі-ір».

Герб поселення Армштедт (Німеччина)

До речі, гучне "уп-уп-уп" - не єдині звуки, які витворювані одудом. Він може також голосно шипіти, хрипіти, верещати, нявкати, щебетати. І це притому, що голосові м'язи гортані в одуда практично не розвинені.

Одуд — птах Старого Світу. У Євразії поширений майже всюди, також живе в Африці та на Мадагаскарі.

Гнізда робить в дуплах дерев, норах, тріщинах в камінні.

Одуд, в залежності від широти, осілий, кочівний або перелітний птах. Тобто в одних регіонах птах живе круглий рік, в  Центральній Азії мігрує на південь континенту, європейські птахи відлітають на зиму в Середземномор'є та в Африку.

Цікаво, що одуд - денний птах, але міграція відбувається вночі або в присмерку.

Під час розмноження самець вибирає територію і головним криком приваблює самку. Живуть окремими парами, при наявності сусідів між самцями відбуваються бої, схожі на півнячі бої.

Одуд - дуже «неохайний птах», він ніколи не прибирає послід з гнізда, який поступово скупчується навколо. В період насиджування і годування пташенят у птахів виробляється масляниста рідина, що має різкий неприємний запах.

Юні одуди, навіть залишившись у гнізді без нагляду, вже здатні постояти за себе. Зібравшись до купи, малеча виставляє гузки в бік чужинця, задирає хвости та видає залп рідкого посліду.

Це допомагає птахам уберегтися від дрібних наземних хижаків. Але за це одуд отримав прізвисько "смердючка".

Самка відкладає від 4 до 9 яєць, які насиджу сама, а самець здобуває їй корм.

Банкнота Гамбії номіналом у 50 даласів

Пташенята вилуплюються зовсім безпорадними - сліпими, покритими рідким рудуватим пухом. За кілька днів вони прозрівають і вбираються в друге пухову одежу - густу, рожево-білого кольору.

Пташенят годують обидва батьки.

Харчуються одуди дрібними комахами, їх личинками чи лялечками, павуками, рідше жабами, зміями, ящерками, які знаходить у землі чи деревах.

Іноді одуди виманюють з нірок павуків, обережно торкаючись дзьобом натягненої біля входу мисливської павутини. Введений в оману павук прямую до жертви, що заплуталася в його мережі, але й сам відразу стає здобиччю.

З-за того що язик короткий, недорозвинений, птах не може проковтнути здобич з землі.

Спостерігаючи за трапезою одуда, можна стати свідком кумедних "циркових етюдів". Вивудивши велику "дичину" - вовчка, щипавку, а іноді й скорпіона, - птах не може вбити її, здавлюючи гінкими кінчиками свого "пінцета", тому підкидає, щоб зловити і розчавити більш міцною основою дзьоба. Часом таке "жонглювання" триває довго, аж доки, нарешті, харч не набуде зручного положення. Часом одуду доводиться роздовбувати "броньовані" харчові об'єкти, б'ючи їх об камінь, як це робить його далекий родич - рибалочка.

Одуд у культурі.

Оду спрадавна згадується в різних літературних джерелах, навіть у священних писаннях — Корані та Біблії. У давньогрецькій міфології фракійській цар Терей, син бога війни Ареса і бістонської німфи, був перетворений на одуда після того, як спробував убити своїх дружин.

У інгушів і чеченців до ухвалення ісламу одуд («тушол-котам») вважався священним птахом і символізував богиню весни, родючості й дітонародження Тушолі. Убити одуда можна було лише з дозволу жерця для ритуальних цілей, а його гніздо у дворі вважалося хорошою прикметою.

Пташеня одуду

В арабському Єгипті одуда вважали символом подяки та любові й зображували поруч з дітьми, що піклуються про своїх батьків. У ісламі та іудаїзмі одуд асоціювався з повелителем птахів і звірів царем Соломоном. За легендою саме одуд розповів Соломону про царицю Савську та доставив їй запрошення від царя Соломона.

В Стародавньому Єгипті одуд був священним птахом, його зображення є на стінах пірамід та храмів.

В Старому Заповіті одуд заборонений до вживання в їжу.

У творі великого перського поета суфія Фарідуддіна Аттара «Розмова птахів» одуд символізує вождя людства, пропонуючи птахам відправитися на далекі пошуки їх таємничого Царя Сімурґа, що живе на горі Каф.

В Середньовіччі одуди часто зображалися птахами, що піклуються про своїх старезних батьків. Мабуть, це пов'язано з легендою, що існувала у берберів.

На півдні Марокко одуда вважають люблячим сином. Коли мати померла, він не міг закопати її в землю, а став носити на своїй голові. В результаті мати перетворилася в його чубчик, а удод отримав неприємний запах.

У Самуїла Маршака є переказ чеської народної пісеньки «Незговірливий одуд».

Молдавська поштова марка, 1992 рік

Є інше ставлення до одуду - за бажання стати пташиним богом був покараний Все­вишнім як нахаба: «Бути тобі смердючим одудом. Лети й кричи: «Худо тут!».

Один із батальйонів Армії оборони Ізраїлю має назву «Духіфат», що івритом означає «одуд». З 2008 р. одуд є національним птахом Ізраїлю.

Одуд присутній на гербах міст Армштедт (Німеччина) та міста Куктішкєс (Литва).

Одуд також зображений на банкноті Гамбії номіналом в 50 даласі й на поштових марках багатьох країн світу.

В українському фольклорі також згадується одуд. Згідно з легендою, що існувала на Волині, одуд колись був царем птахів, але захотів стати пташиним богом. Бог за це покарав Одуда, наділивши його чубом на голові і огидним запахом.

На Кавказі існують інші легенди про появу чубчика. У них йдеться про те, що одного разу свекор застав свою невістку за розчісуванням волосся. Від сорому, що її побачили простоволосою, жінка попросила перетворити її на птаха, а гребінь так і залишився увіткненим в її волосся.

В Україні є прикмети, пов'язані з одудом. Стук одуда в кут ха­ти віщує смерть, у вікно чи двері — на мороз або дощ; у людини виросте зоб, якщо дивитися на одуда; крик одуда «Худо тут, худо тут!» проро­кує неврожай, а крик «Буду тут, буду тут!» — урожай.

На честь цього виду птахів також названо астероїд 8586 Епопс, який був відкритий 24 вересня 1960р. групою вчених Паламарської обсерваторії.

Ось такий цікавий птах мешкає поруч з нами.

Пропонуємо також переглянути відео, присвячені одуду за посиланнями:

https://youtu.be/5aC2mfnOw5M Пара одудів, літо 2023р.

https://ebird.org/species/hoopoe - дуже цікаві відео, фото та запис крику одуда.

https://youtu.be/9DSo1M2awC0 про одуда для молодших.