Олег Буцень народився 4 березня 1923 года у Києві.  Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Тільки закінчив десятирічку, як почалася війна. Усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Демобілізувавшись, він вступив на філологічний факультет Київського університету. Після його закінчення працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині, потім — у дитячій редакції Українського радіо, у видавництві „Веселка”. Олег Буцень ще з дитинства писав вірші.

Перші вірші з'явилися у фронтовій пресі, у студентські роки друкувався у газеті. Олег Буцень — перший редактор-упорядник  календаря «Дванадцять місяців», що почав виходити у Дитвидаві з 1958 року. Писав оповідання про дітей і для дітей. Оповідання звучали по радіо.  Друкувалися в журналах «Малятко», «Барвінок». Переважна більшість книжок Олега Буценя випущена видавництвом «Веселка». Це зокрема збірки оповідань для малят.

Правда, Совість, Доброта — основні цінності, яким приділяв увагу у своїх творах письменник, що прагнув зробити внутрішній світ юного читача багатим і світлим.

Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей та про дітей. Це були здебільшого оповідання і казки. Надрукував 5 книг: «З ранку до вечора", "Не слід ображатися", "Так чи не так?" та інші.

Олег Васильович Буцень помер 11 жовтня 1986 року. Він мріяв написати ще багато книжок, але не встиг. Важка недуга передчасно зломила його, та не зломила мужньої душі письменника, що живе й житиме в його книжках.