Історія виникнення свята

Міжнародне свято ромського народу встановлене на Всесвітньому конгресі ромів, що відбувся 8 квітня 1971 року в Лондоні, Велика Британія. Тоді ж затвердили прапор і гімн ромського народу.

Свято має на меті зберегти й розвивати ромську ідентичність. Оскільки роми живуть у більшості країн Європи, Великій Британії, США та інших країнах — цій спільноті доволі важко зберегти самобутність.

В день свята за традицією роми запалюють на вулицях свічки як символ єдності свого народу та спускають на воду річок вінки, що має символізувати нелегку долю народу без своєї державності.

Про Міжнародний ромський конгрес

Організація має штаб-квартиру в Відні та офіси в Скоп'є і Вашингтоні. Вона бореться за права ромської громади по всьому світу. До появи Міжнародного ромського конгресу в Франції у 1959 році Іонель Ротару заснував Всесвітню циганську громаду. Хоча членами були переважно французи, організація налагодила контакти в Польщі, Канаді, Туреччині та інших країнах. Французький уряд розпустив Всесвітню циганську громаду в 1965 році. Тоді від громади відкололася група, що сформувала Міжнародний циганський комітет (IGC) під керівництвом Ванко Руди. Коли Всесвітній ромський конгрес 1971 року прийняв самоназву "роми" замість самоназви "цигани", його було перейменовано на Komiteto Lumniako Romano (Міжнародний ромський комітет, або IRC), а Руду знову затверджено президентом.

У 1972 році комітет став членом Ради Європи. Комітет знову змінив назву на Всесвітній ромський конгрес у 1978 році. Наступного року організації надали консультативний статус в Економічній і соціальній раді ООН. Профспілка стала зареєстрованою громадською організацією в ЮНІСЕФ у 1986 році.

Роми в Україні.

В Україні мешкає понад 15 етнічних груп ромів, серед них — серви, котляри, лаварі, плащуни та крими. Всі вони відрізняються за мовою, культурою та традиціями. За даними Департаменту моніторингу дотримання рівних прав і свобод прав нацменшин політичних та релігійних поглядів Секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Володимира Кондура, в Україні станом на 2023 рік проживало близько 400 тисяч ромів. Близько 100 тисяч ромів покинули країну через повномасштабне вторгнення Росії.  За даними останнього перепису населення 2001 року ромів було близько 48 тисяч. Найбільше ромів на той час проживало на Закарпатті, в Одеській і наразі частково окупованій Донецькій областях та в Криму. Складність підрахунку кількості ромів полягає в тому, що перепису населення в Україні не проводили понад 20 років. А також тому, що багато представників ромської громади живуть без документів.  Ромська громада в Україні зазвичай ділиться на маленькі компактні групи проживання, де значну роль в соціальному устрої відіграє воля циганського барона — старійшини локальної громади ромів.

Правовий статус ромської меншини

Ромська громада на законному рівні в Україні визнана національною меншиною. Це означає, що на представників ромської громади, які є громадянами України поширюється закон про нацменшини. Він дає їм рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України мають захист держави на рівних підставах. Також у представників ромської громади є право бути обраними або призначеними на рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на підприємствах, в установах і організаціях.

Громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, які надає їм чинне законодавство, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та громадські об'єднання.

У представників ромської громади є право на освіту та інші базові права людини, гарантовані конституцією України, зокрема право на самоідентифікацію. Цей закон гарантує інтеграцію етнічних спільнот в українське суспільство, а також забороняє дискримінацію та утиски за етнічною ознакою.

Що відомо про вклад ромів в українську та світову культуру

• Одне з найдавніших поселень ромів розташоване у селі Королево Виноградівського району на Закарпатті. Йому понад 300 років і нині там проживає понад 3000 людей. Це роми-калдерари — одна з найбільш закритих спільнот України. Роми-калдерари у поселенні прагнуть зберегти ромську культуру вбрання, яка зникає. Жінки та дівчата носять автентичний одяг: в будні та свята вони вбрані у кольорові пишні сукні, обшиті стрічками, паєтками чи стразами.
• 84,4 % ромів у родинах розмовляють ромською мовою і називають її також "романі". Існує декілька груп діалектів: балканські, волоські, центральні, північно-західні, північно-східні, британські та піренейські. В Україні найпоширеніший діалект — волоський. Ромська мова не кодифікована на державному рівні, тому її вивчення та збереження проблемне.
• Зародження фламенко пов'язують із ромськими племенами з Індії, які знайшли прихисток на півдні Іспанії. Їх самобутній танець поєднався з культурою тих місць і народився фламенко як відображення драматизму мандрівного народу. Наприкінці XVIII століття танець вийшов на сцени таверн і здобув увагу суспільств.
• Ромський джаз став всесвітньо відомим завдяки виконавцю Джанго Рейнарду. Це був струнний джаз, який Джанго виконував на гітарі розробивши свою особливу техніку гри двома пальцями. Особливістю його музики було поєднання чистого струнного джазу, пронизаного галльським романтизмом. Нині одним із найвідоміших виконавців ромського джазу із Франції на світовій арені є Бірелі Лагрен.
• "Пап-джаз-фест" — перший міжнародний джазовий фестиваль на Закарпатті, який започаткував видатний ромський музикант Вілмош Пап близько 20 років тому Завдяки ромам джазове мистецтво активно розвивається та не зникає з українського музичного простору.
• Театр "Романс" — перший та єдиний в Україні ромський професійний театр, який набув статусу державного. Вже 26 років він є творчим центром ромської спільноти.