Володимир Лис — один із найпомітніших сучасних українських прозаїків.

Ім’я Володимира Лиса - це знакове і важливе ім’я для сучасної української літератури. Журналіст, прозаїк і драматург добре знаний в Україні, а його твори перебувають у полі зору читачів та критиків. Відомий також як народний синоптик. Його довгострокові прогнози на цілий рік неодноразово збувалися.

Володимир Савович Лис народився 26 жовтня 1950 року поблизу села Згорани, Любомльський район, Волинська область. Освіту здобув (за фахом журналіст ) у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Сьогодні він працює як редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної газети «Волинь». Також Володимир Лис – член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Одружений з поетесою Надією Гуменюк. Донька Оксана - філолог, працює в обласній бібліотеці для дітей. Син Сергій - історик, працює в краєзнавчому музеї. Має двох онуків. Проживає в Луцьку. Живе за формулою «Життя - коротке. Потерпи». Мріє про власну бібліотеку.

Володимир Лис - не новачок на теренах української літератури. Писав вірші, новели, потім захопився драматургією, а далі остаточно визначився, що його покликання – це проза. «Тяга до слова, прагнення за його допомогою висловити своє ставлення до світу та людей, питати себе та інших, чому в цьому житті так, а не інакше, й зробила письменником», - пише Володимир Лис.

У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року, після першої вагомої перемоги - першої премії республіканського конкурсу творів про молодь за повість «Там, за порогом». Довгий час був поза письменницькими організаціями. Сам він про процес своєї роботи говорить: «Я ніколи не сідаю писати твір, не склавши своєрідного плану - конспекту. Потім за цим планом пишу. Але дуже часто буває, що по ходу дія завертає в абсолютно неочікуваний бік. Тоді я йду вслід за своєю інтуїцією». Це характеризує його як свідомого та серйозного автора, саме тому твори Володимира Лиса вигравали також конкурси радіоп’єс, а самого автора у 2010 році було визнано «Митцем року».

Слава знайшла його тоді, коли твори взяли участь у національному конкурсі «Коронація слова». У 2000 році диплом цього конкурсу отримав його роман «Романа», а у 2001-му – роман «Маска». Справжнім успіхом письменника визнають роман «Століття Якова» (2010) — глибока й зворушлива історія життя звичайної людини на тлі бурхливих подій ХХ століття. Його назвали «найкращим романом десятиліття» (за версією тієї ж «Коронації…»), й, окрім того, він отримав масу схвальних відгуків від критиків. Твір здобув першу премію конкурсу «Коронація слова», був екранізований і перекладений кількома мовами.

Серед інших відомих творів письменника — «Айстри на зрубі», «Романа», «Маска», «Продавець долі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Острів Сильвестра», «Століття Якова», «Графиня», «Жінка для стіни», «Іван та Чорна Пантера», «Соло для Соломії», «Щоденники Ієрихар», «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї»; повісті «Там за порогом»; п’єси «Господар нашого двору». Побачили світ книги «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте» та повість-есе «Таємна кухня погоди» (книга народного синоптика). Його проза вирізняється глибоким психологізмом, фольклорною барвистістю, теплотою і любов’ю до рідної землі та людей.

Творчість Володимира Лиса — це щира оповідь про долю українця, про силу пам’яті, любов, совість і історію, що живе в кожному з нас.

Володимир Лис – справжній феномен сучасності шукає натхнення у природі та душі самої людини. Його твори залишаються близькими читачам різних поколінь, бо говорять про вічні людські цінності.