Луї Жермен Давід де Фюнес де Галарза народився 31 липня 1914 року поблизу Парижа в місті Курбевуа в іспанській аристократичній сім'ї. Батько Луї працював в ювелірному магазині, мати була домогосподаркою. Актор переконував, що свій акторський хист і образ скупого буржуа успадкував саме від матері. У дитинстві де Фюнес мав прізвисько «Фюфю». Хлопчик досить вільно володів трьома мовами: французькою, іспанською та англійською, захоплювався малюванням і грою на фортепіано.  Шкільні роки де Фюнес провів весело, жартуючи над вчителями і однокласниками. Свої комічні здібності він продовжив розвивати на театральній сцені. Жартував він і вдома, і в магазині. Без гумору Луї не міг прожити і дня - такий день вважався втраченим.

Замолоду виступав на паризьких сценах як комік. Це його захоплювало, адже йому було до вподоби бути на публіці.

27 квітня 1936 року Луї де Фюнес одружився з Жермен Луїзою Елоді Карруає. У них народився син Даніель. Але шлюб цей тривав недовго і вже 1942 року де Фюнес розлучився. Під час Другої світової війни актор починає вести самостійне життя. Війна застала Луї у віці 25 років і саме тоді, як і багатьох його однолітків, його призвали до резервістів. 1940 року під час боїв у Франції, Луї де Фюнес перебував далеко від фронту і мав змогу познайомитися зі сценічною та театральною діяльністю співака й актора Моріса Шевальє. Його брат Карлос загинув того ж року під час боїв у Арденах. Працюючи викладачем сольфеджіо в Парижі 1942 року, під час окупації Франції німецькими військами, де Фюнес закохався в секретарку Жанну Августину де Бартелемі де Мопассан. Жанна була нащадком знаменитого письменника Гі де Мопассана. Почуття виявилися взаємними і 22 вересня 1943 року закохані побралися. Разом вони прожили сорок років до кончини де Фюнеса. У цьому шлюбі в Луї виросло два сини — Патрік і Олів'є.

Після закінчення війни Луї випробовував свої акторські здібності і зіграв першу роль у фільмі «Барбізонські спокуси». Це стало початком його акторської кар'єри. Потім його запросили ще на одну епізодичну роль, а потім ще на одну, а потім і ще ... У цілому за шістнадцять з половиною років акторської діяльності до 1961 року у скарбничці у де Фюнеса було вже за сто епізодичних ролей. Але головні ролі де Фюнесу не пропонували, його не помічали. Слава і визнання прийшли до Луї лише на початку шістдесятих, коли його завалили пропозиціями. Де Фюнес не розгубився, і вже до кінця шістдесятих він став найвисокооплачуваним актором Франції.

А почалося все з фільму «Не спійманий — не злодій», де Луї вперше по-справжньому відкрив глядачеві свій талант коміка, пройдисвіта і шахрая. Його герой, Блер був саме таким, а Луї треба було просто бути собою. Приголомшливий успіх фільму гарантував де Фюнесу участь у ряді наступних картин з незмінною роллю хитрого шахрая - це «Диявол і десять заповідей» (1962), «Жандарм із Сен-Тропе» (1964), «Фантомас» (1964). Особливо вдалим вийшов «Фантомас» Андре Юнебеля, де Луї інакше, як головною прикрасою картини, не назвеш. Його герой, комісар Жюв - дурний, але відважний хранитель порядку, очолює парад класичної французької комедії і по сьогоднішній день. Наступними картинами за участю де Фюнеса стали продовження «Фантомаса» і «Жандармів із Сен-Тропе», «Маленький купальник», «Людина - оркестр», «Роззява» і ще кілька досить вдалих фільмів.

Кульмінацією всього акторського майстерності де Фюнеса, коли-небудь побаченого нами на екранах, став образ низенького диригента з кінофільму «Велика прогулянка» (1966) Жерара Урі, яка більше тридцяти років лідирувала за касовими зборами в країні, не поступаючись місцем закордонним блокбастерам,

Всього Луї де Фюнес зіграв ролі в 153 фільмах.

Луї де Фюнес мав хобі — садівництво. Він любив садити квіти і доглядати за ними, міг багато днів поспіль залишатись у саду, і це йому не набридало. Таке захоплення садівництвом виявив у своїх фільмах. Вивів новий сорт троянд, який назвали його іменем.

Крім акторської майстерності, він освоїв і музику. Мало хто знає, що знаменитий комік був чудовим піаністом. В молодості він один час навіть заробляв собі на життя, граючи на піаніно для публіки.

Від своїх синів Луї де Фюнес вимагав, щоб ті стали акторами, але вони не виправдали батькових надій. Один з них став пілотом, а інший доктором.

У Франції він був настільки популярний, що йому вручили вищу нагороду країни — Орден Почесного легіону.

Сучасники стверджували, що актор часто бував нестерпним. На екрані він часто поставав в образі шкідливого і вічно невдоволеного грубіяна, і багато стверджували, що він був таким і в житті.

Дружина актора на багато років пережила його, і померла у віці 101 року.

27 січня 1983 - Великий Комік Луї де Фюнес помер.