Центральна міська бібліотека продовжує кіноклубний фестиваль «Нове британське кіно», який проходить за підтримки Британської Ради в Україні та кінокомпанії Артхаус Трафік (див. сторінки у Фейсбук https://www.facebook.com/BritishCouncilUkraine/ та https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/ ).

Категория: Звернення | Просмотров: 414 | Добавил: AdministratoR | Дата: 23.01.2020 | Комментарии (0)

Категория: Звернення | Просмотров: 435 | Добавил: AdministratoR | Дата: 28.12.2019 | Комментарии (0)

            15 січня до центральної міської бібліотеки завітала психолог кабінету «Альтернатива» «Клініка, дружня до молоді» Макогон Ю. В. з приємною місією привітати колектив з новорічними святами і подякувати за тісну співпрацю в популяризації здорового способу життя, попередженні різних захворювань та проведенні сумісних акційних заходів.

 

 

Категория: Звернення | Просмотров: 494 | Добавил: AdministratoR | Дата: 17.01.2019 | Комментарии (0)

Бахмутська міська централізована

бібліотечна система

Центральна міська бібліотека

Відділ інформації

В житті горю... Життя люблю...

 

 

12 січня 2019 - 125 років від дня народження

 

Василя Еллан-Блакитного

(справжнє ім'я Василь

Михайлович Елланський)

(1894-1925)

— український діяч та письменник.

 

В житті горю...

Життя люблю —
І лоскіт сміху, й терпкі сльози,
І кожну радощинку п’ю,
Як сонце п’є ранкові роси
.

 

 

м. Бахмут, 2019 р.

Васи́ль Елла́н-Блаки́тний, справжнє ім'я Василь Михайлович Елланський (народився 12 січня 1894 в селі Козлі, тепер — Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині — помер 4 грудня 1925)

Михайло Елланський — батько письменника — рано помер і залишив трьох синів і дочку на утриманні матері. Відтоді єдиним джерелом існування сім'ї була материна пенсія. В 1903 році сім'я Елланських переїхала до Чернігова, де спершу жили в дешевій найманій квартирі в Холоднім Яру, на околиці міста. 1906 року з допомогою родичів матері купили невеличкий будинок, що містився в глухому завулкові на вулиці Селюка, № 24-а. Тут і прожив Василь до осені 1914 року, коли виїхав у Київ. Але й після того часто навідувався він сюди, а 1917 року майже цілий рік разом з родиною мешкав у Чернігові. Ще за життя, батько Василя категорично запевняв, що не пустить дітей попівською стежкою. Тієї ж думки була й мати, але матеріальні умови були такі злиденні, що вона мусила віддати дітей до духовної школи, де їм було гарантоване безкоштовне навчання.

Старший брат Василя, що жив у Чернігові при бурсі, захворів і помер. Тому, оселившись у Чернігові, мати тримала Василя при собі. Вчитись Василь почав рано, але до духовної семінарії вступив лише в десять років, бо мати, пригнічена смертю старшого сина, тремтіла над слабим на здоров'я Василем. У школі він вчився погано і двічі залишався в одному класі. Перешкоджало навчанню погане здоров'я, а ще більше — читання книжок. Навіть обідаючи, він мав коло себе книжку. З 1910 року письменник навчався у Чернігівській духовній семінарії, яку щиро не любив.

Відвідував знамениті «суботи» у вітальні М. Коцюбинського, де його перші вірші (В. Еллан почав писати вірші з 1912 року) сприйняті з доброзичливою увагою майстра. По закінченні четвертого класу (1914) вступив на економічне відділення Київського комерційного інституту, де вже навчався його давній, ще з бурси, приятель — Павло Тичина. Соціально-економічні дисципліни, що викладалися тут, були до душі молодому Василевi Елланському. Проте інститут він теж не закінчив, в 1917 році недавній студент з головою пірнув у революційну роботу: революційні гуртки, товариства «Просвіти», участь в організації повітового селянського з'їзду на початку літа 1917 року… Все це закономірно привело В. Елланського до партії українських есерів. Він став її активістом, а незабаром і головою її Чернігівського губернського комітету.

За часів Центральної Ради Василь Михайлович потрапив до Лук'янівської в'язниці за антиурядове звернення «До робітників і селян України». В неспокійні революційні роки В. Елланський брав участь у створенні підпільної друкарні в Одесі, керував повстанням проти гетьмана в Полтаві, під час наступу Денікіна, переховуючись у сторожці на Байковому цвинтарі, керував київським боротьбистським підпіллям. Після злиття українських комуністів-боротьбистів з КП(б)У вів неухильну боротьбу проти шовіністичних та націонал-нігілістичних тенденцій у партії й державі («опозиційна» промова В. Блакитного на конференції КП(б)У в листопаді 1920 року), кинув всі свої сили й енергію на організацію культурного відродження в УРСР. Перший і незмінний редактор урядової газети «Вісті» та додатка до неї — «Література. Наука. Мистецтво» (пізніша назва — «Культура і побут»). Заснував і редагував журнали «Всесвіт», «Червоний перець». Певний час був головою колегії Державного видавництва України. Організатор і керівник першої спілки пролетарських письменників «Гарт», що мала філії у багатьох містах України і навіть у Канаді. Тяжка недуга серця, яку з раннього дитинства мав Еллан-Блакитний, призвела до його смерті на 32-му році життя. 4 грудня 1925 року Василь Михайлович помер. Згодом ім'я поета було приречене на довготривале забуття: його було проголошено «буржуазним націоналістом», «бандитом» і посмертно винесено вищу міру покарання. 1934 року було демонтовано пам'ятник В. Еллану-Блакитному, поставлений його друзями в Харкові. Твори письменника були заборонені, а всі його товариші по партії боротьбистів розстріляні чи заслані в Сибір. Після ХХ з'їзду КПРС був реабілітований.

Твори

http://ukrclassic.com.ua/katalog/e/elan-blakitnij-vasil/226-elan-blakitnij-vasil-biografiya http://md-eksperiment.org/post/20160428-vasil-ellan-blakitnij-des-grayut-hvili-u-tanku

Прикрепления: Картинка 1
Категория: Звернення | Просмотров: 536 | Добавил: AdministratoR | Дата: 08.01.2019 | Комментарии (0)

  День святого Валентина – свято доволі розповсюджене. Його святкують майже у всіх країнах світу. Цей день в нашій країні відзначають не так давно, але він став вже досить популярним. Адже любов — почуття світле, добре, незабутнє.

  Напередодні цього свята в центральній міській бібліотеці організована книжкова виставка «Чарівна мелодія кохання».  До уваги користувачів представлені не тільки художні твори відомих українських та зарубіжних письменників, а й збірники  художньо – документальних нарисів «Любов славетних письменників у листах і в житті», «Любов –наснага, любов – журба…», що відкривають високу красу життя великих літераторів України та світу. І хай писано деякі  відомі твори багато літ тому, вони й нині читаються з незмінним інтересом. Бо високі почуття хвилюють нас віддавен, і багато в чому незбагненні й досі!

 

Ми вітаємо Вас зі святом і бажаємо, щоб ваші стосунки були міцними та довгими, а для тих хто, ще не знайшов свою половинку - обов'язково її знайти.

Завітайте до бібліотеки!

Категория: Звернення | Просмотров: 585 | Добавил: AdministratoR | Дата: 13.02.2018 | Комментарии (0)

« 1 2 3 4 5 ... 7 8 »