Професор Вільям Е. Лі з Університету Південної Флориди вивчав картопляні чіпси зі строго наукової точки зору. Після довгих років досліджень унікального хрускоту картопляних чіпсів, поряд з іншими солоними закусками, до початку 90-х років він зарекомендував себе як авторитет в тому, що робить чіпси такими привабливими. Лі виявив, що звук хрускоту при вживанні чіпсів сприяє задоволенню, яке випробовуваний отримував від своєї закуски. У дослідженні «Аналіз харчових дробильних звуків під час мастірованія» він виявив, що люди, які вживають чіпси реагують на кількість звуку, створюваного ними з кожним укусом. Ті із спостережуваних ним людей, які носили навушники, що не давали можливості досить розбірливо чути хрускіт при вживанні цього продукту, починали нудьгувати швидше. А ті, хто добре чув ці звуки, отримували від чіпсів набагато більше задоволення і більш тривалий час це відчуття зберігалося. Як правило, перші приємні відчуття починалися вже після вживання 10 чіпів.