2022 рік – рік відзначення 300-річного ювілею великого українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, композитора, музиканта, культурно-освітнього подвижника –  Григорія Савича Сковороди.

Г. Сковорода є найвидатнішою постаттю в культурному та літературному житті України ХVIII ст. Його називають мандрівним філософом.

Сковороду вважають зачинателем жанру байки.

Сам Сковорода називав себе Варсавою (сином свободи).

     Просвітитель, філософ і поет Григорій Савич Сковорода — один із видатних мислителів нашої держави. Людина універсальних знань і здібностей, палкий захисник інтересів знедоленого народу. Постать Григорія Сковороди є унікальною для України. Він - автор своєрідної філософії серця і філософії свободи.

    У багатьох своїх творах Г.Сковорода пояснював, що головний орган людини – це серце. Він писав: «Голова всього в людині є серце людське. Воно ж і є сама дійсна в людині людина, а все інше є зокілля... Серце – корінь життя та обитель огню і любові». Тобто, все проходить через серце, через почуття, через емоції. Саме так людина сприймає світ, і не треба її переробляти. Не потрібно шлунок чи мозок робити основою буття людини. Розум не є основою буття, бо він аж занадто прагматизує і раціоналізує людину.

    Майбутнє суспільство Г.Сковорода уявляв «горней республикой», де існували б загальна рівність і братерство. Шлях до ідеального суспільства він вбачав у вихованні нової людини через самопізнання, доступне їй за допомогою розуму і внутрішнього чуття. Керуючись власним розумом і спираючись на власне чуття, кожна людина, в розумінні Г.Сковороди, здібна пізнати саму себе як особу, вірно визначити свій життєвий шлях, найти і зайняти в суспільстві гідне для себе місце.

    З просвітительською діяльністю, викладацькою роботою Г.Сковороди пов'язані його педагогічні погляди. Критично ставлячись до існуючої системи виховання і навчання, він розробив свої принципи, що базувалися на «сродности», як основі формування суспільно необхідної людини. Виховання, на думку Г.Сковороди, повинно бути святим обов'язком батьків, на яких покладались «две суть главныя... должности» — «благо родить и благо научить».

Сковорода є автором афоризмів:

    “З усіх утрат втрата часу найтяжча”,

    “Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю”,

    “Один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий”.

    “Сопілка і вівця дорожча царського вінця”