10:03 100 років від дня народження Василя Андрійовича Євдокименка | |
21 липня 2025 року виповнюється 100 років від дня народження Василя Андрійовича Євдокименка — українського художника-графіка, ілюстратора понад 300 книжок і справжнього майстра книжкової графіки, який увійшов в історію українського мистецтва як один із найпомітніших творців образів дитячої літератури ХХ століття. Василь Андрійович народився 21 липня 1925 року в селі Горбове (нині Чернігівська область). Пройшов фронт у роки Другої світової війни, отримав бойові нагороди. Після війни, не маючи художньої освіти, самотужки опанував мистецтво книжкової графіки — і це стало справою всього його життя. З 1955 року — член Спілки художників України, постійний учасник республіканських та всесоюзних виставок. Жив і працював у місті Остер, де й завершив свій життєвий шлях у 2005 році. Протягом 1946–1993 років Василь Євдокименко співпрацював із відомими видавництвами — «Веселка», «Молодь», «Дніпро», «Радянська школа». Його ілюстрації прикрасили твори класиків української літератури, понад 300 книг: Олександр Довженко — «Зачарована Десна» (1957), Григір Тютюнник — «Климко» (1981), Панас Мирний — «Чіпка» (1979), Марко Вовчок — «Казки» (1988), Олена Іваненко — «Малим про великого Тараса» (1963), Борис Грінченко — «Зернятка» (1989), Антон Тесленко — «Що б з мене було» (1961). Його малюнки вирізняються м’якістю, глибокою емоційністю, точним відчуттям характеру персонажів та повагою до тексту. Попри визнання у графіці, Євдокименко створював і живописні полотна. Серед них: «Похорони жертв денікінщини в Острі 2 грудня 1919» (1966), «Остерський городець» (2000). Його картини пронизані пам’яттю рідної землі, історією та любов’ю до простих людей. Лауреат республіканських конкурсів «Мистецтво книжкової графіки» — 1957, 1977, 1979 рр., учасник персональної виставки в місті Остер (1994), виставки з 1958 року в Києві, Москві, Львові та Чернігові. Його твори зберігаються в музеях та приватних колекціях України. Його роботи — це не просто картинки, а співпереживання з героєм, проникливий погляд художника-оповідача. Як митець, Василь Євдокименко, окрім творчого доробку для сотень книжок, газет та іншого штибу видань, цікавий ще й тим, що більшу частину з набутого таланту взяв від пращурів, неперевершеної природи Новгород-Сіверського Полісся та від працьовитого люду на селі. Майстер пензля та олівця так і залишився самоуком та без освіти! Тож на прикладі Василя Андрійовича Євдокименка маємо говорити про випадок, коли людину, без всіляких дипломів, внаслідок щедрих дарувань природи та невтомної праці, можна назвати ще й «самородком»! | |
|
Всього коментарів: 0 | |