Я пенсионерка. Но очень хотела научиться работать на компьютере и в  Интернет. У меня дети и внуки далеко, но мне говорили, что общаться через Интернет очень просто. Но я не знала, где можно этому научиться. Идти на курсы я стеснялась, да и дорого. А тут от своей подруги  узнала, что в центральной библиотеке набирают группы для обучения работе на компьютере и в Интернет, причем бесплатно. Это обучение проводится в рамках программы «Библиомост».

И вот я пришла на первое занятие. Я много раз наблюдала, как работает внучка на компьютере. Просила ее научить меня. Но у нее ручки над клавиатурой полетают, я даже уследить не успеваю, куда она щелкает. На том и заканчивались наши занятия. Поэтому я шла в библиотеку на занятия со страхом, что и там у меня ничего не получится.  Но в библиотеке нам все объясняли настолько понятно и доступно, что все страхи пропали. Да и в группе оказались такие же люди, как я – пенсионеры, которым очень хотелось освоить эти новые технологии.

Сразу после первого занятия мы уже смогли набирать текст. И так с каждым занятием мы все больше и больше втягивались в работу с компьютером.  А когда «познакомились» с Интернетом, научились писать электронные письма, нашли одноклассников, а самое лучшее – общаться по программе Skype, тогда вообще от компьютера было не оторваться.

Все было настолько интересно, что я  себе купила ноутбук и подключилась к Интернет. Но со всеми вопросами, которые появляются во время работы,  я  всегда обращаюсь в библиотеку. Я  теперь посещаю тренинги в  «Библиотечной компьютерной академии», где мы осваиваем более сложные компьютерные программы и  темы, такие как «Планета Земля». Теперь с  интересом путешествую с этой программой,  посмотрела на свой родной город, другие места, где я раньше бывала или хотела бы побывать. 

Вот так я узнала, какая это все-таки увлекательная и нужная штука – компьютер и Интернет. За это я очень благодарна сотрудникам библиотеки и программе «Библиомост».

Корнеева Л.Ф.

«Будь, читач, моїм другом і давай разом переживемо те, що нам визначила історія». Ці слова з книги Артемівського міського голови Олексія Олександровича Реви. Голова дійсно є вірним другом читачів і бібліотек, які разом намагаються зробити місто кращим.

Олексій Олександрович – справжній господар, людина слова. Традиції піклування міською владою про свої бібліотеки йдуть ще з минулого, коли Артемівськ звався Бахмутом. Саме на кошти Бахмутської думи та Бахмутського земства в 1989 та 1909 роках в Бахмуті були відкриті дві загальнодоступні бібліотеки – імені О.С.Пушкіна та імені М.В.Гоголя.

І сьогодні міська влада та її голова опікуються бібліотеками. О.О. Рева – Почесний читач центральної бібліотеки, її постійний відвідувач. За роки свого головування Олексій Олександрович допоміг зробити бібліотеки теплими (ремонт опалювальних систем ЦБ та філ. №1, 21000 грн.), доступними (пандуси ЦБ та філ. №2, 46000  грн.), комфортними (ремонт санвузлу ЦБ, 2500 грн.), потурбувався про збереження бібліотечного майна (металеві двері ЦБ, 2000 грн.). Щорічно бібліотекам ЦБС виділяється 66000 грн. на передплату періодики.

Мер міста сприяє впроваджуванню в бібліотеках нових технологій і своїм прикладом заохочує міський бізнес (48500 грн. на реалізацію проектів «Leap» та 57000 грн. на «Бібліоміст»).  За його підтримки збережена бібліотечна мережа.

Так пліч о пліч з міським головою бібліотеки ЦБС йдуть до нових перемог та звершень.

Захарова Ніна Олексіївна, начальник відділу інформації ЦМБ Артемівської міської ЦБС.

...цей рядок з вірша Володимира Черепкова, педагога, народного депутата України ІІ-ІІІ скликань, Почесного громадянина міста,  лауреата Міжнародних літературно-мистецьких та Всеукраїнських премій  має багато відтінків. Це і філософський, і літературний, і матеріальний. Якщо говорити про філософську сторону його особистості - то це гуманний митець, людина порядна, щиросердна. Він жодного разу не зрадив народній та державницькій ідеї,  завжди відстоював в парламенті сподівання простого люду.

Життя навчило його розуміти велику істину: щоб жити – треба вірити, щоб іти – треба знати куди. І Володимир Федорович прийшов у світ поезії. Його творчість, як райдуга-веселка виграє всіма барвами, які віддзеркалились в 15 поетичних збірках, презентованих в центральній бібліотеці і переданих в її фонди. Поетом було започатковано  літературний конкурс «Все віддзеркалюється в Слові …», мета якого підтримати творчі таланти рідного краю. Кожного року за підсумками конкурсу  в бібліотеці проводяться презентації поетичних альманахів «Кристалл».

Володимир Федорович щедрий не тільки на видані ним поетичні збірки, його матеріальна допомога не менш вагома для бібліотек. Придбані ним за власний кошт 16 освітлювальних ламп та нова сантехніка придають приміщенню сучасний інтер’єр.

     Поки  не створено прилад, який вимірює рівень кількість доброти. Є слово, яке допомагає «міряти» погане, хороше. Це – Вчинок. Вже стало аксіомою про добрі вчинки говорити несміло. А чи всі хто може творити добро, творять його? Добро, православні істини вкладають у дитячі голівки  бібліотеки. Артемівська міська бібліотека для дітей зігріває душі всіх читачів,  особливо дітей – інвалідів, які мають серйозні вади здоров’я. Бібліотека нашого старовинного міста підтримується допомогою народного депутата Верховної Ради України Сергія Петровича Клюєва, віце – прем’єра України Андрія Петровича Клюєва. Душевні слова, щира посмішка, непоказна скромність цих українців надихнули мене на Вчинок. Підхожу, несміло кажу: «Дітям – інвалідам холоднувато – двері старенькі, темнувато – світильники «керенські», потрібні книги… - допоможіть. Відразу чую душевне  «допоможемо!».

     Мене розпирала гордість за своїх негордих земляків: депутата та урядовця. Ось Вам і Вчинки… Двоє нових пластикових дверей, освітлення великої площі бібліотеки, нові книги, багато  подарунків   інвалідам.

Що ми вкладаємо в це поняття? Насамперед, це - людина високого морального злету, яка робить багато добрих, безкорисних справ, яка чужу біду сприймає як свою і завжди готова прийти на поміч. Про таку людину і піде мова - Ордаша Саліховича Дадашова, директора ТОВ «Укрелектромережбуд», депутата обласної ради, неодноразового переможця міського конкурсу «Людина року».

23 роки працює на Бахмутській землі, уродженець дагестанського села Уллубій, нащадок древа Тарковських  - Ордаш Саліхович. Він в співавторстві з істориками написав і вклав кошти в  видання 9 книг, які розкривають маловідомі факти з історії виникнення нашого краю та його природні багатства.

Ордаш Саліхович - спонсор закладів культури, великий книголюб, учасник бібліотечної програми «Читай, Артемівськ!».  Його погляди на книгу, на читання справляють велике враження на молодь. Видавництво краєзнавчих книг, залучення підлітків до читання – це лише частина добрих справ спонсора. Довідавшись, що є проблеми  з відвідуванням  бібліотеки дітьми-інвалідами,  він фінансує будівництво входу-пандусу в дитячу бібліотеку та передає кошти на придбання нових книг.

Для створення комфортних умов в бібліотеках-філіях він виділяє кошти  на заміну батарей опалення та ремонт ганку.

Народи Кавказу цінують людину за добрі справи її, тож Ордаша Саліховича по праву можна назвати Людиною з великої літери і у нас в Україні.