Міські водно-болотні угіддя – цінна земля, а не пустеля

Інформаційну годину під такою назвою провели бібліотекарі центральної міської бібліотеки для учнів ЗОШ №18. Цей захід був присвячений Всесвітньому дню водно-болотних угідь. Учні прослухали коротку історичну довідку щодо організації проведення цього дня, про значення цих угідь для людства. Оскільки в 2018р. темою Всесвітнього дня є міські водно-болотні угіддя задля сталого розвитку міст,  бібліотекарі підготували фотоекскурсію «Водно-болотні угіддя м. Бахмута та їх мешканці». Діти з інтересом переглянули фотографії, відкриваючи для себе рідне місто та його околиці, знайомлячись з його фауною.

Основною метою заходу було донести до дітей, що людина – не цар, а лише частка природи, і треба вже з дитинства дбайливо ставитись до довкілля.

Центральна бібліотека пропонує всім бажаючим здійснити таку фотоекскурсію. Довідки за телефоном – 44-15-68.

 Ляльковий театр у бібліотеці

5 лютого вихованців дитячого садка №36 «Теремок» в міській бібліотеці для дітей чекала цікава і насичена програма. Бібліотекарі провели пізнавальну екскурсію «Мандруємо до бібліотеки», діти дізналися, що таке абонемент, читальна зала, формуляр. Цікава вікторина занурила дітлахів у чарівний світ української казки, привернули увагу нові яскраві журнали, розмальовки. Родзинкою зустрічі стала прем’єра лялькової вистави «Рукавичка на сучасний лад», яку бібліотекарі провели в рамках літературно-інсценованого театру «Казка». І дітям і дорослим вистава дуже сподобалась. Ляльковий театр, створений у бібліотеці, відкриє дітям двері у захоплюючий світ мрій, фантазій і цікавих історій. Започатковуючи  нову форму роботи бібліотекарі впевнені,що театр стане для дітей тією країною, де відбуваються дива і здійснюються найзаповітніші бажання.

80-років від дня народження В.Висоцького відзначили в центральній міській бібліотеці

  2 лютого читальний зал бібліотеки зібрав багато прихильників творчості В.Висоцького , популярного актора, поета, барда. Масштаб особистості, талант, харизма та надзвичайна енергетика цієї людини заслуговують того, щоб про нього говорили, читали  вірші, слухали його пісень. Висоцький до України має не лише творче, а й родинне відношення. Про цей факт та інші маловідомі  події з життя великого барда дізналися на вечорі його шанувальники. Під час зустрічі звучали відеозаписи пісень у виконанні барда, з натхненням декламувались читачами вірші, бажаючі мали нагоду переглянути книжково – ілюстративну виставку, де були представлені фотографії, статті, збірки поезій, біографічні видання.

Творчість В.Висоцького ніколи не залишала людей байдужими, завжди змушувала думати, надавала сили. Тому і музично – поетичний вечір пройшов в атмосфері теплоти, поваги, взаєморозуміння.

2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь.  Саме в цей день 2 лютого 1971 року, в іранському місті Рамсар була підписана «Конвенція про водно-болотні угіддя», більш відома під назвою «Рамсарська конвенція» . Вона була підписана з метою захисту водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення (головним чином як середовища існування водоплавних птахів).

В 2018р. за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції цей день присвячений міським водно-болотним угіддям задля сталого розвитку міст у майбутньому (див. http://www.worldwetlandsday.org/ ).

Річ у тім, що населення міст з кожним роком зростає. Сьогодні майже половина людства - близько 4 мільярдів чоловік -живе в міських районах. До 2050 року ця частка досягне 66%. Навпаки, частка водно-болотних угідь з 1900 р. скоротилася на 64%. І продовжує стрімко зменшуватися. Але саме ці угіддя роблять наші міста пригодними до життя.

Водно-болотні угіддя міст забезпечують міста питною водою, очищують повітря, регулюють рівень води. У прибережних регіонах стримують повені та шторми. Завдяки тваринам, що мешкають у водно-болотних угіддях, людство в значній мірі забезпечує себе їжею. Ці угіддя сприяють очищенню промислових та побутових відходів та багато іншого.

Людство, заселяючи міста, знищує водно-болотні угіддя через їх забудову, забруднення сміттям, різними відходами. Зменшення площі цих угідь та їх меліорація  призводять до парнікового ефекту через виділення у атмосферу значної кількості вуглекислого газу.

Тому вже сьогодні перед людством стає задача реставрації, відновлення та збереження міських водно-болотних угідь задля майбутнього. Саме тому головною метою Всесвітнього дня водно-болотних угідь цього року є підвищення рівня знань та поширення інформації про те, як міські заболочені ділянки сприяють збалансованому розвитку міст.

У 1996 р. Україна поновила своє членство у Рамсарській конвенції. Зараз на території України до переліку територій, що охороняються згідно Рамсарської конвенції, входять 39 водно-болотних угідь загальною площею 786 321 га.

В Донецькій області знаходяться два водно-болотних угіддя міжнародного значення: «Затока Білосарайська та коса Білосарайська» (площа 2 тис.га, Першотравневий район) та «Затока Крива та коса Крива» (площа 1,4 тис.га, Новоазовський район)

Нещодавна в Донецькій області з'явились ще п'ять нових заказників, до складу яких входять також водно-болотні угіддя - у Великоновосілківському, Бахмутському, Костянтинівському та Слов'янському районах загальною площею 756,6 га.

Водно-болотні угіддя роблять міста більш привабливими та затишними для життя

Текст Рамсарської конфенції українською мовою можна переглянути тут. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1287 «Про Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» знаходиться тут.  

Більше інформації щодо водно-болотних угідь можна знайти на наступних сайтах: Рамсарська конвенція і Україна, Водно-болотні угіддя України,  http://wetlands.biomon.org/ , http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=2853 

Інформація про водно-болотні угіддя Донеччини знаходиться на сайтах Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації , https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2386418-na-doneccini-zavilis-pat-novih-zakaznikiv.html , https://www.06237.com.ua/news/1935919 , http://mrd.gov.ua/en/news/642-2-lyutogo-vsesvitnij-den-vodno-bolotnikh-ugid . 

Бій за майбутнє України: 29 січня – День пам’яті полеглих у бою під Крутами

100 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який  означав міжнародне визнання української незалежності.

Минуло сто років, а ми ізнову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв.

«Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Тих, хто поповнили український національний пантеон на сьогодні, напевно, вистачить для виховання патріотизму на сотні років уперед. Але ми не знаємо/не пам'ятаємо їх, тому прагнемо нових, вважаючи, ніби їх бракує. Їх не бракує в нашій історії, крутянці в цьому пантеоні посідають особливе місце – вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу», – вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Більше інформації дивись на сайті:

http://www.memory.gov.ua/news/bii-za-maibutne-ukraini-29-sichnya-den-pam-yati-poleglikh-u-boyu-pid-krutami

http://nvimu.com.ua/novyny/view_news/144

https://vezha.vn.ua/100-rokiv-podvygu-pershyh-kiborgiv-u-vinnytsi-vidbudetsya-marsh-na-chest-geroyiv-krut/#top