Перегляд фільмів - це не тільки приємне дозвілля. А ще - можливість поділитися враженнями та поспілкуватися з іншими кінолюбами. У новому році бібліотека-філіал №5 запрошує вас до онлайн-кінозалу у бібліотеці. Щомісяця, у кожну другу суботу чекатимемо вас на перегляді та обговоренні нових та добре знаних і улюблених фільмів.

Розпочинає січневий показ, звісно, новорічна тематика. Ми звикли дивитися голівудські фільми про дива у Різдвяно-новорічні свята, а чи є в українському кінопрокаті щось на кшталт "Сам удома" чи "Подарунок на Різдво"? Сьогодні ми розкажемо вам про 7 українських новорічних фільмів. Сподіваємося, що ви обовязково знайдете щось до душі у цьому списку. А може й порекомендуєте що-небудь зі свого глядацького досвіду.

А подивитися у нашому кінозалі пропонуємо сьогодні чудову стрічку "Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке" https://www.youtube.com/watch?v=qDUXKrDgEo4

Тож, до зустрічі на першому кіносеансі! Чекаємо!

Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я!

Вітаємо зі Старим Новим роком, Щедрим вечором та Меланкою! Нехай у ваших родинах панують мир та злагода, а щастя і добробут не лишають ваш дім! Веселих свят!

Одну з найпопулярніших щедрівок “Щедрий вечір, добрий вечір”, яку традиційно співають напередодні Старого Нового року та Другого Святого вечора, знають майже усі.Традиція колядувати і щедрувати, вітаючи рідних та близьких з народженням Христа, зберігається та передається в народі із поконвіку. Щедрівки, як і колядки, величають господаря, господиню та всю їхню родину, щедрівники зичать достатку, багатого врожаю та здоров’я на увесь рік. Щедрують переважно дівчата після заходу сонця і аж до півночі.

Маленькі читачі, ми приймаємо у свої лави нових любителів книги. Наша бібліотечна країна надзвичайно велика. Тому в подорожі по ній ви навчитесь усьому, зустрінетесь з казковими героями та героями дитячих книг, що читали ще ваші мами й тата, бабусі та дідусі. Книга завжди буде вам найкращим другом, порадником і вчителем. Дружіть з нею. Любіть її.

Центральна міська бібліотека Бахмутської ТГ пропонує наймолодшим читайликам почитати разом з нами! ГИДКЕ КАЧЕНЯ (Ганс Крістіан Андерсен) - АУДІОКАЗКА українською мовою, читає М.Важинська.,І.Важинський.

"Сквозь столетья,

Сквозь память

Сочится вода…

Не вода.

Не вода –

Поминальные слёзы».

(В. Ф. Черепков. "Поминальные слезы")

27 січня світ згадуватиме людей, які стали жертвами Голокосту, що був  заподіяний фашистами у роки Другої Світової війни. 

Але в історії міста Бахмут, яке сьогодні є найгарячішою точкою на лінії фронту, є своя трагічна сторінка, свій Голокост, свій "Бабій яр". 

Саме так - Артемівський Бабій яр (в ті роки місто мало назву Артемівськ) називають мешканці міста колишню виробку алебастрової шахти, відому як Камера №46, або Камера смерті. 

Бахмут здавна був багатонаціональним містом. Тут мешкали росіяни, українці, пояки, євреї, німці та ін. Під час окупації міста німцями у 1918 р. нічого страшного та жахливого не сталося. Тому в 1941р. частина мешканців, особливо євреїв, евакуювалася, а частина їх залишилася, переважно це літні люди, хворі, батьки з маленькими дітьми. Ніхто навіть уявити собі не міг, на що будуть здатні "цивілізовані" німецько-фашистські загарбники. Але  таке сталося. 

Комендантом Бахмуту (фашисти після окупації перейменували місто на Бахмут) восени 1941р. був призначений майор зондеркоманди фон Цобель. Саме він віддавав жахливі накази зі знищення людей. 

19 листопада 1941р. майор Цобель віддає наказ, в якому примусує всіх євреїв зареєструватись в німецькій комендатурі та носити на правій руці пов'язку. 

7 січня 1942р. в міській газеті "Бахмутский вестник" було опубліковано таке звернення:

«ОБРАЩЕНИЕ К ЕВРЕЯМ БАХМУТА»

1. В целях изолированного размещения, все евреи г. Бахмута, мужского и женского полов, всех возрастов, должны в пятницу 9 января в 8 часов утра собраться в помещении бывшего железнодорожного НКВД в парке.

2. Каждому лицу разрешается иметь с собой багаж в 10 кг, а также запас продовольствия на 8 дней. ... Читати далі »

Щороку 11 січня в світі відзначається приємне свято – Міжнародний день «Дякую». Часто в поспіху ми забуваємо сказати це слово, а воно є надзвичайно потрібним

Ми дякуємо нашим захисникам за те, що ви захищаєте нас, наших рідних та близьких, нашу рідну Україну, її цілісність та недоторканість, її гідність.