Віолончель – інструмент, який може відтворювати практично весь діапазон голосу людини. Вона охоплює 4 регістри – бас, сопрано, тенор і альт. Схожості з людським голосом додає багатий і м’який тон.
Спочатку віолончель не підтримувалась шпилем, а розташовувалася на спеціальному стільці. Великі габарити інструменту не дозволяють тримати його в руках під час гри. Тому музиканти утримували його ікрами ніг, що створювало певні незручності. Наприкінці ХІХ століття віолончеліст Тортельє із Франції вигадав пристрій у формі шпилю.
Віолончель Дюпора сьогодні є найдорожчим інструментом у світі. Вона була створена у 1711 році Антоніо Страдиварі та довгі роки належала геніальному віолончелісту Дюпору. Згодом інструмент стали називати його ім’ям. У XX столітті дана віолончель була перлиною колекції Йоганна Кнопа, а потім протягом 33 років на ній грав М. Ростропович.
Імператор Наполеон намагався навчитися гри на віолончелі. Про знаменитий інструмент Дюпора існує легенда, що на ньому вчився грати великий Бонапарт. На доказ цього факту приводяться подряпини, які залишилися від шпор імператора.
Віолончелі Страдіварі та Гварнері програли на паризькому конкурсі сучасним моделям. Віолончелісту Казальсу було запропоновано зіграти у повній темряві на 12 інструментах, частина з яких була виготовлена великими майстрами, а інша – зроблена на сучасній фабриці. Судді віддали вдвічі більше балів фабричним віолончелям.
Існує рок-група, яка виконує свій репертуар на віолончелях та ударних інструментах. Музика гурту Apocalyptica (поєднання слів Apocalypse і Metallica) являє собою важкий рок. Важко повірити, що музиканти використовують лише 4 віолончелі й ударну установку.
Протягом декількох століть інструменти робилися тільки з деревини. Але у 1930-х майстри з компанії Алкоа та Pfretzschner почали виробляти їх з алюмінію. У наш час невеличка сімейна компанія L&C спеціалізується на виготовлені струнних музичних інструментів з вуглецевого волокна. Також існують скляні та навіть льодяні віолончелі.
Художниця Джулія Борден створює свої дивовижні картини на поверхні скрипок та віолончелей. Вона не може пояснити, чому саме ці інструменти надихають її на малювання шедеврів. Жінка каже, що вони притягують її до себе, наче магніт. На початку роботи вона знімає струни, зачищає та ґрунтує поверхню, на якій потім малює фарбами абстрактні картини.
Щоб попасти до книги рекордів Гіннеса, південноафриканський віолончеліст Карел Хенн грав на інструменті без перерви 26 годин. Це відбулося у 2014 році, після чого його рекорд ніхто не зміг повторити та перевершити.
З моменту створення віолончелі на ній могли грати лише чоловіки. Однак вже на початку XX століття жінки почали освоювати віолончель. Але тримати її між ніг вважалося на той час непристойним, тому вони розміщували інструмент збоку від себе, що створювало додаткові незручності при грі.
